Блог — Philo Li

Як скласти кубик Рубіка без формул: зрозуміло навіть школяреві

Sat, 09 May 2026 12:00:00 GMT

Можливо, ви новачок у світі кубика Рубіка і ніколи не збирали його повністю.

Більшість так званих "інструкцій" на ринку лише пропонують вам запам'ятати купу дивних формул, обіцяючи, що якщо ви зробите так, а потім інакше, кубик збереться. Але після цього ви все одно не розумієте, чому так відбувається.

Ця стаття стане вашим порятунком. Ви навчитеся збирати кубик Рубіка з нуля, не запам'ятовуючи жодних формул. Ви дізнаєтеся про його походження та зрозумієте, як він працює. Я проведу вас від теорії до практики, крок за кроком, до повного складання кубика, а також навчу вас спостерігати та аналізувати.

Можливо, це буде ваш перший успішно зібраний кубик Рубіка.

Народження кубика Рубіка

Чому кубик Рубіка має таку величезну привабливість? Почнімо з того, як він з'явився на світ.

У 1974 році угорський професор архітектури Ерньо Рубік, прагнучи продемонструвати своїм студентам, як окремі частини можуть рухатися незалежно, не руйнуючи цілісної структури, створив перший прототип з дерева, пофарбувавши шість його сторін у різні кольори. Так народився кубик Рубіка.

Вражаюча кількість комбінацій

Кубик Рубіка 3х3 має 8 кутових елементів, 12 реберних елементів і 6 центральних елементів, тобто всього 26 видимих частин. Однак фактично рухаються лише 20 елементів, за винятком шести центральних.

Скільки ж у нього можливих станів? 4.3 × 10¹⁹.

Що це означає? Ця кількість станів більша, ніж кількість піщинок на Землі. Якби ми могли перевіряти мільярд станів за секунду, знадобилося б понад 1300 років, щоб перебрати їх усі. А якщо б кожен стан записати на аркуші паперу і скласти їх стопкою, то її товщина дорівнювала б 14 000 подорожей від Землі до Сонця і назад.

Цей маленький кубик 3х3 справді оманливий. Завдяки своєму інноваційному та цікавому ігровому процесу, нескінченним варіаціям та неперевершеній чарівності, кубик Рубіка одразу після виходу на ринок викликав справжній фурор, привабивши безліч ентузіастів та гравців, які охоче його випробовували. Швидко розвинулися змагання з кубика Рубіка, з'явилися різноманітні стилі (швидкісне збирання Speedsolving, наосліп Blindfolded, однією рукою One-Handed, ногами With Feet), численні методи збирання (пошаровий Layer by Layer, спочатку кути Corners First, CFOP, мостовий метод Roux, Petrus, ZZ) і навіть екзотичні варіанти кубиків (від 2x2 до 7x7, пірамідка Pyraminx, Skewb, Megaminx), які продовжують з'являтися.

Чарівність кубика Рубіка настільки велика, що математики десятиліттями вивчали його математичні основи, шукаючи "число Бога", астронавти брали його з собою у космос, а люди різного віку та статі досягали успіхів у різноманітних змаганнях. Однак, незважаючи на всю його привабливість, кількість гравців у кубик Рубіка все ще відносно невелика. Тому я хочу за допомогою цієї статті навчити вас його збирати і допомогти насолодитися радістю, яку приносить ця інтелектуальна гра.

Проблема формул

Більшість методів збирання, доступних на ринку, вимагають від гравців запам'ятовування численних формул, що дуже відлякує новачків. Вони ще не встигли відчути радість від складання кубика, як їх вже зупиняють формули. Відомий метод CFOP налічує понад 100 формул, і навіть новачкам доводиться запам'ятовувати десятки.

Тому сьогодні я хочу поділитися з вами методом, який дозволить вам із задоволенням збирати кубик Рубіка, не запам'ятовуючи жодних формул. Ви зможете скласти його, покладаючись лише на спостереження та розуміння.

Потужна математична зброя: Теорія груп (Group Theory)

Запитання: Як зібрати кубик Рубіка, не запам'ятовуючи жодної формули?

Тут ми вдамося до потужної математичної зброї: теорії груп. Немає такої проблеми, яку не можна було б вирішити за допомогою математики.

Який зв'язок між кубиком Рубіка та теорією груп? Насправді, кубик Рубіка є групою. Кожен поворот у кубику — це операція перестановки. Ця операція має кілька властивостей: її можна комбінувати, вона має обернену, але вона не є комутативною.

Множення, яке ми вивчали в початковій школі, є комутативною операцією: результат A × B і B × A абсолютно однаковий. Однак у групі кубика Рубіка операції A та B не є взаємозамінними: спочатку R, потім U, і спочатку U, потім R – це абсолютно різні дії. Отже, коли ми розуміємо групи, ми розуміємо кубик Рубіка. А гра з кубиком, своєю чергою, допомагає нам зрозуміти групи.

Вітаю, ви вже знаєте різницю між абелевими групами (до яких належать додавання та множення) та неабелевими групами (як-от група кубика Рубіка).

(Доповнення: Стандартні операції кубика Рубіка зазвичай позначаються літерами: R означає обертання правого шару за годинниковою стрілкою на 90 градусів, U — обертання верхнього шару за годинниковою стрілкою на 90 градусів. R' — це обертання проти годинникової стрілки на 90 градусів, M' — середній шар вгору, M — середній шар вниз.)

Ви можете безпосередньо спостерігати та вивчати, як обертається кубик Рубіка, використовуючи онлайн-анімацію з Додатку.

Теоретична частина: Ядро складання без формул: Комутатор (Commutator)

Щоб зібрати кубик Рубіка, нам потрібно досягти такого стану: змінити положення певних елементів, не змінюючи при цьому положення інших.

У математиці ця операція називається комутатором і записується як A B A⁻¹ B⁻¹.

A⁻¹ — це обернена до A операція.

Можемо використати дуже життєве порівняння — ліфт. Припустімо, вам потрібно доставити людину з 1-го поверху на 3-й:

A: Людина заходить у ліфт.
B: Ліфт піднімається на 3-й поверх.
A⁻¹: Людина виходить з ліфта.
B⁻¹: Ліфт повертається на 1-й поверх.

Результат: Ліфт повернувся на своє місце, але людина перемістилася з 1-го на 3-й поверх. Ключовий момент: коли ліфт повертався, людини вже не було всередині — отже, середовище відновилося, але об'єкт змінив своє положення.

Наприклад, у кубику Рубіка, якщо R — це поворот правого шару за годинниковою стрілкою на 90 градусів, то R⁻¹ (R') — це обернений рух, тобто поворот проти годинникової стрілки на 90 градусів.

Ця обернена операція A⁻¹ B⁻¹ дозволяє відновити середовище, порушене попередніми діями A B, таким чином досягаючи обміну лише певних блоків без впливу на оточення.

Чому ж не A A⁻¹ B B⁻¹? Тому що тоді кожна дія просто скасувала б попередню, і елементи не змогли б обмінятися місцями. Щойно виконавши операцію A, а потім одразу ж обернену A⁻¹, разом це рівнозначно тому, що нічого не було зроблено (наприклад, поворот верхнього шару проти годинникової стрілки на 90 градусів, а потім одразу за годинниковою). Тому для здійснення обміну обов'язково має бути послідовність A B A⁻¹ B⁻¹.

Це найосновніший обмін, а найзручніша "атомарна" дія в кубику Рубіка відповідає послідовності: R U R' U'.

Її можна комбінувати у довгі послідовності, досягаючи різних ефектів перестановки, наприклад: (R U R' U') (R U R' U') (R U R').

Насправді, це і є джерелом формул. Чому існують формули? Це просто послідовності, які поєднують низку найосновніших операцій перестановки. Виконуючи ці послідовності, можна швидко досягти конкретних результатів, наприклад, відновити певне ребро або кут. Різні послідовності можна комбінувати, щоб привести нас до остаточного складання кубика Рубіка.

Зрозумівши цей принцип, ми навіть зможемо створювати власні формули. (Як створювати власні формули для кубика Рубіка, докладно розберемо в наступній статті.)

Отже, щоб зібрати кубик Рубіка без запам'ятовування жодної формули, нам достатньо освоїти логіку базових перестановок. Цей підхід можна застосовувати в будь-якій ситуації. Найбільш "атомарні" дії перестановки дозволяють обміняти місцями три кутові елементи або три реберні елементи.

Як здійснювати обмін в кубику Рубіка

Як уже згадувалося, найзручніша "атомарна" дія обміну в кубику Рубіка відповідає послідовності: R U R' U'. Якщо ви глибоко зрозумієте цю дію, то відразу зможете скласти перші два шари кубика.

Ця дія, по суті, означає: відвести (правий шар), вставити (цільовий елемент), повернути (правий шар) на місце, повернути (верхній шар) на місце.

Так ми вставляємо кутовий елемент та реберний елемент, що були на верхньому шарі, у правий нижній кут.

Ця дія може постійно змінюватися, перетворюючись на U R U' R', або F R F' R' тощо, для будь-якого положення. Існують також варіанти для середніх шарів, наприклад M U M' U', або ж U2 R U2 R'.

На початкових етапах кубик Рубіка є найбільш хаотичним, тому можна використовувати багато таких базових перестановок, щоб спочатку відновити одну сторону або іншу частину, тим самим зменшуючи загальний хаос.

Крім того, оскільки стан дуже хаотичний, останню дію U' у послідовності R U R' U', яка відновлює середовище, можна іноді опустити, одразу переходячи до наступної дії. Тоді це спрощується до: відвести, вставити, повернути на місце.

Відвести, вставити, повернути на місце.

Це і є ключова дія. Вітаю, ви вже розумієте, як грати з кубиком Рубіка!

Однак на пізніших етапах нам знадобляться довші послідовності перестановок, щоб обміняти певні елементи, не руйнуючи при цьому вже зібраного стану.

Наприклад, дія R U' L' U R' U' L U дозволяє обміняти лише три кутові елементи, не впливаючи на інші. Розберемо її за логікою комутатора:

A   = R U'   (Виводимо кутовий елемент)
B   = L'     (Рухаємо лівий шар)
A⁻¹ = U R'   (Відновлюємо дію A)
B⁻¹ = U' L U (Відновлюємо дію B з корекцією)

Ефект: Кутовий елемент у лівому нижньому куті залишається на місці, інші три кутові елементи міняються місцями.

Це, мабуть, єдина з двох формул, яку вам потрібно буде зрозуміти в цій статті. Ми навчимося її використовувати в практичній частині, зрозуміємо її під час виконання, а не просто зазубримо.

Практична частина: Збирання з нуля

Нарешті ми переходимо до головної частини цієї статті. Я крок за кроком проведу вас через процес повного складання кубика Рубіка з нуля, покладаючись лише на спостереження та розуміння.

Необхідна підготовка:

Кубик Рубіка
І трохи терпіння (адже ми прагнемо спостереження та розуміння)

По-перше, припустімо, що у вас вже є кубик Рубіка. Ми перемішаємо його за міжнародним стандартом (F' D2 F' U F' U2 F' L R F U2 F2 D' R L D L B R D'), а далі я разом з вами його зберу.

Або ж ви можете одразу пограти в онлайн-версію, перейшовши за цим посиланням, де кубик вже перемішаний: 3D Кубик Рубіка — Philo Li

Ми можемо скористатися ідеями дуже елегантного мостового методу Roux. Так званий мостовий метод, на відміну від пошарового збирання, полягає в тому, щоб спочатку зібрати блоки 1x2x3 по лівій та правій сторонах, які називають лівим та правим мостами, а потім зібрати верхній шар та решту елементів.

Мостовий метод є дуже вільним і гнучким, він вимагає менше кроків, ніж багато відомих методів, і відносно мало формул для запам'ятовування, оскільки в його основі лежить логіка комутаторів. У рамках цього підходу ми навчимося, як скласти кубик Рубіка, не запам'ятовуючи жодної формули.

Крок перший: Фіксуємо положення спостереження

Позиція спостереження в мостовому методі фіксована. Під час збирання нам не потрібно часто обертати кубик, натомість ми зберігаємо один і той же кут для аналізу та збирання. З цього фіксованого положення ми можемо легко бачити деякі кутові та реберні елементи та розуміти, куди вони повинні потрапити.

Ми можемо взяти цей кут за основу:

Прямо перед вами (обличчям до вас): зелена сторона
Ліворуч: червона
Праворуч: помаранчева
Верхній шар: жовтий
Нижній шар: білий
Ззаду: синя

Крок другий: Побудова лівого та правого мостів

Порядок побудови лівого мосту:

Спочатку встановлюємо на місце біло-червоне ребро (нижню ліву опору).
Потім встановлюємо на місце заднє синьо-червоне ребро.
Далі встановлюємо на місце два передні червоні кутові елементи.

Схема завершеного стану лівого мосту:

Цей процес не вимагає жодних формул. Достатньо лише спостереження та розуміння. З практикою ви станете все вправнішими.

F' L: Використовуючи метод спостереження, знаходимо червоно-біле ребро і встановлюємо його на місце так, щоб білий колір був внизу, а червоний — ліворуч.

M2 F2 U2 B: Встановлюємо на місце синьо-червоне ребро та кутові елементи.

U2 B U R' U2 F': Знаходимо положення останніх двох елементів лівого мосту і знаходимо спосіб встановити їх на місце. Таким чином ми отримуємо ідеальний лівий міст.

З правим мостом аналогічно, замінюємо червоний колір на помаранчевий і повторюємо вищезгадані кроки. Однак тут важливо не зруйнувати вже зібраний лівий міст. Якщо потрібно "позичити" місце, можна тимчасово відвести лівий міст убік, щоб операції на правій стороні не впливали на нього, а потім повернути лівий міст на місце після завершення дій з правим.

Середина правого мосту: U' M U' R2

Перший елемент правого мосту: U' M' U2 R' U R

Ми підготували останній елемент правого мосту і хочемо вставити його на місце, тому спочатку відводимо лівий міст (F'), звільняємо простір, потім переміщуємо елемент (U), і врешті-решт лівий та правий мости одночасно повертаються на свої місця.

Це стан, коли обидва мости завершені. Головне, щоб мости були сформовані, іншими кольоровими елементами поки що не переймаємося.

Крок третій: Складання кутових елементів верхнього шару

Після того, як ви зібрали лівий та правий мости, ми переходимо до складання решти чотирьох кутових елементів. Тут нам знадобиться циклічна перестановка трьох кутів, яка переміщує їх з A в B, з B в C і з C назад в A.

Циклічна перестановка кутових елементів

Формула 1

R U' L' U R' U' L U

Кутовий елемент у лівому нижньому куті залишається на місці
Інші три кутові елементи міняються місцями проти годинникової стрілки
Але їхні внутрішні кольори обертаються за годинниковою стрілкою

Формула 2 (дзеркальна версія)

L' U R U' L U R' U'

Кутовий елемент у правому нижньому куті залишається на місці
Інші три кутові елементи міняються місцями за годинниковою стрілкою
Але їхні внутрішні кольори обертаються проти годинникової стрілки

Ви можете зіткнутися лише з чотирма типами орієнтації кутових елементів: 0, 1, 2 або 4 "правильних" кути.

4 правильні кути: Завершений стан.
1 правильний кут (форма "рибки"): Достатньо виконати ще раз циклічну перестановку або її дзеркальну версію для завершення.
0 / 2 правильних кути: Спочатку помістіть "неправильний" кут у положення, на яке не вплине циклічна перестановка (лівий нижній кут), виконайте її один раз — і ви отримаєте 1 правильний кут, повернувшись до попередньої ситуації.

Іноді базову версію циклічної перестановки потрібно виконати двічі для відновлення, тоді як дзеркальна версія може повністю відновити кубик за один раз. Новачкам достатньо спочатку освоїти базову версію, зосередившись на спостереженні та розумінні, і тоді вони зможуть легко застосовувати її на практиці. Ця циклічна перестановка, де жовтий колір спрямований вгору, є також відомою класичною формулою — формулою "рибки" для лівої та правої сторін. Спробуйте запам'ятати форму "рибки".

Цю формулу також не потрібно зазубрювати. Спостерігайте, як рухаються два зелені елементи, і виконайте її кілька разів самостійно, щоб звикнути. Суть полягає в обміні трьох кутових елементів верхнього шару.

Ми подивилися на кубик, де щойно завершили лівий та правий мости, і виявили два жовті елементи зверху. Тому ми перемістили кутовий елемент у лівому нижньому куті так, щоб він не був жовтим, і виконали операцію циклічної перестановки кутових елементів. Потім, виконавши ще 2 циклічні перестановки, або одну дзеркальну версію, ми зможемо досягти того, що всі чотири кути верхнього шару будуть жовтими догори.

Завершено чотири жовті кути!

Вирівнювання положення (вирівнювання бічних кольорів)

Коли всі чотири кутові елементи мають жовтий колір зверху, потрібно ще вирівняти бічні кольори кутових елементів, щоб вони повністю стали на свої місця.

Тоді використовуємо варіант J-perm: R U2 R' U' R U2 L' U R' U' L.

Логіку цієї формули можна розкласти на "переміщення пари + логічний обмін":

Перша частина R U2 R' U' R: переміщує пару елементів у "безпечну зону" для тимчасового зберігання, звільняючи простір.
Друга частина U2 L' U R' U' L: використовує логіку трициклу для точного обміну двох кутових елементів.

Ефект: Два кутові елементи справа міняються місцями, при цьому жовтий колір залишається зверху, а інші кути не змінюються.

Це еквівалентно можливості обміняти місцями будь-які два сусідні кутові елементи (використовуючи U для вибору, які два кути будуть праворуч). Повторивши обмін кілька разів, всі чотири кутові елементи остаточно вирівняються і стануть на свої місця.

Цю формулу також не потрібно зазубрювати. Спостерігайте, як рухаються два зелені елементи, і виконайте її кілька разів самостійно, щоб звикнути. Суть полягає в обміні двох кутових елементів праворуч на верхньому шарі, зберігаючи при цьому жовтий колір зверху.

Крок четвертий: Складання останніх шести ребер (LSE, Last Six Edges)

На цьому етапі спочатку вирівнюємо центральні елементи так, щоб жовтий був зверху, а білий — знизу, а потім коригуємо реберні елементи.

Залишилося лише 6 реберних елементів. Цей крок виконується лише за допомогою двох операцій — M та U, що є дуже інтуїтивним.

4a: Коригування орієнтації (EO, Edge Orientation)

Метод визначення: Подивіться, чи біла / жовта наклейка на реберному елементі спрямована вгору чи вниз.

Вгору / вниз = Правильне ребро ✓
Вбік = Неправильне ребро ✗

Метод коригування: Використовуйте M U M' або M' U M для перевертання неправильних ребер.

Інтуїтивне розуміння: M піднімає реберний елемент середнього шару, U коригує положення, M' повертає його назад.

Повторюйте кілька разів, доки всі реберні елементи не матимуть білий / жовтий колір спрямований вгору або вниз.

Ребра з правильною орієнтацією ми називаємо "правильними ребрами", а з неправильною — "неправильними ребрами".

Як показано на малюнку, три виділені ребра верхнього шару є "неправильними", оскільки вони не жовті і не білі.

Поради щодо коригування: Ви можете зустріти лише чотири типи ситуацій з "неправильними" ребрами:

0 неправильних ребер: Завершений стан.
Не 0 і не 4 неправильні ребра: За допомогою M' U M змініть кількість неправильних ребер, збільшивши її до 4.
4 неправильні ребра (по 2 зверху та знизу): За допомогою M' U2 M обміняйте верхні та нижні ребра, щоб отримати ситуацію "3 зверху, 1 знизу".
4 неправильні ребра (3 зверху, 1 знизу): Три неправильні ребра на верхньому шарі утворять "стрілку". Поверніть верхній шар так, щоб стрілка вказувала на неправильне ребро нижнього шару, виконайте один раз M' U M, і всі чотири неправильні ребра зникнуть, ставши "правильними".

Якщо стрілка не з'являється, продовжуйте повторювати M' U M — врешті-решт вона з'явиться. Після опанування ви зможете поступово знаходити закономірності.

4b: Відновлення бічних ребер (червоних та помаранчевих)

Знайдіть червоно-жовті та помаранчево-жовті ребра (їхнє завдання — повернутися на ліву та праву сторони) і за допомогою трициклу ребер встановіть їх у правильні положення.

Поради:

Перемістіть червоно-жовте (або помаранчево-жовте) ребро над середнім шаром, а потім опустіть його вниз, використовуючи обмін верхніх та нижніх ребер (M' U2 M).
Інше помаранчево-жовте (або червоно-жовте) ребро опустіть на протилежну сторону.
Оберніть верхній шар так, щоб червона сторона з'явилася навпроти вже опущеного червоно-жовтого ребра.
Середній шар поверніть на пів оберту (M2), а верхній шар поверніть на місце, спостерігаючи (U).

4c: Вирішення проблеми останніх чотирьох ребер (синіх та зелених)

Поради:

Постійно використовуйте трицикл ребер для обміну верхніх та нижніх ребер: M' U2 M, а останній крок — встановлення на місце за допомогою спостереження: U2.
Швидкий прийом: Помістіть біло-зелене (або біло-синє) ребро над цільовим положенням, обміняйте верхні та нижні ребра, і біло-зелене (біло-синє) ребро стане на своє місце.

Можливі лише три ситуації:

Вже правильно → Завершено!
Потрібно M2 → Виконайте один раз M2.
Потрібно обміняти → M' U2 M U2 або M U2 M' U2.

Ми також можемо спростити логіку трициклу ребер: M' — це середній шар вгору, U2 — верхній шар на пів оберту, M — середній шар назад, U2 — верхній шар назад.

Завершено!

Підсумок

Не потрібно зазубрювати формули, є лише логіка комутатора "відчинити-виконати-зачинити". Ви побачите, що цей процес набагато цікавіший, ніж запам'ятовування формул, і вам не доведеться турбуватися про те, що ви його забудете через багато років, адже ви завжди зможете вивести його самостійно.

Цей самий підхід дозволяє зібрати будь-який кубик Рубіка, включно з різноманітними дивними та нестандартними варіантами.

Однак, якщо ви прагнете до швидкісного збирання, то вам доведеться пройти шлях безперервних і наполегливих тренувань. Але для початківців досягти результату менше ніж 90 секунд з невеликою практикою не повинно бути проблемою.

Існує безліч методів збирання, і питання в тому, чи зможете ви знайти більш елегантний або зручніший для себе.

Світ кубика Рубіка сповнений нескінченних задоволень. Бажаю вам гарно провести час!

Додаток 1: Шпаргалка з методу збирання кубика Рубіка з цієї статті (Кубик Рубіка: Сутра)

Побудова лівого та правого мостів: на основі спостереження та інтуїції.
- Поради: Коли ви станете дуже вправними у спостереженні та передбаченні, ви зможете, залежно від конкретного стану кубика, надавати пріоритет побудові інших блоків або одночасно будувати лівий та правий мости. Це дозволить зменшити кількість кроків і забезпечить велику свободу дій.
Відновлення орієнтації чотирьох кутових елементів верхнього шару: всі чотири жовті сторони зверху.
- Трицикл кутових елементів верхнього шару: R U' L' U R' U' L U (кутовий елемент у лівому нижньому куті залишається на місці, внутрішні кольори інших трьох кутових елементів обертаються за годинниковою стрілкою).
- Дзеркальна версія трициклу кутових елементів верхнього шару: L' U R U' L U R' U' (кутовий елемент у правому нижньому куті залишається на місці, внутрішні кольори інших трьох кутових елементів обертаються проти годинникової стрілки).
Відновлення бічних сторін чотирьох кутових елементів верхнього шару.
- Тонке налаштування положення кутових елементів верхнього шару: R U2 R' U' R U2 L' U R' U' L (зберігаючи жовті сторони всіх чотирьох кутових елементів зверху, обмінюємо місцями два кутові елементи праворуч).
Зміна орієнтації реберних елементів, щоб білий або жовтий колір був спрямований вгору або вниз.
- Спочатку вирівняйте центральні елементи так, щоб жовтий був зверху, а білий — знизу, потім відрегулюйте реберні елементи.
- За допомогою M' U M змініть кількість "неправильних" ребер, сформуйте "стрілку", направте стрілку на "неправильне" ребро, виконайте один раз M' U M, і всі чотири "неправильні" ребра зникнуть, ставши на свої місця.
Відновлення ребер лівої та правої сторін (червоних та помаранчевих).
- Спочатку опустіть червоно-жовте (або помаранчево-жовте) ребро вниз, використовуючи обмін верхніх та нижніх ребер (M' U2 M).
Відновлення решти ребер (синіх та зелених).
- Постійно використовуйте трицикл ребер для обміну верхніх та нижніх ребер: M' U2 M, а останній крок — встановлення на місце за допомогою спостереження: U2.

Усі ці формули не обов'язково запам'ятовувати, вони додані сюди лише для зручності. Насправді, коли ви почнете практикуватися, спостерігаючи та розуміючи, як рухаються відповідні кубики, то вже після кількох спроб все стане зрозуміло. Головне — обміняти місцями три кутові елементи верхнього шару.

Додаток 2: Корисні сайти та інструменти

Я також створив для вас 3D-кубик Рубіка, у який можна грати онлайн. Ви можете вільно обертати його, перемішувати за фіксованою формулою та збирати, а кожен крок супроводжується красивою анімацією!

3D Кубик Рубіка — Philo Li

Формула перемішування, використана в цьому посібнику: F' D2 F' U F' U2 F' L R F U2 F2 D' R L D L B R D'

Кроки збирання ліво-правобічних мостів за цим посібником: F'LM2F2U2BUR'U2F'UFR'F'U2MR'URUM'UR'U2RUF'UFU'M'UF'UF

Перейшовши за цим посиланням, ви побачите вже перемішаний кубик Рубіка: 3D Кубик Рубіка — Philo Li.

Таймер для кубика Рубіка, яким користуються світові чемпіони: csTimer - Professional Rubik's Cube Speedsolving / Training Timer

12 чудових книг: Мій список найкращих прочитань 2025 року

Fri, 24 Apr 2026 12:00:00 GMT

Минулого року я прочитав 47 книг. З різних причин мій минулий рік був дуже, дуже зайнятим, тому мені не вдалося досягти мети в 100 книг, як у 2024 році. Однак я все одно прочитав чимало чудових творів. Прочитані книги охоплювали різні галузі, такі як письмо, мистецтво, психологія, соціальні науки, фінанси та особистісний розвиток, і серед них було багато таких, що запам'яталися мені надовго після прочитання. Тому я їх зібрав і вирішив порекомендувати. Видатних і вартих прочитання творів справді багато, але щоб список рекомендацій не був надто довгим, я вибрав лише 12 тих, що отримали чотири або навіть п'ять зірок.

Коментарі, що додаються, були написані мною відразу після прочитання книг. Спочатку я хотів переписати їх спеціально для цієї статті, але потім подумав, що первісні відгуки були настільки щирими та цікавими, справді "сирими", тому вирішив їх залишити.

Можливо, ці книги розширили мій світогляд і покращили розуміння, можливо, збагатили цінними знаннями, а можливо, глибоко зворушили мою душу, викликаючи радість чи смуток. Чимало з цих творів я перечитуватиму в майбутньому. Це свідчить про їхню вагу для мене та цінність цього списку рекомендацій.

1 - Джордж Сорос: Повноцінне життя - Пітер Л.В. Оснес (ред.) (5 зірок | 2025-01-28)

Оригінальна назва: George Soros: A Life in Full: His Business, Life, and Influence - Peter L.W. Osnos

Кому підійде ця книга

Тим, хто цікавиться Джорджем Соросом особисто та біографіями фінансових діячів.
Тим, хто хоче зрозуміти, як інвестор, філантроп та публічний інтелектуал поєднуються в одній людині.
Тим, хто любить читати багатогранні, чудово написані нехудожні твори про особистостей.

Враження від прочитання

ТОЙ, ХТО ВИЖИВ, МІЛЬЯРДЕР, СПЕКУЛЯНТ, ФІЛАНТРОП, ФІЛОСОФ, ПОЛІТИЧНИЙ АКТИВІСТ, ВОРОГ УЛЬТРАПРАВИХ, ГРОМАДЯНИН СВІТУ.
Книга написана просто чудово, вона всебічно розкриває всі аспекти особистості Сороса, включаючи його особистий досвід, народження та розвиток його ідей, деталі його способу життя – багато речей, яких ви не знайдете в інших джерелах. Після прочитання виникає ще більший інтерес до цієї людини. Кажуть, що її написали п'ять різних авторів; мені, мабуть, найбільше сподобався розділ, написаний першим.
Згодом він розвинув благодійну діяльність, маючи відділення по всьому світу, що дещо нагадувало посольства. Автор порівнює його з імператором, причому з просвіченим монархом. Він також регулярно влаштовував заходи у своєму маєтку, запрошуючи впливових людей з різних сфер, переважно цікавих особистостей, де вони спілкувалися та обмінювалися цікавими ідеями. Це справді схоже на Відродження, і я мрію про таке життя. Це не було демонстрацією багатства серед знаменитостей, але це дозволяло встановлювати чудові зв'язки, і кожен намагався показати свою цікаву сторону.
Загалом, це особлива людина, яка прожила надзвичайно насичене та цікаве життя. Якби мені вдалося прожити життя, подібне до Сороса, я б вважав себе неймовірно повноцінним і щасливим. Його бажання створити світовий вплив, на мою думку, частково було зумовлене відчуттям самотності — потужний вплив здатен розвіяти самотність.

2 - Напиши те, що варто прочитати - А.Дж. Гарпер (5 зірок | 2025-03-10)

Оригінальна назва: Write a Must-Read: Craft a Book That Changes Lives―Including Your Own - A.J. Harper

Кому підійде ця книга

Тим, хто хоче писати нехудожні твори, рукописи чи довгі статті.
Тим, хто прагне глибше зрозуміти читачів, позиціонування та структуру письма.
Тим, хто не задовольняється принципом "головне закінчити", а хоче створити справді цінний твір.

Враження від прочитання

Досить особлива книга, яка вчить, як написати велику книгу, книгу, яку варто перечитувати знову і знову. У ній багато надзвичайно практичних порад, включаючи створення плану, подолання труднощів у письмі, пошук і визначення цільової аудиторії.
Така книга, безумовно, не повинна бути самовихвалянням, а має служити читачеві. Потрібно дбати про читача, від першого до останнього розділу, постійно служити читачеві, завжди бути з ним, щоб читач відчував постійне відчуття супроводу і міг читати без зупинки. Після прочитання такої книги читач вже не буде тією самою людиною, якою був до неї — це книга, що може змінити ваше життя. Завершення такої книги, безумовно, вимагає величезних зусиль і відданості, а також щонайменше кількох років, постійного редагування та переглядів.
Отже, ця книга, як з практичної, так і з щирої точки зору, а також за своїми ідеями, є видатним твором. Це обов'язкова книга для кожного письменника.

3 - Шлях творчості: спосіб буття - Рік Рубін (5 зірок | 2025-04-07)

Оригінальна назва: The Creative Act: A Way of Being - Rick Rubin

Кому підійде ця книга

Художникам, письменникам, музикантам та будь-яким серйозним творцям.
Тим, хто цікавиться креативністю, інтуїцією, естетикою та станом творчості.
Тим, хто перебуває в стані розгубленості, застою і хоче переосмислити "чому я творю".

Враження від прочитання

Мій досвід читання був просто чудовим. Хотілося відмітити кожне речення, кожне з яких підходить для цитування як афоризм. Під час читання я був повністю занурений у неї кожну секунду, і я думаю, що кожен художник, кожен серйозний творець полюбить цю книгу. Це одна з небагатьох книг, яка може розповісти, чому насправді художники творять — вона розповідає про це з дуже високого ідейного рівня, і має дивовижний ефект лише на видатних художників. Іншим, хто не займається творчістю, вона може здатися нецікавою, але я ледве стримувався, щоб не прочитати її одразу.
Наркотик для душі.
Я вважаю, що лише видатні художники відчують щось надзвичайне, прочитавши цю книгу. Сам автор є легендарним музичним продюсером, який допоміг багатьом видатним митцям створити численні легендарні твори. Багато з того, що він написав, може стати чимось на кшталт маяка, що дає напрямок розгубленим художникам. Йдеться не просто про творчість, а про прагнення створювати великі твори — у цьому полягає сенс існування художника.

4 - Писати для впливу - Білл Бірчард (5 зірок | 2025-07-18)

Оригінальна назва: Writing For Impact: 8 Secrets From Science That Will Fire Up Your Readers' Brains - Bill Birchard

Кому підійде ця книга

Письменникам, які хочуть підвищити привабливість та поширюваність своїх текстів.
Тим, хто цікавиться поєднанням нейронауки, психології та письма.
Тим, хто створює блоги, розсилки, рекламні тексти, промови.

Враження від прочитання

Основна ідея: впливове письмо — це не лише мистецтво, а й наука, заснована на нейронауці та психології. Ключ до успіху полягає в розумінні та використанні природних механізмів роботи людського мозку, зокрема через "винагородження" читачів для їхнього залучення.
Дуже добре, мені сподобалася ця книга. Я можу науково зрозуміти та пояснити, чому людям подобаються історії, чому їм подобається та чи інша стаття чи книга. І потім, повністю засвоївши її, я зможу використовувати цю ідею для керівництва власним письмом. Але потрібно глибше її освоїти. Дуже варто перечитати.
Вісім наукових секретів: Simple / Specific / Surprising / Stirring / Seductive / Smart / Social / Story-driven.

5 - Настільки хороший, що тебе не можуть ігнорувати - Кел Ньюпорт (5 зірок | 2025-06-11)

Оригінальна назва: So Good They Can't Ignore You: Why Skills Trump Passion in the Quest for Work You Love - Cal Newport

Кому підійде ця книга

Тим, хто розмірковує про кар'єрний шлях, але не дуже вірить у "теорію пристрасті".
Тим, хто хоче підвищити свій кар'єрний капітал та отримати більше автономії.
Тим, хто цікавиться кар'єрним розвитком, довгостроковими перспективами та оптимізацією особистого шляху.

Враження від прочитання

Дуже хороша книга. Спочатку я думав, що це звичайна мотиваційна книга, але виявилося, що вона глибша. Автор, професор, висуває досить нову ідею, заперечуючи концепцію пристрасті та стверджуючи, що покладатися лише на пристрасть ненадійно. Поради, які він дає, дуже практичні, а приклади — це надзвичайно успішні люди з різних галузей. Багато хто не знав, чим хоче займатися з раннього віку — деякі великі інновації з'являються лише тоді, коли ви глибоко занурюєтеся в певну сферу. Спочатку ви повинні досягти цієї позиції, а вже потім говорити про більшу автономію. Досягнення цієї позиції — це процес накопичення кар'єрного капіталу, і чим більше у вас кар'єрного капіталу, тим більша у вас переговорна сила.
У ній є кілька прикладів, коли жінки лише під час докторантури або після її закінчення, ставши професорами, поступово відкривали своє покликання. До цього вони не мали такої чіткості, але завдяки постійним зусиллям і боротьбі, безперервному пошуку та оптимізації свого шляху, вони зрештою досягли бажаного результату.
Автор вибрав між двома викладацькими посадами: відмовився від посади в більшому університеті з меншою автономією, обравши менший державний університет, який більше підтримував дослідників у нових галузях — тут він мав більше автономії для досліджень, що дозволяло йому отримувати більше задоволення та контролю над своєю роботою.
Ця книга досить насичена, варто добре розібрати її.

6 - Відновлення природою - Флоренс Вільямс (5 зірок | 2025-05-10)

Оригінальна назва: The Nature Fix: Why Nature Makes Us Happier, Healthier, and More Creative - Florence Williams

Кому підійде ця книга

Тим, хто цікавиться зв'язком між природним середовищем, психічним здоров'ям та когнітивною діяльністю.
Тим, хто довго перебуває в міському та внутрішньому середовищі і хоче зрозуміти, чому природа важлива.
Тим, хто любить нехудожні твори, що поєднують наукові дослідження та чудовий стиль викладу.

Враження від прочитання

Великий ліс! Прочитавши половину, я справді поїхав у великий ліс!
Ця книга містить багато досліджень про ліси та довкілля, а також про зв'язок між пізнанням та навколишнім середовищем. Тривале перебування в природних умовах може покращити концентрацію уваги, когнітивні здібності та полегшити депресивні стани. Ліс — це диво!
Про цю книгу потрібно обов'язково написати окрему статтю. Стиль викладу також захопливий, написано дуже добре, не здається нудним чи виснажливим. Чудові описи природи та наукові дослідження вдало поєднуються, все чітко та систематизовано, чудова як з емоційної, так і з логічної точки зору.
Також є розділ про історію дитячих садків — скандинавські країни чудові, вони досі зберігають первісну модель дитячих садків, де діти граються на природі, а не вивчають невідомо що в класах.

7 - Тривожне покоління - Джонатан Гайдт (5 зірок | 2025-09-15)

Оригінальна назва: The Anxious Generation: How the Great Rewiring of Childhood Is Causing an Epidemic of Mental Illness - Jonathan Haidt

Кому підійде ця книга

Тим, хто цікавиться психічним здоров'ям підлітків, впливом соціальних мереж та проблемами освіти.
Батькам, вчителям та всім, хто часто спілкується з підлітками.
Тим, хто хоче системніше зрозуміти причини тривоги Покоління Z.

Враження від прочитання

Досить хороша книга. Вона розповідає про те, як Покоління Z через вплив соціальних мереж стало більш тривожним та схильним до депресії, ніж попередні покоління. Цей вплив є глибоким, набагато глибшим, ніж просте "залежність від соцмереж — це марна трата часу". Варто написати статтю про неї.
Сьогодні більшість часу підлітків займає Інтернет та мобільні телефони, а час для особистого спілкування та взаємодії стає все меншим. Невідомо, як це вплине на психічне здоров'я підлітків — можливо, це вплине на їхню комунікабельність, зробить їх більш самотніми, а також позначиться на їхніх інтимних стосунках та способах прихильності в дорослому віці.
Чотири пропозиції щодо реформ, висунуті автором, також дуже цікаві: не давати дітям смартфони до старшої школи; заборонити використання соціальних мереж до 16 років; запровадити школи без мобільних телефонів; надати дітям більше свободи для нерегульованих ігор.

8 - Вовк з Волл-стріт: Опануй мистецтво прямих продажів - Джордан Белфорт (5 зірок | 2025-11-27)

Оригінальна назва: Way of the Wolf: Straight Line Selling: Master the Art of Persuasion, Influence, and Success - Jordan Belfort

Кому підійде ця книга

Тим, хто хоче покращити свої навички продажів, переконання та укладання угод.
Тим, хто займається продуктами, контентом, бізнесом і потребує розуміння процесу прийняття рішень користувачами.
Тим, хто цікавиться психологією продажів та практичними методологіями.

Враження від прочитання

Дуже захопливо, автор не лише майстер продажів, а й його здатність переконувати на вищому рівні.
Існує однойменний фільм "Вовк з Волл-стріт", заснований на історії цього автора. Фільм чудовий, і книга також надзвичайно цікава.
Три десятки: клієнт довіряє вашому продукту, довіряє вам, довіряє вашій компанії. Якщо всі три пункти досягають 10 балів, то клієнт обов'язково купить.
Деякі користувачі не є потенційними клієнтами, не витрачайте час на тих, хто не є вашим потенційним клієнтом.
Якщо потенційний клієнт знаходиться на позиції 10 за шкалою впевненості, це означає, що в цей момент він абсолютно впевнений; навпаки, якщо він на позиції 1, то він знаходиться в дуже невизначеному стані. У сфері продажів впевненість насамперед стосується самого продукту — потенційний клієнт має бути абсолютно впевнений, що цей продукт має для нього сенс, задовольняє його потреби, усуває можливі проблеми та коштує своїх грошей.

9 - Стати Леонардо - Майк Ленкфорд (4 зірки | 2025-04-01)

Оригінальна назва: Becoming Leonardo: An Exploded View of the Life of Leonardo da Vinci - Mike Lankford

Кому підійде ця книга

Тим, хто цікавиться Леонардо да Вінчі та діячами епохи Відродження.
Тим, хто любить біографічні твори з літературним відтінком.
Тим, хто хоче легко прочитати невеликий історичний життєпис з сильним мистецьким духом.

Враження від прочитання

Біографічний твір, орієнтований на фанатів, заснований на деяких історичних фактах з додаванням багатьох описів з літературним відтінком, читати було досить приємно.
Однак читачам варто сприймати її як літературний твір, а не як біографію, оскільки надто багато деталей, ймовірно, є чистої води вигадкою. Як літературний твір, це дуже цікава книга.

10 - Місто самотності - Олівія Лейнг (4 зірки | 2025-01-19)

Оригінальна назва: The Lonely City: Adventures in the Art of Being Alone - Olivia Laing

Кому підійде ця книга

Тим, хто цікавиться самотністю, міським життям та мистецтвознавством.
Тим, хто любить нехудожні твори в есеїстичному стилі.
Тим, хто переживає якийсь емоційний біль і хоче через читання зрозуміти самотність.

Враження від прочитання

Особливий погляд: авторка, подорожуючи містом і вивчаючи твори художників, водночас лікує власні рани та інтерпретує феномен самотності. У книзі згадується багато відомих і невідомих мені митців, і з погляду самотності виявляється, що саме через творчість видатні митці лікували свою самотність.
Це книга з особливим поглядом, дуже мало книг безпосередньо описують самотність, і тим більше обговорюють її з точки зору мистецтвознавства.
Мені сподобався цей уривок:

У своїх працях Фромм-Райхманн неодноразово зверталася до проблеми цієї некомунікабельності, зазначаючи, що навіть найсамотніші пацієнти дуже неохоче торкалися цієї теми. Один із її кейсів стосувався шизофренічної жінки, яка спеціально попросила зустрітися зі своїм психіатром, щоб обговорити своє глибоке, відчайдушне відчуття самотності. Після кількох марних спроб вона нарешті вигукнула: "Я не знаю, чому люди вважають пекло місцем з жаром і теплим полум'ям. Це не пекло. Пекло — це якщо ти замерзнеш у брилу льоду в ізоляції. Ось що я переживаю."

11 - Тонке мистецтво пофігізму - Марк Менсон (4 зірки | 2025-02-23)

Оригінальна назва: The Subtle Art of Not Giving a F*ck: A Counterintuitive Approach to Living a Good Life - Mark Manson

Кому підійде ця книга

Тим, хто хоче переосмислити життєві пріоритети та ієрархію цінностей.
Тим, хто цікавиться методологіями особистісного зростання, але втомився від порожньої мотивації.
Тим, хто прагне зустрічати себе та реальність більш щирим і прямим способом.

Враження від прочитання

Книга насправді непогана, написана дуже щиро. Однак багато поглядів та звичок автора досить близькі до моїх, тому я відчуваю, що вона не принесла мені багато нового, немов читав власну книгу. Але те, що ця книга була бестселером протягом багатьох років, рекомендована The New York Times, і очолювала списки бестселерів, все ж досить дивно.
Основна ідея цієї книги полягає не в тому, щоб "ні про що не дбати", а в тому, щоб зосередити увагу та емоції на справді важливих речах. Автор прагне заперечити підхід, який бездумно прагне щастя, успіху та позитивних переживань, вважаючи, що чим більше людина зациклена на цих речах, тим легше вона потрапляє в стан дефіциту та тривоги. Це скоріше книга-методологія, яка допомагає людям переосмислити ієрархію цінностей.
Страждання неминучі, а уникнення страждань саме по собі є іншим видом страждань. "Не дбати" не означає байдужість. Справжнє "не дбати" — це не безчуттєвість до світу, а сміливість не витрачати енергію на дрібниці, марнославство, зовнішні оцінки та безглузді порівняння. Це означає, що ви готові заради власних цінностей терпіти непорозуміння, невдачі та бути не таким, як усі. Це не про те, щоб навчитися ні про що не дбати, а про те, щоб навчитися вкладати емоції, увагу та життя лише в те, що справді важливо.
Хоча вона не дуже мені допомогла і не принесла нічого нового, я все ж дуже рекомендую її багатьом читачам. Те, про що вона розповідає, дуже щиро і глибоко, це головним чином методологія, що допомагає людям впорядкувати свої думки, і її варто часто перечитувати, щоб коригувати свій напрямок.
Особисто мені найбільше сподобався останній розділ, де автор сидить на краю, можливо, якогось великого африканського каньйону, під ним — безодня. Він хотів відчути передсмертний досвід, і там, поблизу, всі його органи чуття загострилися, ці описи були надзвичайно захопливими. Це, на мою думку, справді захоплива та особиста частина книги — попередні розділи більше схилялися до загальних розмов, а тут з'явилося щось, що викликає співпереживання та прискорене серцебиття.

12 - Ясне мислення - Шейн Перріш (4 зірки | 2025-01-04)

Оригінальна назва: Clear Thinking: Turning Ordinary Moments into Extraordinary Results - Shane Parrish

Кому підійде ця книга

Тим, хто хоче системно впорядкувати свої ментальні моделі, звички прийняття рішень та стандартні поведінкові реакції.
Тим, хто раніше мало читав книги з когнітивної психології і хоче спочатку створити загальну основу.
Тим, хто цікавиться темами прийняття рішень, раціонального мислення та когнітивних упереджень.

Враження від прочитання

Під час читання я був приємно здивований, вважаючи її досить хорошою книгою, присвяченою мисленню та ментальним моделям. Мені здалося, що вона відповідає моїм очікуванням, зміст був досить насиченим, і після прочитання я хотів поставити їй п'ять зірок. Однак потім на GoodReads я побачив кілька низьких оцінок та негативних відгуків, які вказали на деякі речі, на які я раніше не звертав уваги, і я визнав їх досить слушними, тому змінив оцінку на чотири зірки.
Основна тема цієї книги: справжній вплив на життєвий шлях часто мають не геніальні рішення у значні моменти, а здатність у повсякденних, звичайних ситуаціях зробити паузу між "стимулом" і "реакцією", не піддаючись інстинктам, емоціям, самолюбству та соціальному тиску. Автор вважає, що більшість людей у повсякденному житті не мислять, а перебувають на "автопілоті".
Найбільший ворог ясного мислення — не дурість, а "режим за замовчуванням". Ці режими за замовчуванням походять від біологічних інстинктів, еволюції та соціального середовища. Наприклад, людина, щоб зберегти свій імідж, підсвідомо спотворює факти, шукає виправдання, відмовляється від поганих новин. Людина схильна інтегруватися в групу, а не прагнути кращих результатів. Коли всі роблять одне й те ж, це дає відчуття безпеки, але "найкращі практики" часто є лише середнім рівнем. Як тільки людина формує певні звички мислення, емоцій, це стає інерцією. Як тільки людина відчуває образу, приниження, загрозу, гнів, вона негайно переходить від міркувань до реакції.
Автор вважає, що подолати ці режими за замовчуванням можна не лише силою волі, а й "розвитком внутрішньої сили". Ця книга пропонує чотири ключові здібності. Перша — самовідповідальність, що означає припинити скаржитися, припинити шукати виправдання і зосередитися на тому, "що я можу зробити далі". Друга — самопізнання, тобто знати свої сильні та слабкі сторони, сліпі плями та межі можливостей, не переоцінювати себе і не пояснювати світ хибними наративами про себе. Третя — самоконтроль, тобто натиснути на паузу, коли емоції нахлинуть, і не приймати рішення в момент найбільшого роздратування чи бажання негайно відповісти. Четверта — самодовіра, здатність незалежно судити на основі фактів та міркувань, навіть коли інформація недосконала, а зовнішній світ не схвалює.
Щодо недоліків: вся книга присвячена мисленню та когнітивним аспектам, джерела інформації, ймовірно, різноманітні – від різних книг до блогів чи твітів, потім ці справді важливі ідеї систематизуються та узагальнюються в цю книгу про мислення. Тому вона дещо схожа на мотиваційну книгу, що маскується під наукову, як і той Наваль, який став популярним завдяки коротким твітам і написав "How to be rich without luck" — багато чого не є його особистим досвідом, тому це загальні фрази, що звучать дуже правильно. Їй також бракує даних та аналізу кейсів, типова мотивація: купа правильних, але порожніх фраз, доповнених кількома прикладами та інтерпретаціями для підтвердження. Читач після прочитання почуватиметься добре, але наскільки велика її цінність, можливо, буде такою, що прочитаєш і забудеш, без жодної цінності.
Посеред книги він пише: "Велика кількість інформації, яку ми споживаємо, існує у формі основних моментів, резюме та витягів. Це ілюзія знання". Можливо, він не помітив, що це стосується і його самого. Думаю, тоді він не мислив ясно (Clear Thinking).

На цьому ділюся чудовими книгами.

23 квітня — Всесвітній день книги, бажаю всім багато читати і читати хороші книги. Як тільки ви зануритесь у читання, ви відкриєте, що це надзвичайно приємне заняття, яке може принести нові знання, надихнути, подарувати радість, духовних побратимів та душевний резонанс. Це безмежний світ.

Нехай чудові книги завжди будуть поруч з вами.

Чи можу я спати краще за менший час? Самоексперимент зі сном. День 1

Fri, 11 Jul 2025 12:00:00 GMT

Я розпочав(-ла) експеримент зі сном. Моя мета — покращити якість сну та рівень енергії, щоб почуватися бадьоріше й активніше. Досягти цього планую через корекцію харчування та способу життя.

Розділ 1: Передісторія: Навіщо мені експериментувати зі сном

Вираз «весняна сонливість, осіння втома, зимова сплячка, літня дрімота» ніби створений для мене. Навіть якщо я сплю вісім-дев'ять годин, а часом, коли мені погано чи настрій пригнічений, можу проспати й усі десять-дванадцять, все одно прокидаюся виснаженим(-ою).

Я вважаю, що для підтримки високої ефективності в роботі та житті ключовим є не тайм-менеджмент, а управління енергією. Коли енергії вдосталь, ти відчуваєш більше життєвих сил, значно зростає працездатність та ефективність у навчанні й на роботі. Це приносить набагато сильніший відгук та відчуття досягнення, ніж у стані низького рівня енергії.

Нещодавня розмова з подругою повністю запалила в мені бажання експериментувати. Вона — справжній «супермен» із легенд: спить лише чотири години на добу, але щодня сповнена енергії, а її розум ясний у будь-яку пору року. Під час нашого спілкування я зрозумів(-ла), що її дієта та спосіб життя кардинально відрізняються від моїх.

Я — справжнісінький(-ка) фанат(-ка) вуглеводів: рис, макарони та фрукти — мої джерела щастя. Вона ж майже не вживає вуглеводів. Думаю, саме це може бути коренем моєї постійної сонливості.

Зрештою, коли я вчився(-лася), ніколи не відчував(-ла) такої втоми; семи годин сну вистачало, щоб бути повним(-ою) сил. Проте останніми роками постійно відчуваю, що скільки б не спав(-ла), все одно цього мало. Сон впливає на настрій та ефективність у роботі й навчанні. Я сподіваюся, що коригування дієти та способу життя дозволить мені підтримувати вищий рівень енергії, покращити якість сну та повноцінніше відпочивати. Це також допоможе мислити чіткіше під час неспання, що є вкрай важливим для продуктивності.

Кілька років тому я прочитав(-ла) чимало книг з управління енергією, нейронауки та харчування. Однак книги, зрештою, не завжди дають універсальні рішення, а повсякденні звички, що накопичувалися роками, важко розпізнати як проблему. Довгий час я був(-ла) переконаний(-а), що належу до людей з низьким рівнем енергії, яким потрібно багато спати.

Але як я, так і мама моєї подруги належимо до одного типу людей: ми спимо недовго, але від пробудження до сну можемо постійно щось робити, не зупиняючись, і так рік у рік. Гени визначають, скільки сну потрібно людині. Я подумав(-ла): а що, як і в мене є «ген короткого сну»?

Навіть якщо не вдасться досягти чотирьох годин сну на добу, я все одно зможу дослідити: скільки ж сну мені насправді достатньо?

Розділ 2: Дизайн експерименту: Мій план та цілі

Назва експерименту: Програма трансформації ефективного сну
Основна мета: Без шкоди для здоров'я, шляхом оптимізації структури харчування та способу життя, покращити якість сну та денну працездатність, а також з'ясувати оптимальну тривалість сну для мого організму.
Ключова гіпотеза: Зменшення споживання вуглеводів може стабілізувати рівень цукру в крові, підвищити ефективність сну і, таким чином, природним чином скоротити загальну тривалість сну без шкоди для енергії.
Змінні першого етапу: Дія: Зменшити споживання вуглеводів вдвічі та детально фіксувати щоденний прийом їжі. Контроль: Інші звички тимчасово не змінювати, їх можна коригувати поступово.
Показники вимірювання: Об'єктивні показники: Загальна тривалість сну, оцінка сну (спортивний годинник постійно відстежує та записує стан сну). Суб'єктивні показники: Психічний стан після пробудження, рівень денної енергії, ступінь бажання вживати вуглеводи.
Заява про безпеку: Урочисто заявляю, що це лише особисте дослідження, яке не буде проводитися за рахунок здоров'я. У разі виникнення будь-яких небажаних реакцій (таких як постійна втома, пригнічений настрій, серйозне порушення концентрації уваги тощо), я негайно скоригую або припиню експеримент.

Розділ 3: Журнал експерименту. День 1 — Несподівані результати першого дня

Базові дані (до експерименту)

Середній сон за місяць: ~9 годин

Денний стан: Часто відчуваю сонливість, особливо в другій половині дня без кофеїну.

Запис виконання. День 1 | 2025-07-10

Запис харчування	Загальна калорійність/ккал	Загальні вуглеводи/г	Тривалість сну/год	Самопочуття
1 тост, смажене яйце, молоко, Yakult. 2 варені кукурудзи, 4 баоцзи	730	102	5.5h	Порівняно зі звичайним днем, споживання основних страв зменшилося приблизно на 50%. Час неспання значно збільшився

Цього дня, коли настав час лягати спати, я залишався(-лася) бадьорим(-ою) ще кілька годин. Я був(-ла) дуже приємно здивований(-а) таким негайним ефектом від скорочення вуглеводів у перший же день; це було абсолютно несподівано. Чи вдасться відтворити цей результат у подальшому, потребує перевірки протягом кількох днів.

Розділ 4: Рекомендації ВООЗ щодо споживання вуглеводів

Вуглеводи переважно містяться в різноманітних продуктах рослинного походження і є основним джерелом енергії (тобто калорій) у раціоні багатьох людей. Після метаболізму вуглеводи перетворюються на глюкозу, яка є головним «паливом» для обміну речовин мозку, а також інших органів і тканин тіла. Вуглеводи можна поділити на цукри (моно- та дисахариди), олігосахариди (коротколанцюгові вуглеводи) або полісахариди (тобто крохмаль).

Ми повинні споживати більше якісних вуглеводів. Що таке якісні вуглеводи? Це ті, що повільніше перетравлюються. А такі, як цукри, зазвичай вважаються низькоякісними вуглеводами. Вуглеводи, багаті на харчові волокна, значно уповільнюють швидкість травлення.

Доведено, що якісні вуглеводи мають значний позитивний вплив на здоров'я, тоді як низькоякісні вуглеводи можуть завдати шкоди. Рясне споживання харчових волокон та якісних вуглеводних продуктів, таких як цільні зерна, фрукти, овочі та бобові, доведено, значно покращує стан здоров'я.

Згідно з останніми (2023 року) рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) щодо споживання вуглеводів для дорослих та дітей, існують кілька рішучих порад для дорослих:

ВООЗ рекомендує, щоб вуглеводи надходили переважно з цільних зерен, овочів, фруктів та бобових (рішуча рекомендація; стосується всіх осіб віком від двох років).
Для дорослих ВООЗ рекомендує щодня споживати щонайменше 400 грамів овочів та фруктів (рішуча рекомендація).
Для дорослих ВООЗ рекомендує щодня споживати щонайменше 25 грамів природних харчових волокон (рішуча рекомендація).

Щодо першого пункту, у цих рекомендаціях також зазначено, що, згідно з аналізом одного дослідження, загальне споживання вуглеводів у певному діапазоні, схоже, не суперечить здоровому харчуванню. Порівняно з низьким (<40%) або високим (>70%) споживанням, ризик смертності знижується, коли споживання вуглеводів становить приблизно 40–70% від загальної споживаної енергії.

Щодо другого пункту, щоденне споживання щонайменше 400 грамів овочів та фруктів є мінімальним рівнем, що приносить значні переваги для здоров'я. Дослідження показують, що в діапазоні від 400 до 800 грамів на добу ризик усіх негативних наслідків, крім раку, знижується, і чим більше споживання, тим більша користь; для більших обсягів даних недостатньо. Отже, найкраще — це споживати якомога більше фруктів та овочів, забезпечуючи при цьому мінімум 400 грамів на день.

Щодо третього пункту, щоденне споживання щонайменше 25 грамів природних харчових волокон: дослідження виявили, що максимальна користь досягається в діапазоні 25-29 г/добу. У цьому діапазоні можна ефективно знизити ризик смертності від кількох неінфекційних захворювань.

Кожен може використовувати ці рекомендації для покращення свого щоденного раціону, підтримуючи здоровіший спосіб життя та підвищуючи якість життя.

Подальші плани та роздуми

Протягом наступного тижня я продовжуватиму дотримуватися основної стратегії «вуглеводи вдвічі менше» і детальніше фіксуватиму щоденні зміни рівня енергії та стан харчування, щоб перевірити, чи є це стабільним і відтворюваним результатом.

Щоб зробити експеримент більш науковим, мені потрібно більш точно управляти споживанням поживних речовин. Згідно з моїм базовим метаболізмом та рівнем активності, моя щоденна потреба в енергії становить приблизно 1800 ккал. Організму потрібно щонайменше 130 г вуглеводів для задоволення базових енергетичних потреб. Відповідно до міжнародних дієтичних рекомендацій, 45-65% енергії в раціоні має надходити з вуглеводів (цей діапазон є більш раннім і широко поширеним співвідношенням). Для мене це становить 190-275 г на день. Обмеження до приблизно 200 г/день є безпечним діапазоном і легко запам'ятовується.

Загалом, цей експеримент націлений на зміну звичок, щоб процес не вимагав надмірної сили волі і міг підтримуватися в довгостроковій перспективі. Сподіваюся, що завдяки цьому експерименту зможу знайти спосіб життя та харчування, які дозволять мені залишатися більш енергійним(-ою), покращити якість сну, а також дослідити інші безпечні та ефективні способи підвищення енергії.

Я продовжуватиму фіксувати та ділитися прогресом, щоб побачити, що буде далі.

Найкраще прощання: Основи, які ви мусите знати про старіння та смерть

Thu, 22 May 2025 12:00:00 GMT

Ймовірно, ті, хто читає цю статтю, ще досить далекі від старості, і їм важко уявити справжнє життя в похилому віці. Старість і смерть для них – це щось незнайоме, що викликає страх. Але ж кожна людина рано чи пізно помирає. І нам варто знати, що чекатиме на нас тоді: який шлях і психологічний стан доведеться пройти? Що ми самі можемо зробити, і як медична галузь може до цього пристосуватися? Подолати страх можна лише тоді, коли ми усунемо невідомість.

Цього року (2024) я прочитав 100 книжок, успішно виконавши свій річний план. Прочитані твори охоплювали різні галузі: науку, медицину, психологію, мистецтво, соціальні науки, літературу, інвестиції та торгівлю. Серед них було чимало видатних праць, тому я вирішив їх систематизувати і дати кілька рекомендацій. Чудових і вартих уваги книжок насправді дуже багато, і щоб список не був надто довгим, я відібрав лише найкраще. Усі книги, які я рекомендую нижче, оцінені мною щонайменше на чотири, а то й на п'ять зірок (з п'яти можливих).

Можливо, вони розширили мій світогляд і покращили розуміння, можливо, я отримав багато цінних знань, а можливо, вони глибоко зворушили мою душу, викликаючи радість чи смуток. Усі ці книги я перечитуватиму в майбутньому, що свідчить про їхню вагу в моєму серці та цінність цього списку рекомендацій.

Це перша книга:

Найкраще прощання: Основи, які ви мусите знати про старіння та смерть - Atul Gawande

Оригінальна назва: Being Mortal: Medicine and What Matters in the End - Atul Gawande

Ця книга, написана Атулом Гаванде, професором Гарвардської школи громадського здоров'я та медичного факультету США, чудово відповідає на безліч поширених питань про старіння та смерть. Вона досліджує, як сучасна медицина підходить до цих явищ, і чому сучасна медична допомога повинна змінити своє ставлення до лікування літніх людей, а також чому мета "вилікувати хворобу" не завжди підходить для пацієнтів похилого віку. Автор також глибоко розглядає такі важливі теми, як будинки для літніх людей, домашній догляд та паліативна допомога. Чому людина старіє і які зміни старіння приносить у різні частини тіла (наприклад, сітківка ока здорової 60-річної людини отримує лише 1/3 світла порівняно з молодою)? Що краще: догляд удома чи в будинку для літніх людей? Як психологічно прийняти старість і набратися мужності зустріти смерть? У чому сенс життя? Яка мета паліативної допомоги, і як пацієнт може зробити свій вибір?

Книга не лише науково обґрунтована, а й сповнена гуманності та співчуття. У ній безліч реальних випадків, зокрема особистий досвід професора зі смертю власного батька. Її варто прочитати кожному, включно з медичними працівниками. Далі я наведу кілька моментів, які справили на мене особливо сильне враження.

Молоді люди часто легко кажуть: "Коли я постарію і не зможу ходити, або коли отримаю невиліковну хворобу, я сам закінчу своє життя". Але чи справді вони думатимуть так само, коли цей момент настане? У книзі наведено приклад: один пацієнт колись казав своєму синові, що за жодних обставин не хоче помирати, обплутаний трубками, як його мати. Однак, коли він сам зіткнувся з вибором щодо серйозної операції, у ньому прокинулася сильна воля до життя. "Не здавайтеся, — сказав він. — Поки в мене є хоч якийсь шанс, ви мусите дати мені спробувати".

Дотримання здорового способу життя, можливо, може уповільнити старіння, але не може повністю уникнути його самого та багатьох пов'язаних з ним хвороб. Основна медична допомога не орієнтована на літніх людей: лікарі лікують лише симптоми, а відновлення здоров'я, життєвих сил та повернення до повноцінного життя значною мірою залежить від самого пацієнта. Однак літні пацієнти втрачають достатню здатність до відновлення, тож чи можна застосовувати той самий план лікування, коли ті самі симптоми виникають у людей похилого віку? Практика показує, що використання тих самих схем лікування завдає літнім пацієнтам більше страждань. Саме тому для медичної діагностики та лікування вікових захворювань була розроблена геріатрія, яка зосереджується не лише на самій хворобі, а й на способі життя та психічному здоров'ї пацієнта. Вона значною мірою може зменшити страждання пацієнтів, допомогти літнім людям краще жити, знизити ймовірність депресії та ризик втрати працездатності. На жаль, геріатрія досі не має широкої уваги та достатньої фінансової підтримки.

Протягом часу, проведеного в Японії, я глибоко усвідомив, що Японія, як країна з найвищим рівнем старіння населення протягом тривалого часу, має багато унікального досвіду у вирішенні цієї проблеми, якого немає в інших країнах. Наприклад, дизайн дорожніх знаків та світлофорів, ескалатори, що рухаються на низькій швидкості, безбар'єрне середовище без «сліпих зон», а також вагони метро зі слабким кондиціонуванням повітря — усе це забезпечує безпечне та безперешкодне пересування літніх людей. Розвиток інтернету також не залишає літніх людей осторонь, зберігаючи різні традиційні методи державних послуг та оплати, такі як широке використання пошти та готівки. Навіть в орендованих квартирах можна помітити багато дружніх до літніх людей деталей дизайну, таких як поручні у ванних кімнатах та туалетах, а також протиковзке покриття на підлозі ванних кімнат та дні ванн. Новорічні набори смажених креветок темпура (海老かき揚げ), які з'являються на прилавках супермаркетів, формою нагадують зігнуту спину старого, а новорічна гречана локшина (年越しそば) — усі ці страви несуть прекрасний символ довголіття. Ці деталі, що стосуються всіх аспектів життя — від одягу та їжі до житла та транспорту — заслуговують на вивчення та запозичення будь-якою іншою країною.

Старіння і смерть – це кінцева точка, з якою ми неминуче зіткнемося. Повне їхнє розуміння може надати нам більше мужності, допоможе не боятися майбутнього, і з більшою впевненістю присвятити себе самореалізації в теперішньому. Ми також зможемо подвійно цінувати своє молоде і здорове тіло, і надавати більше розуміння та турботи батькам і членам родини, коли вони старішатимуть.

Шлях трейдингу

Thu, 22 May 2025 12:00:00 GMT

Шлях до того, щоб стати провідним трейдером, — це процес «пізнання себе, пізнання світу, пізнання людей». Ви боретеся не з ринком, а зі своїм внутрішнім «я».

Цього року (2024) я прочитав 100 книжок, чим успішно завершив свій річний план читання. Прочитані твори охоплюють такі галузі, як наука, медицина, психологія, мистецтво, соціальні науки, література, інвестиції та трейдинг. Серед них було дуже багато видатних робіт, тому я вирішив їх систематизувати та порекомендувати. Видатних і вартих уваги творів справді багато, і щоб список рекомендацій не був надто довгим, я відбирав лише найкращі з найкращих. Усі книги, які я рекомендую нижче, я оцінив щонайменше на чотири або навіть п'ять зірок (з п'яти можливих).

Можливо, вони розширили мій кругозір і покращили моє розуміння, можливо, принесли багато цінних знань, або ж глибоко зворушили мою душу, викликавши радість чи смуток. Усі ці книги я перечитуватиму в майбутньому, що підкреслює їхню значущість для мене і також підтверджує цінність цього списку рекомендацій.

Це третя та четверта книги:

«Майстри ринку» — Джек Д. Швагер

Оригінальна назва: Market Wizards - Jack D. Schwager

«Нові майстри ринку» — Джек Д. Швагер

Оригінальна назва: The Market Wizards - Jack D. Schwager

«Market Wizards» та «The New Market Wizards» — це дві класичні збірки інтерв'ю від Джека Д. Швагера, які містять бесіди з багатьма провідними трейдерами, керівниками хедж-фондів та різними фінансовими "гуру". Опитані трейдери мали різноманітні характери та належали до різних шкіл (дехто спеціалізувався на товарних ф'ючерсах, інші віддавали перевагу торгівлі на Форекс, глобальним макростратегіям, а дехто майстерно володів кількісною торгівлею), але що їх об'єднувало — це найвищий рівень результативності.

Автор також був трейдером, хоча й не дуже успішним (звісно, зараз він надзвичайно успішний письменник). Він дуже хотів дізнатися секрети успіху провідних трейдерів, тому й з'явилися ці дві класичні збірки інтерв'ю. Тут зібрані як зоряні моменти, так і болючі переживання трейдерів.

Зоряні моменти деяких з них:

Monroe Trout: Протягом п'яти років, що досліджувалися, його середній прибуток становив 67%, а максимальне просідання за весь період ледь перевищувало 8%. Він отримував прибуток у 87% місяців. Його співвідношення прибутку до ризику було винятковим, і навіть такі легендарні та видатні трейдери, як Пол Тюдор Джонс, не змогли наблизитися до його показників ризику та прибутку.
Randy McKay: Досвідчений валютний ф'ючерсний трейдер. За сім місяців перетворив 2000 доларів на 70 000 доларів, а до наступного року його капітал сягнув мільйона. Він мав стабільний прибутковий результат протягом понад 20 років. За консервативними оцінками, сукупний прибуток становив десятки мільйонів доларів. Найперший рахунок був відкритий у 1982 році зі стартовим капіталом 10 000 доларів, і кожен рахунок приніс понад 1 мільйон доларів сукупного прибутку (за 20 років).
Eckhardt: Математик, партнер відомого ф'ючерсного спекулянта Річарда Денніса. Протягом п'яти років (до року інтерв'ю) керував кількома іншими рахунками, отримуючи середній прибуток у 62%, від збитку в 7% у 1989 році до прибутку в 234% у 1987 році. З 1987 року його середньорічний прибуток від власних операцій перевищував 60%, причому 1989 рік був єдиним збитковим роком.
Paul Tudor Jones: Відомий керуючий Tudor Futures Fund. Під час обвалу ринку 1929 року він все одно отримав 62% прибутку за один місяць. П'ять років поспіль мав тризначні прибутки з дуже низьким ризиком просідання. У вересні 1984 року він запустив Tudor Futures Fund з капіталом 1,5 мільйона доларів. До кінця жовтня 1988 року кожні 1000 доларів, інвестовані у фонд, коштували 17 482 долари, а загальна сума під його управлінням зросла до 330 мільйонів доларів.
Bielfeldt: Трейдер з маленького американського містечка, який починав з обмеженим капіталом, всього 1000 доларів, а нині став одним з найбільших світових трейдерів облігаціями.
Martin S. Schwartz: Колишній аналітик цінних паперів, який за сім років досяг середнього щомісячного прибутку в 25% (понад 1400% річних), торгуючи переважно акціями та індексними ф'ючерсами.

Болючі переживання деяких з них:

Bill Lipschutz: Трейдер Форекс, який починав з рахунку в 12 000 доларів і переважно торгував акціями. За чотири-п'ять років досяг максимуму в 250 000 доларів, але зрештою майже повністю втратив свій рахунок за кілька днів. Причина — постійні короткі продажі на дні ведмежого ринку, доки рахунок не був ліквідований. Після цього він більше не торгував на власному рахунку, зосередившись на роботі для установ і отримуючи стабільний дохід.
Eckhardt: Згаданий раніше математик, одного разу втратив понад половину своїх коштів у двох угодах протягом п'яти хвилин, отримавши перший урок управління ризиками.
Richard Dennis: Колись перетворив рахунок у 30 000 доларів на 80 мільйонів за десять років, але також втратив понад 50% коштів у керованих ним фондах у 1988 році.
Один трейдер заробив 27 мільйонів доларів за рік, торгуючи спредами на мідь, а потім майже все втратив.

Зоряні моменти рідкісні, а біль безмежний… Не буду перераховувати все, бо, по суті, все зводиться до одного: втрати, причому дуже болючі.

Які основні якості провідного трейдера

Як трейдер, який вже досяг стабільного прибутку, я хотів би поділитися своїми думками та відчуттями щодо трейдингу, поєднуючи власний практичний досвід та інформацію з численних книг та інтерв'ю. Це вже не просто розповідь про ці дві книги, а скоріше про всі аспекти життя трейдера.

Які риси притаманні успішним провідним трейдерам? А якими є «хомяки» (недосвідчені трейдери)? Нижче наведені ознаки допоможуть вам розрізнити, хто на ринку є шахраєм, «хомяком», азартним гравцем, а хто — справді видатним трейдером.

Провідні трейдери мають такі основні якості:

1. Не сприймають гроші як гроші. Для провідного трейдера торгівля — це гра, де гроші є лише системою підрахунку очок; надмірна турбота про гроші в цій грі призведе лише до їх втрати.

Справжні «хомяки» занадто переймаються грошима. Втративши трохи, вони не наважуються зафіксувати збиток і продати, потім починається довгий шлях повернення до нульової точки, що зрештою перетворює невеликі втрати на величезні. Справжні «хомяки» занадто переймаються грошима, тому щойно відкривають позицію, починають мріяти та фантазувати про життя після великого виграшу: розкішні автомобілі, красиві жінки, безтурботні вечірки. А потім, побачивши невеликий прибуток або незначне просідання, вони фіксують прибуток і тікають з мізерними заробітками, бо якщо ця угода не зробить їх мільйонерами, то хоча б на "свинячу ногу з рисом" вистачить.

Справжні провідні трейдери не сприймають гроші як гроші, знаючи, що все це лише гра чисел. Тому, чи йдеться про 100 доларів, чи про десятки мільйонів в одній угоді, при однаковому співвідношенні ризиків їхня суть залишається незмінною. Справжні провідні трейдери зосереджені на підвищенні свого рахунку в цій грі, тому здатні зберігати спокій.

2. Звертають увагу на управління ризиками. Це те, що всі майстри інвестицій і провідні трейдери постійно підкреслюють: що найважливіше в інвестиціях? Управління ризиками, управління ризиками і, бляха, ще раз управління ризиками!

Справжні «хомяки» ніколи не керують ризиками, ігнорують закони ймовірності, дивляться лише на прибуток і мріють про миттючу наживу. Вони люблять ставити все на кін (All In), шукати дешеві товари, обожнюють ловити «дно» ринку і прагнуть знайти можливості для сто- чи тисячократного прибутку. Якщо ти хочеш «ловити дно», то цьому не буде кінця. Ти дивишся на прибуток, а ринок дивиться на твій капітал.

Справжні провідні трейдери знають, що вони не завжди будуть праві, їхній середній відсоток виграшних угод становить лише близько 50%. Якщо ризиками погано керувати, ринок поглине ваш капітал. Провідні трейдери ніколи не вкладають весь капітал в одну позицію і не намагаються «ловити дно». Провідні трейдери розуміють, що ринок слід поважати, вони знають, що події типу «чорного лебедя» неодмінно трапляються, і ймовірність їх виникнення набагато вища, ніж уявляє собі більшість людей. Тому в кожній угоді ретельно розраховується ризик, і вони ніколи не роблять невигідних операцій, де великий ризик обіцяє малий прибуток.

3. Люблять торгівлю.

Справжні «хомяки» не люблять торгівлю; вони насолоджуються лише витрачанням грошей, але не самим процесом торгівлі. Тому вони приділяють дуже мало часу реальному вивченню та дослідженню торгівлі. Вони не зосереджуються на самовдосконаленні, а лише сподіваються, що невеликі інвестиції принесуть величезні прибутки. Вони не досліджують, не аналізують і не стикаються зі своїми помилками; торгівля для них — це лише прагнення швидкого збагачення. Емоції «хомяків» коливаються разом із ринковими підйомами та падіннями; вони не торгують, а лише грають в азартні ігри.

Уточнимо визначення: азартна гра — це система з негативним математичним очікуванням, яка при постійній участі призводить до втрат; торгівля — це система з позитивним математичним очікуванням, яка при постійній участі приносить прибуток. Немає значення, чи йдеться про американські акції, криптовалюти, чи різні фінансові деривативи (опціонні контракти, ф'ючерсні контракти, облігації).

Провідні трейдери дуже люблять торгівлю і працюють старанніше за будь-кого іншого. Крім грошової винагороди, сама торгівля сповнена задоволення та викликів. Вони знають, що між справжньою торгівлею та азартними іграми є принципова різниця, тому не мріють про миттєве збагачення, а зосереджуються на вдосконаленні процесів, дотриманні дисципліни та аналізі своїх помилок. Багато провідних трейдерів зацікавилися світом бізнесу та фінансів ще в дитинстві.

4. Надзвичайно сильна впевненість. Справжня сильна впевненість приносить відсутність страху, а не самовдоволення чи вперте небажання визнавати помилки.

Справжні «хомяки» мають лише страх і не мають впевненості. У них немає системи, немає дисципліни, вони не впевнені у своїх судженнях. Вони не можуть утримувати прибуткові позиції, боячись втратити вже отриманий прибуток. А збиткові позиції вони вперто тримають, бо бояться чесно визнати свої помилки, що зрештою перетворює невеликі втрати на великі.

Справжні провідні трейдери впевнені у своїй системі, мають абсолютну дисципліну і здатні зберігати спокій, незалежно від підйомів чи падінь ринку. Вони сміливо тримають прибуткові позиції, дозволяючи прибутку зростати, і так само рішуче закривають збиткові позиції, щоб великі втрати були ліквідовані ще в зародку. Справжні провідні трейдери сміливо визнають свої помилки, і це є результатом їхньої впевненості. Вони знають, що лише чесне визнання та виправлення помилок допоможе їм стати кращими.

5. Здатність визнавати помилки. Провідні трейдери краще за інших вміють розмірковувати над своїми помилками та сміливо їх визнавати вчасно. Те, як ви реагуєте на невдачі, визначає, чи будете ви посереднім, чи великим.

Справжні «хомяки» ніколи не визнають помилок: вони вважають, що завжди мають рацію. Якщо заробили — «я геніальний трейдер, навіть Баффет мені не рівня»; якщо втратили — «я ще геніальніший, я інвестор-вартісник, ідейний акціонер, майбутній Баффет». «Я завжди правий, я такий розумний і крутий, маю освіту і кар'єру, тому якщо втрачаю гроші на ринку, це ринок просто проти мене». Заробивши, «хомяки» починають вихвалятися на кожному кроці, з різними аналізами доводячи, як мудро вони зробили пункти 1, 2, 3 і тому заробили гроші. Втративши гроші, «хомяки» мовчать, вірячи, що рано чи пізно все повернеться. Справжні «хомяки» сміливо беруть на себе відповідальність за свої прибутки, але ніколи не відповідають за свої збитки, лише перекладають провину на інших.

«Хомякам» варто чітко зрозуміти, чим вони займаються: торгівлею чи інвестиціями. Ті, хто хоче робити і те, і інше, зрештою не впораються ні з чим, ставши лише «хомяками», що забезпечують ринок капіталом та ліквідністю.

Справжні провідні трейдери знають: «Якщо я постійно втрачаю гроші, то це, безумовно, моя помилка, і я мушу знайти спосіб її виправити». Трейдер несе 100% відповідальності за результати своїх угод і ніколи не перекладає провину на ринок чи зовнішні обставини. «Якщо я втратив багато грошей, то я взагалі не кваліфікований трейдер. Якщо я заробив, то це просто ринок подарував мені їжу, мені пощастило». У кожній угоді я лише намагаюся мінімізувати втрати або взагалі їх уникнути.

6. Розум не є обов'язковим. Провідні трейдери походять з різних сфер: є фінансисти за освітою, а є й ті, хто прийшов з нефінансових галузей; є люди зі звичайною освітою, а є й професори-економісти. Але насправді торгівля не має порогового рівня IQ. Навіть надто «розумні» люди легше стають зарозумілими, не бажають визнавати своїх помилок, що призводить до величезних втрат. Провідному трейдеру потрібен не «розум», а мудрість.

Справжній «хомяк»: «Хіба торгівля — це не просто купити дешевше, продати дорожче? Я ж такий освічений, успішний у кар'єрі, невже для таких простих речей потрібен мозок?» «Якщо я втратив гроші, то це точно ринок винен, як я міг помилитися?» «Якщо ціна падає, я ловлю дно; якщо падає ще, ловлю знову; якщо продовжує падати, я вже інвестор-вартісник. Коли трохи зростає, я швидко тікаю і викладаю скріншот у соцмережі: подивіться, який я крутий, що заробив!» Коли ціна зростає, каже, що давно підготувався; коли падає, каже, що давно втік. А потім, глибокої ночі, мовчки плаче над своїми збитковими позиціями.

Справжній провідний трейдер: «Якби торгівля була такою простою, якби її можна було опанувати лише за допомогою освіти, то всі гроші світу були б у тебе. Насправді ж у торгівлі ринок однаково безжальний як до розумних, так і до дурних, тому тут немає різниці». Торгівля вимагає не розуму, а мудрості, смирення та поваги до ринку. Провідні трейдери зберігають спокій як при заробітках, так і при втратах. Вони знають, що все, що вони заробляють, дає ринок, і якщо вони не залишаться смиренними, ринок забере це назад. Тому вони, звісно, не хваляться своїми угодами щодня.

Чи можуть «хомяки» змінити свою долю, копіюючи угоди провідних трейдерів? Ні.

По-перше, стилі торгівлі у різних людей відрізняються, і неможливо дотримуватися того, що не відповідає вашій особистості. По-друге, оскільки ви не є самим трейдером, ви не зможете ідеально скопіювати його дії на 100%: не зафіксуєте збиток, не втримаєте прибуток, а втечете, отримавши навіть найменший заробіток. Ви не зможете відкрити позицію в той самий час і в тій самій точці; затримка на годину може суттєво зменшити потенційний прибуток. Крім того, трейдер з 50% виграшних угод і співвідношенням прибутку до збитку 2:1 вже вважається відмінним. Якщо ж ви не будете слідувати за кожною угодою, а лише за збитковими, то, втративши гроші, ви лише подумаєте, що цей трейдер недостатньо кваліфікований. «Хомяки», які не мають власної торгової стратегії та здатності до незалежного мислення, приречені продовжувати долю «хомяків».

Яка ж велика картина торгівлі? Існують різноманітні торгові школи, і кожна з них може побудувати торгову систему з позитивним математичним очікуванням. Далі залишається лише виконання. Фундаментальний аналіз, технічний аналіз, їх поєднання, цінова поведінка, кількісна торгівля, арбітраж, довгострокова торгівля, короткострокова торгівля тощо. Кожна з цих шкіл може виховати провідного трейдера, про що свідчать інтерв'ю з десятками найкращих трейдерів світу.

Кожен з них має відмінні довгострокові результати, включаючи провідних менеджерів хедж-фондів. Важливо знайти свій власний стиль і торгову модель, а потім — неухильно її виконувати. Не варто вважати, що хтось обов'язково помиляється лише тому, що його думка не збігається з вашою. Два трейдери з різними стилями можуть сперечатися щодо однієї й тієї ж ринкової ситуації, але зрештою обидва можуть виявитися правими. Головне — знайти стиль, який підходить саме вам.

Найбільша помилка звичайних людей щодо торгівлі полягає в тому, що вони вважають її простою.

Як трейдер, який вже досяг стабільного прибутку, я можу відповідально заявити: існують лише провідні трейдери, посередніх трейдерів не буває. Або 0, або 100. Посередній програміст може працювати «CRUD-кодером», але посередній трейдер рано чи пізно стане «хомяком», що втрачає гроші. Щоб стати провідним трейдером, потрібно повністю присвятити себе цьому, мати глибокий інтерес до торгівлі, здатність до навчання, проникливість, а також сильну виконавчу дисципліну. Необхідний капітал для експериментів та забезпечення життя, і докладати зусиль в режимі «007» (з 9 ранку до 9 вечора, 7 днів на тиждень) протягом щонайменше трьох-п'яти років (три-п'ять років для тих, хто має високу інтуїцію; в середньому потрібно п'ять-вісім років, а багато хто бачить значні результати лише через десять років), і навіть тоді успіх не гарантований. Існує безліч «хомяків», які втрачають гроші десятиліттями і все ще намагаються вийти в нуль. Якщо у вас немає принаймні трьох років часу, витрат, сміливості, рішучості та терпіння для роботи в режимі «007», то можете попрощатися зі шляхом трейдера.

Трейдерів можна порівняти зі спортсменами, музикантами, художниками. Ви не можете стати провідним спортсменом чи музикантом лише завдяки зусиллям, і ви повинні прийняти, що так само не зможете стати провідним трейдером лише завдяки зусиллям. Щоб досягти вершини в будь-якій галузі, потрібно докласти приблизно однакових зусиль, часу, поту, болю та боротьби. Але лише інтуїція та стійкість людини визначають, як швидко вона зможе дістатися до вершини. Більшість же навіть не знайде шляху на гору.

Будь-хто, хто намагається торгувати на ринку короткостроково, повинен розуміти, що вашими опонентами є ті провідні трейдери, які наполегливо працюють і мають талант. Якщо ви не зможете їх перевершити, ваші гроші заберуть вони.

Для всіх інших, хто не планує ставати провідним трейдером, не має інтересу до торгівлі і не хоче вкладати величезні зусилля у шлях повного дня трейдера, а просто прагне легко отримати середню ринкову прибутковість близько 10-20% на рік, то найкращий шлях — не метушитися даремно, добре розвивати свої здібності до заробітку поза ринком, все ж вивчати інвестиції, а потім регулярно інвестувати в американські індексні фонди широкого ринку. Через п'ять років ви виявите, що перевершили більшість самовпевнених роздрібних «хомяків», значну частину хедж-фондів[1] та різні ETF[2], а також 99% «посередніх трейдерів»[3].

[1] Багато хедж-фондів не виживають довше трьох років, а особливо видатні хедж-фонди (з капіталом щонайменше сотні мільйонів доларів та річним прибутком від 50%) зазвичай доступні лише для внутрішніх співробітників або великих клієнтів за рекомендацією.

[2] Експерименти показують, що більшість людей вибирають акції гірше, ніж мавпи, які вибирають випадковим чином.

[3] Статистичні дані свідчать, що лише 1% денних трейдерів можуть стабільно отримувати прибуток протягом року, а тих, хто стабільно заробляє понад три роки, безумовно, ще менше.

Шлях трейдингу

«Пізнати себе» означає чесно дивитися в очі собі, своїй жадібності, страху та слабкості. Знати свої справжні сильні сторони та недоліки. Якщо ви дійсно помилилися, то це помилка, і не варто перекладати провину чи шукати виправдання. Торгівля чітко висвітлює вашу людську природу та особистість. «Це працює — значить працює, не працює — значить не працює». Сміливість не обмежувати себе — це мудрість, і сміливість визнати свої недоліки також є мудрістю. Це називається самопізнанням.

«Дао Де Цзін», глава 33: «Той, хто знає інших, мудрий; той, хто знає себе, просвітлений».

«Пізнати світ» означає поважати ринок і ризики. Ринок безжальний, йому байдуже до ваших позицій. Перед обличчям справжньої величезної кризи всі ми лише мурахи. Треба поважати ринок і завжди залишатися смиренним. Якщо ви проявите зарозумілість чи пиху, ринок швидко дасть вам урок. Якщо ви не приймете цей урок, на вас чекає банкрутство.

«Пізнати людей» означає використовувати інших як дзеркало, бачити щоденний потік жадібності та страху на ринку, скільки шахраїв там процвітає. Це нагадує собі, що якщо не бути смиренним і чесним, то ти нічим не відрізняєшся від тих тисяч і тисяч «хомяків» та азартних гравців. «Пізнати людей» також означає бачити тисячі страждань людей у світі і через благодійність віддавати суспільству, роблячи світ трохи кращим. Багато інвесторів та провідних трейдерів є також видатними філантропами та педагогами. «Якщо бідний, вдосконалюй себе; якщо багатий, допомагай світу». Будь як Будда: рятуй інших і рятуй себе. Той, хто робить усе лише заради власної вигоди, ніколи не стане майстром.

«Пізнання себе, пізнання світу, пізнання людей» — це водночас поступовий і взаємопов'язаний, взаємодоповнюючий та взаємостимулюючий процес. Без будь-якого з цих елементів не обійтися. Це і є шлях провідного трейдера, тоді як технічні аспекти не настільки важливі. Тому провідні трейдери є також чудовими мислителями, людьми, які йдуть шляхом самовдосконалення, людьми, що мають самопізнання.

Ось мої роздуми та відчуття щодо торгівлі. Ці дві книги також варті того, щоб їх перечитували всі, хто зацікавлений. Усі книги Джека Д. Швагера дуже хороші. Хоча він не був успішним трейдером, він став дуже успішним письменником, і знайти шлях, який любиш і який тобі підходить, — це дуже мудрий вибір.

Зовсім не талант: Правда про IQ, цілеспрямовану практику та креативність

Thu, 22 May 2025 12:00:00 GMT

Когнітивний науковець Скотт Баррі Кауфман досліджує інтелект, креативність та людський потенціал. У своїй книзі він не лише розглядає, як ми вчимося, але й прагне спростувати усталені, вузькі уявлення суспільства про «коефіцієнт інтелекту» та «талант». Поєднуючи власні переживання, він відкриває нові можливості та дарує надію тим, кого колись маркували як людей з «розладами навчання».

Цього року я прочитав 100 книг, успішно виконавши свій річний план читання. Серед прочитаних були роботи з науки, медицини, психології, мистецтва, соціальних наук, літератури, інвестицій та торгівлі. Багато з них виявилися надзвичайно цінними, тому я вирішив їх систематизувати та порекомендувати. Справді вартісних книг дуже багато, але щоб список рекомендацій не був занадто довгим, я відібрав лише найкраще. Усі книги, які я раджу нижче, отримали від мене щонайменше чотири, а то й п'ять зірок (з п'яти можливих).

Можливо, вони розширили мій світогляд і покращили розуміння, можливо, подарували величезну кількість цінних знань, а можливо, глибоко зворушили мою душу, викликаючи радість чи смуток. Ці книги я перечитуватиму ще не раз, що свідчить про їхню значущість для мене та високу цінність цього списку рекомендацій.

Це друга рекомендація:

«Зовсім не талант: Правда про IQ, цілеспрямовану практику та креативність» – Скотт Баррі Кауфман

Оригінальна назва: Ungifted: Intelligence Redefined – Scott Barry Kaufman

Кому підійде ця книга:

Тим, хто цікавиться когнітивною наукою, психологією та педагогікою.
Тим, хто прагне самовдосконалення або хоче розкрити свій потенціал.
Батькам і вчителям, які цікавляться спеціальною освітою або розвитком множинного інтелекту.

Коли я вперше побачив назву, то подумав, що це чергова мотиваційна книга з саморозвитку. Але, відкривши її, зрозумів, що переді мною академічна праця з когнітивної науки. Багато хто знизив оцінку книзі через її академічний стиль, але мені вона надзвичайно сподобалася. Якщо ви любите такий науковий стиль, читати її буде справжнім задоволенням, адже вона вирізняється високою щільністю якісної інформації, а також великою кількістю глибоких роздумів та академічних обґрунтувань.

Автор, Скотт Баррі Кауфман, американський когнітивний науковець, що спеціалізується на вивченні інтелекту, креативності та людського потенціалу. У своїй книзі він не лише досліджує поширену тему «як ми вчимося», але й прагне зруйнувати усталені, вузькі уявлення суспільства про «коефіцієнт інтелекту» та «талант». Поєднуючи власний досвід, він відкриває нові можливості та дарує надію тим, кого маркували як людей з «розладами навчання» або «недостатніми здібностями».

Під сумнів: Традиційні тести IQ

Одним із ключових моментів книги є сміливе критичне ставлення до традиційних тестів на IQ. Кауфман наводить численні дослідження та приклади людей, яких такі тести виключили зі списку «високоінтелектуальних», але які, попри це, досягли видатних успіхів у багатьох сферах. У дитинстві він сам проходив тест IQ, але через надмірне хвилювання та несприйняття стандартизованої форми іспиту отримав низький бал, що призвело до його маркування як людини з розладами навчання:

"Виконуючи кожне завдання, я постійно сумнівався в собі. У кожному новому завданні я бачив кілька можливих відповідей... На жаль, цей тест не передбачав оцінки креативності... Так, один тест вирішив мою долю, наче одним ударом меча."

Саме тому він краще за інших розуміє становище дітей, яких таврують як «низькоінтелектуальних» або «з обмеженими можливостями». Адже тести IQ зосереджені лише на певних аспектах, тоді як багато інших здібностей не можуть бути виявлені традиційними тестами чи іспитами і не можуть бути визначені простим числом.

У ширшому сенсі ми повинні розглядати «інтелект» як сукупність різноманітних здібностей, а не як єдиний вимірювальний інструмент. Окрім мовно-математичних та логічних здібностей, інтелект має охоплювати такі виміри, як мистецтво, музика, просторове сприйняття, соціальна комунікація, креативність, різноманітність мислення, пристрасть, рішучість, наполегливість тощо. Усі ці здібності взаємопов'язані та взаємодіють.

Вимірювання інтелекту за допомогою єдиного показника IQ не було початковою метою Біне. Просто Біне був віддалений від академічних кіл, його дослідження не отримали належної уваги, а то й були неправильно використані. Як зазначив психолог розвитку Роберт Сіглер: «Надзвичайно іронічно, що люди так рішуче вважають найбільшим внеском Біне спрощення інтелекту до одного числа — показника IQ, тоді як наскрізною темою досліджень Біне була саме значна різноманітність інтелекту».

Біне та Сімон спочатку розробили «Шкалу інтелекту Біне-Сімона» з метою допомогти освітнім установам виявляти дітей, які могли потребувати додаткової підтримки в рамках звичайної шкільної системи. Однак у тогочасній Франції багато хто прагнув лише виявити та «виключити» дітей з «інтелектуальними вадами», не маючи наміру покращувати методи навчання чи допомагати цим дітям розвиватися. Ця тенденція поступово поширилася світом.

Потенціал динамічно змінюється та зростає

Ще одна важлива думка Кауфмана полягає в тому, що потенціал — це не статична концепція, а щось, що постійно змінюється та розвивається з практикою та досвідом.

Майкл Джордан не народився здатним забивати данки зі штрафної лінії; його виняткові таланти та риси не були вродженими. Генетичний код призначений не для формування рис, а для синтезу білків. Ми не є результатом виключно природи чи виховання. Навколишнє середовище та наші гени нерозривно пов'язані, і кожна риса розвивається в результаті взаємодії генів і середовища. Природа і виховання не виключають одне одного, а взаємодоповнюють.

«Великі досягнення» є результатом комплексної взаємодії багатьох факторів, серед яких розвиток особистісних якостей, накопичення життєвого досвіду, можливості та випадковості. Навички, що визначають показники в тестах IQ, є лише однією з багатьох складових, які сприяють великим успіхам.

Невеликі генетичні переваги можуть зростати в геометричній прогресії в сприятливому середовищі — це так званий ефект множення. Гени та середовище взаємодіють: гени самостійно обирають середовище, яке їм найбільше відповідає, а середовище, своєю чергою, може посилювати або пригнічувати ці риси. «Великі досягнення» не є вродженими, вони потребують часу для розвитку. І тести IQ не можуть визначити чи передбачити «великі досягнення».

Потенціал — це постійно рухома ціль. Чим більше ми докладаємо зусиль у щось, тим більше зростає наш потенціал. Насправді не існує жодного «порогу IQ» в будь-якій сфері, тому не обмежуйте себе, сміливо пробуйте. Мрійте масштабно!

Як я вже колись казав:

Щодо «жалю»: завжди знайдуться ті, хто скаже, що шкодує про те, що зробив XXX, і що якби вони колись обрали А замість В, їхнє життя було б зовсім іншим. Однак у житті є не один, а незліченна кількість виборів. Зробити кілька неправильних виборів зовсім несуттєво; згодом їх можна постійно коригувати, і врешті-решт все повернеться до середнього значення. Ким ви станете в кінці, не буде результатом удачі чи помилки, а вашим особистим вибором.

Нейрорізноманіття: інклюзивний погляд на відмінності

Автор пропонує більш інклюзивний погляд на людей з розладами аутистичного спектра (РАС), синдромом дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ), дислексією тощо, підкреслюючи, що вони часто мають унікальні переваги в певних аспектах. Це збігається з сучасною концепцією нейрорізноманіття, яка наголошує, що ці особистісні риси не є недоліками, а мають розглядатися як частина людської еволюції та вираження різноманітності.

Різні нейротипи можуть проявляти особливі переваги в певних аспектах: наприклад, люди з СДУГ можуть мати підвищену креативність, люди з аутизмом — надзвичайну зосередженість або пам'ять у певних сферах, а люди з дислексією — унікальні переваги у візуальній сфері.

У дитинстві Скотту Баррі Кауфману діагностували розлад навчання, але в глибині душі він відчував, що його здібності не обмежуються цим. Тому він присвятив себе вивченню когнітивної науки, що досліджує розвиток людського потенціалу, прагнучи зрозуміти, які його максимальні можливості та яких досягнень він може здобути. Основна сюжетна лінія книги походить від болю, який автор пережив через тавро «розладу навчання». Він прагнув самотужки зламати стереотипи, пов'язані з цим ярликом, кинути виклик та протистояти всій системі оцінки IQ, і зрештою досяг успіху, що перевершив усі очікування. Він сподівається, що його досвід та результати досліджень надихнуть та підбадьорять інших. Отже, ця книга є водночас науковою та особистою, сповнена глибоких роздумів та людського співчуття, і вона безперечно варта прочитання.

Крім того, те, що я згадав у цій статті, — лише верхівка айсберга цієї книги. У ній ще багато цінного матеріалу. Виявите, що багато висновків у книзі збігаються з тими, що містяться в популярних мотиваційних книгах (літературі з особистісного зростання), але тут нарешті науково обґрунтовано, чому багато уявлень про особистісний розвиток є розумними. Її можна вважати науковою біблією книг з особистісного зростання.

Виставка Моне в Токіо: від боротьби з катарактою до безсмертних мазків

Sun, 16 Feb 2025 19:29:55 GMT

Днями, в останній момент, мені нарешті вдалося відвідати омріяну виставку Моне. Він — один з моїх найулюбленіших художників, і, безумовно, мій фаворит серед імпресіоністів.

Мені спало на думку: якби за кілька сотень років стільки ж людей у художній галереї по-справжньому захоплювалися моїми творами, я б від щастя, мабуть, не втримався/втрималася і відкинув/відкинула кришку труни.

Ця виставка «Латаття» Моне, що стала найбільшою в історії Японії, представила 64 оригінальні роботи. За винятком кількох етюдів, решта — це надзвичайно значущі твори. Близько 50 з них прибули з Музею Мармоттан-Моне в Парижі і були виставлені разом з полотнами з Національного музею західного мистецтва в Токіо та інших японських колекцій. Це було просто неймовірно!

Хоч і довелося півтори години стояти в черзі, щоб нарешті купити квиток, ця виставка, безперечно, стала найкращою з тих, що я бачив/бачила за останні роки. Я взяв/взяла аудіогід. І хоча перед кожною картиною було повно людей, щойно я надягнув/надягнула навушники, одразу поринув/поринула у свій власний світ, у світ Моне.

Виставка була розділена на чотири зали та п'ять розділів. Вона плавно вела від початкових задумів Моне щодо серії «Латаття» та створення ним ставків з лататтям, до його пізніших років, позначених війною та боротьбою з катарактою. Я побачив/побачила не просто картини, а цілу історію душі.

Мені сподобалися перші розділи з їхньою спокійною атмосферою та насиченими кольорами. Моне доклав чимало зусиль, щоб створити свій ставок з лататтям. Спостерігаючи за змінами світла й тіні на поверхні ставка протягом дня, ти дивишся на латаття, але відчуваєш світанок і сутінки, а також полум'яні заходи сонця. Це поєднання спокою та насиченості, грубого з витонченим.

Мені також припали до душі останні два розділи. Вони охоплюють пізні роки Моне, коли він переживав безсилля і біль Першої світової війни, а також страждав від катаракти. Його картини та кольори стали більш дикими та розкутими, але навіть у цій дикості можна було розгледіти тонку чутливість Моне до життя та краси. Це була боротьба проти долі, і водночас — скорбота за людьми, що страждали під час війни.

Моне страждав від хвороби очей протягом усього свого пізнього життя. Протягом кількох років, коли він працював над серією «Японський міст», катаракта Моне дедалі погіршувалася. У 93 роки його праве око було майже сліпим. Після операції зір трохи відновився, але залишався сильний жовто-зелений відтінок. Незважаючи на це, він продовжував творити.

«Коли співак втрачає голос, він іде на пенсію. Коли художник переносить операцію з видалення катаракти, він має припинити малювати. Проте відмовитися від живопису — це те, чого я ніколи не зможу зробити».

Мені дуже сподобалися картини із плакучими вербами. На кількох величезних полотнах, написаних ніби з низької точки зору, не видно неба — увесь простір займають плакучі верби. Їхні червоні стовбури, що тягнуться від землі до самого верху, були надзвичайно помітними, домінуючи в центрі композиції. А потім — безліч плакучих верб, це величезне, всеохоплююче відчуття, що вихлюпувалося за межі полотна, пронизуючи душу глядача.

Одна цікава історія: Троє японців прийшли до майстерні Моне і побачили, як він малює ці верби. Один з них, заінтригований, не втримався і запитав: його зацікавив контраст між червоними стовбурами та зеленим листям плакучих верб. Чи справді ці кольори були такими?

Моне відповів: «Знаєте, мої старі картини, які ви зараз вважаєте прекрасними за кольором, колись завжди критикували за дивні відтінки. Тож, хоча ці кольори можуть здатися вам дивними зараз, колись у майбутньому люди вигукуватимуть: «Яка ж краса цих кольорів!»

Через кілька років після смерті Моне його роботи із серії «Латаття» були виставлені в музеях і глибоко зворушили серця глядачів.

Моне колись створив рожеву алею біля свого ставка з лататтям. Серія з трьох робіт під назвою «Будинок, видимий з розарію» стала останньою серією, над якою він працював за життя. Яке ж прекрасне поєднання кольорів! У лівому верхньому куті ледь помітно вимальовується будинок — місце, де він прожив понад 40 років.

Звідси це виглядає справді чудово!

«Рано чи пізно все, що я бачу, спотвориться і стане незрозумілим. Це нестерпно. Якщо я не зможу бачити природу так, як бачу її зараз, я волію залишатися сліпим, зберігши в пам’яті красу, яку я завжди бачив».

У 1914 році, з початком Першої світової війни, Моне занурився у створення масштабних полотен. Він казав, що робота допомагає уникнути думок про ті сумні часи. «Мені соромно, — зізнавався він, — що я вивчаю ці непомітні кольори та форми, тоді як стільки людей гинуть і страждають».

Після закінчення Першої світової війни, у листопаді 1918 року, він написав своєму давньому другові, прем'єр-міністру Жоржу Клемансо (Georges Clemenceau), і пожертвував ці дві роботи на честь завершення війни.

Плакучі верби використовувалися для вшанування пам'яті, символізуючи смуток і спомин. Моне уявляв, як різні люди, дивлячись на ці роботи, занурюються у спокійний медитативний стан, уявляючи себе оточеними нескінченною водою, зображеною на полотні. На поверхні ставка відбивалися плакучі верби, і межі між справжніми вербами та їхніми відображеннями у воді зникали, зливаючись в одне ціле. Реальність і ілюзія, в певному сенсі, поєднувалися в цьому мікросвіті, що плине.

На іншій картині із плакучими вербами нижня частина стовбура дерева та половина верби, що схилилася до води, натякали на постать людини, яка схилила голову і плаче.

Більшість з вищезгаданого я записував/записувала на ходу, а також робив/робила нотатки про свої враження, стоячи перед кожною роботою. Оскільки фотографувати дозволялося лише у третьому залі (вісім робіт), а ручні нотатки залишають глибше враження і дозволяють зануритися в атмосферу без відволікань, плюс зали спеціальної виставки розташовані на першому та другому підземних поверхах, де на найнижчому навіть немає мобільного зв'язку, — це також чудова причина для повного занурення. Аудіогід також допомагає відсторонитися від натовпу і миттєво перейти в режим глибокого занурення. Зміст аудіогіда був чудовим, що підняло враження від відвідування виставки на абсолютно новий рівень. Дуже раджу всім брати його напрокат. Спецвиставка не дуже велика, але я провів/провела там понад три години.

Виставка в Токіо вже закінчилася, але згодом вона продовжить свою експозицію в Кіото, тож ті, хто пропустив, ще матимуть шанс її відвідати. Ця виставка мені справді дуже сподобалася; було видно, що вона ретельно організована і проведена на найвищому рівні. У магазині сувенірів я не втримався/втрималася і придбав/придбала кілька листівок та ексклюзивний каталог виставки. Загальна якість та враження від цієї виставки (за винятком величезної кількості людей) були просто фантастичними, тому гаряче її рекомендую.

Короткий огляд каталогу можна подивитися у моєму відео в Twitter => x.com/Philo2022

Мій світогляд

Wed, 25 Dec 2024 18:19:46 GMT

В Ейнштейна є книга «Мій світ, яким я його бачу». У ній зібрано серію листів, статей та публічних виступів Ейнштейна, і одна з них носить таку ж назву, як і сама книга. Я теж захотіла написати про свій світогляд.

Мета цієї статті – по-перше, упорядкувати свої нинішні думки, а по-друге, зафіксувати те, що для мене надзвичайно важливе. Це для самоаналізу, самодисципліни, щоб нагадувати собі в скрутні часи, яка сила підтримує мене на шляху вперед, що є моїм шляхом. Я прагну не збитися з курсу, зберегти мужність і цікавість.

Хоча я ще доволі молода, я відчуваю, що вже пройшла дуже довгий шлях у своїй ментальній та емоційній подорожі. Перейшла гори й долини, бачила неймовірні краєвиди світу, досліджувала незвідані землі, смакувала радість відкриттів, відчувала самотність з глибин космосу, переживала біль, що шмагав душу, відчувала холод і тепло людських стосунків, а також тепло щирих обіймів, що торкаються серця. Протягом довгого часу мені здавалося, що в моєму молодому тілі мешкає кілька душ, і одна з них, найвагоміша, належить мудрому старцю, що пройшов крізь випробування життя. Я часто вважаю себе пустельницею, що живе в місті, людиною, що йде духовним шляхом.

Якщо хтось із читачів випадково знайде в цьому відгук, заохочення чи натхнення, це буде чудово.

Політика

Я ніколи не ідентифікувала себе як частину якоїсь країни чи нації. Я вважаю себе громадянином світу, а то й інопланетянкою. Я належу до природи, неба, моря та космосу.

З того часу, як себе пам'ятаю, самотність завжди була поруч зі мною, але я ніколи не відчувала себе самотньою. Я відчужена від натовпу та колективів, ніколи не прагнула влитися в них, і не маю інтересу до жодних великих наративів. Я люблю розважати себе сама, майстерно це роблю, насолоджуюся радістю досліджень та відкриттів, і здатна знаходити задоволення в усьому. Я вмію помічати та переймати найкращі якості в інших – чи то в людей поруч, чи в далеких постатей, що світять, як маяки, чи в яскравих іскор з історичних книг. Я завжди багато чого вчуся від різних людей.

Ще з дитинства я усвідомлювала свою удачу. Одного разу в середній школі, на уроці, я записала в зошит десятки речей, за які була вдячна. І найбільшою моєю удачею було народитися в мирний час і у відносно мирному регіоні. Однак, як жінка, що народилася у віддаленому гірському селі, я не мала багато. Кілька дошкільних років я прожила з дідусем і бабусею, встаючи зі сходом сонця і лягаючи зі заходом. Хоча того, що я мала, було небагато – навіть менше, ніж у багатьох моїх знайомих однолітків – я все одно з дитинства була вдячна за все, що маю, і відчувала задоволення.

У підручнику «Лунь юй» (Аналекти Конфуція) я прочитала: «З однією бамбуковою мискою їжі, однією черпаком води, живучи в бідній оселі, інші не витримали б такого горя, але Хуей не змінював своєї радості». Я думаю, що я така ж.

Я підтримую вільний розвиток людини і виступаю проти влади, що обмежує законну свободу особистості. Я підтримую свободу слова та виступаю проти тоталітаризму й диктатури. Людина має право на вільне висловлювання політичних поглядів і право бути вільною від страху.

Я вважаю, що основним завданням уряду є гарантування прав громадян у рамках демократичної конституції, раціональне використання податків під контролем громадян та сприяння добробуту суспільства. Я прагну жити в суспільстві, де кожен може спокійно жити та працювати, де літні люди мають підтримку, а діти – опіку. Звісно, в реальному житті утопій не існує, йдеться лише про досягнення найкращого можливого балансу в усіх аспектах. Звичайно, основою цього балансу є демократична форма правління, оскільки вона може постійно самокоригуватися та вдосконалюватися. Диктаторські уряди не мають ефективних механізмів постійної самокорекції, потужних механізмів нагляду та справжнього поділу влади. Навіть якщо вони постійно порушують права громадян на життя, власність, безпеку та свободу, у них немає механізмів саморегуляції чи гальмування. Це створює значну потенційну загрозу безпеці. Занадто велика влада в руках уряду – це не добре.

Я не підтримую повне скасування смертної кари, але вважаю, що її не слід зловживати, і загалом дотримуюся нейтральної позиції. Хоча я вірю, що право на життя є невід'ємним правом людини, і ніхто, включно з урядом, не може позбавляти іншого життя. Однак, ознайомившись з історіями особливо тяжких злочинців-соціопатів, я вважаю, що платники податків мають право вирішувати, чи не витрачати великі суми податків на утримання таких злочинців. У разі втечі з в'язниці такі особи можуть завдати величезної шкоди життю та майну громадян. Але смертна кара повинна бути суворо обмежена і не зловживана. За винятком випадків надзвичайно жорстоких злочинів із широким спектром шкоди, в інших ситуаціях не варто легко позбавляти злочинця життя.

Я підтримую легалізацію евтаназії, але за умови суворих обмежень. Припустимо, якщо я захворію на невиліковну хворобу, я хотіла б мати гідний, свідомий спосіб піти з цього світу, а не бути приреченою на нескінченні страждання на лікарняному ліжку. Проте країна чи регіон повинні обережно впроваджувати легалізацію евтаназії, враховуючи рівень соціального розвитку, громадянської свідомості та освіти населення, щоб уникнути зловживання.

Я підтримую легалізацію одностатевих шлюбів. Хоча я вважаю шлюб застарілим інститутом, але коли більшість людей у світі мають право одружуватися, сексуальні меншини повинні мати такі ж права. Крім того, шлюбний договір не тільки дозволяє отримати визнання почуттів на світському рівні, але й дає партнерам право підписувати згоду на важливі операції, забезпечує захист і розподіл майна згідно з сімейним правом, не вимагаючи додаткових послуг адвоката для складних і тривалих юридичних процедур. Принаймні на даний момент це все ще зручний, швидкий і економічно вигідний варіант.

Я виступаю проти легалізації секс-послуг і торгівлі органами. Я розумію, що незалежно від моєї підтримки чи заперечення, секс-торгівля не зникне, бо такою є людська природа. Однак я проти легалізації секс-послуг – це моя позиція. З одного боку, секс-торгівля завдає незмірної фізичної та психологічної шкоди тим, хто в ній бере участь. Легалізація секс-послуг сприятиме процвітанню пов'язаних з нею тіньових та кримінальних індустрій, а також посиленню торгівлі людьми. Ці факти вже існують у країнах, де секс-торгівля легалізована. З іншого боку, коли секс можна буде законно купувати за гроші, це сприятиме об'єктивації людини, калічитиме душі деяких людей, спонукатиме до гонитви за суто тваринними бажаннями, відмовляючись від пошуку та побудови рівноправних та сповнених любові стосунків. Це шлях в нікуди.

Я виступаю проти війни та будь-яких дій, що її пропагують, а також проти воєн, розпочатих під будь-яким приводом. Війна надзвичайно жорстока, набагато більше, ніж можна уявити, а мир надзвичайно цінний. Люди, народжені в мирний час, часто забувають про це, тому історія повторюється знову і знову. Я вважаю, що поділ людей на сорти за будь-якою ознакою є початком багатьох великих злочинів, включаючи війни, геноциди, етнічні чистки тощо. Я вважаю злочином дії, спрямовані на «очищення» від так званого «нижчого населення».

Прочитавши книгу «Невидимі жінки» (Invisible Women), я усвідомила, наскільки жахливим є реальний стан справ із правами жінок у різних регіонах світу. Численні факти, наведені в книзі, показали, що права жінок ігноруються та порушуються, а їхнє становище в реальному світі є набагато серйознішим, ніж я уявляла раніше. Сподіваюся, що це завжди нагадуватиме мені на моєму життєвому шляху, що я можу зробити щось у межах своїх можливостей для покращення цієї ситуації.

Я вважаю, що людині потрібна віра – чи то релігійна віра, чи віра в добро, красу, справедливість та істину. Люди без віри легко піддаються плину життя, перетворюючись на живих мерців. Віра дозволяє знайти напрямок навіть у розгубленості. Незалежно від того, наскільки темним є оточення, світло віри пронизує темряву та морок, освітлюючи наш шлях і супроводжуючи нас уперед.

Проти всіх форм ієрархій зверхності

Багато людей обирають школу, спеціальність чи професію, керуючись ієрархіями престижу. Яка її особистість, її інтереси та пристрасті, її цінності – тут це зовсім неважливо. Її життя, здається, було вписане в шаблон з моменту народження, і кожен наступний день – це лише виконання одноманітного сценарію.

З давніх часів китайці вчилися з дуже прагматичною метою: лозунги закликали вчитися заради слави та багатства, заради піднесення нації, а не заради задоволення цікавості. Прагнення багатьох людей також шаблонні: будинок, машина, партнер, діти, і нескінченні порівняння.

Я не прагну такого одноманітного життя; я хочу бути іншою людиною і не боюся бути не такою, як усі.

Я виступаю проти всіх форм зверхності, включаючи, але не обмежуючись, ієрархіями престижу, зарозумілими позами переваги, а також звинуваченнями та моральним шантажем з так званої «моральної висоти». Будь терплячим до інших, суворим до себе. Мораль – це інструмент для самообмеження, а не для вимог до інших.

Застереження: Усе, що я говорю, призначене для самодисципліни. Я можу висловлювати співчуття та розуміння щодо людей та їхніх дій у різних обставинах, але не завжди можу їх цінувати. Нецінування не означає критику – просто «на смак і колір товариш не всяк», це дуже просте правило.

Мені не подобається дивитися на інших зверхньо чи знизу вгору, і я не люблю, щоб на мене так дивилися. Я прагну абсолютної рівності особистостей, незалежно від раси, віку, статі, сексуальної орієнтації тощо. Я поважаю будь-кого і ставлюся до будь-якої людини як до рівної мені особистості. Це не потребує жодних передумов, не потрібно «заслуговувати на мою повагу» – це мої налаштування за замовчуванням. Однак, якщо хтось зробить щось, що мені вкрай огидне, я, ймовірно, втрачу до нього повагу. Особистісно ми все ще рівні, але мені просто не сподобається ця людина, і я не буду прагнути контактувати чи будувати стосунки.

Функція коментарів у соціальних мережах створює у багатьох недостатньо розвинених людей ілюзію, що це те саме, що «залишити відгук після покупки». Мовляв, якщо я щось купив, я можу написати відгук, а якщо я натрапив на цю інформацію, то можу оцінювати тебе під будь-яким кутом і будь-яким способом. Суть коментарів (comments) повинна полягати в тому, щоб бути інструментом для спілкування та діалогу, а не відгуками (reviews) для висловлення вподобань чи суджень.

Свобода і щастя

Для мене прийняття важливих рішень – це не складна справа, що вимагає постійних вагань. Для мене найважливішою є свобода, а потім – радість, що йде разом із нею, а також задоволення від досліджень та відкриттів. Я можу витратити багато часу на роздуми, на створення власної системи цінностей, потім швидко прийняти рішення і довго виконувати його, тому що я знаю, які принципи для мене найважливіші.

Я обираю зосереджувати більшість своєї енергії на собі, а не на інших. Я обираю використовувати більшість своєї енергії на роздуми та дії, а не на вагання. Лише критикувати легко (включно з критикою з моральної висоти), це просто самовдоволене друкування. А ось робити справді складні речі, наприклад, кидати виклик собі та реалізовувати себе, створювати щось дивовижне, розширювати вплив та засновувати благодійні фонди, щоб реально допомагати людям – це важко. І я, безумовно, обиратиму ці важкі шляхи.

Я обиратиму виходити з невільних обставин, з відносин, які змушують мене почуватися невільною та некомфортно. Для мене свобода і щастя взаємодоповнюють одне одного, вони народжуються і зникають разом. Для мене щастя без свободи не є щастям, а свобода без щастя просто не існує.

Свобода включає свободу думки, а також економічну незалежність та свободу особистості. Це свобода казати «ні» всьому, чого не хочеш робити.

Я стала більш вільною емоційно, ніж у минулому. Колись я опиралася смутку, вважаючи його проявом слабкості. Після переживання численних емоційних підйомів і спадів, занурення в тривалу депресію та досягнення безодні, я глибоко усвідомила важливість дозволяти емоціям вільно текти. Будь то радість чи смуток, необхідно визнавати свої справжні почуття. Заперечення не змусить завдану шкоду зникнути, а сміливість визнати – це теж мужність. Лише після визнання з'являється можливість загоєння ран.

Для особистості просто збільшувати тривалість життя не має сенсу, тому що незалежно від того, хто це, якість життя на останніх етапах (від кількох років до кількох десятиліть) є досить поганою. Замість того, щоб подовжувати життя, варто більше думати про те, як покращити його якість.

Радісна атмосфера дійсно дуже заразлива – не бездумна веселість, а відчуття, сповнене енергії та життєвої сили. Гадаю, іноді, спілкуючись з людьми, я сама перебуваю в такому оптимістичному стані. Щастя – це також мистецтво життя: вміти знаходити красу у повсякденності, бути сповненим цікавості, мати почуття гумору, розуміти красу, бути щирим – тоді це можна вважати маленьким митцем.

Життя, удача і сенс наполегливості

Прочитавши занадто багато біографій відомих людей та історій про видатних і успішних особистостей, я глибоко усвідомила важливість історичного розвитку, удачі та таланту для індивідуального успіху. Однак, якщо поглянути з індивідуальної перспективи, рівень зусиль людей з цих історій про великих діячів значно перевищує зусилля звичайних людей та їхніх колег. Так, є багато людей, яким пощастило більше, які талановитіші і водночас працюють наполегливіше за тебе. Якщо ти продовжуватимеш рухатися цим шляхом, ти обов'язково зустрінеш таких людей.

Переходячи до моєї власної, індивідуальної суб'єктивної перспективи: те, що я можу контролювати, – це мій час і мої дії; те, що я можу змінювати, – це я сама. Історія має свій хід, а я маю свою суб'єктивну активність. Ще раз підкреслюю, це думка для самодисципліни. Я не буду звинувачувати інших у відсутності зусиль (це суперечило б згаданому раніше принципу рівності), а вимагаю від себе не спрощувати досягнення інших до простої «удачі». Хоча для більшості людей це дуже зручне психологічне заспокоєння, не варто зупинятися на цьому. Потрібно бачити більше, ніж це; якщо зупинитися тут, я ніколи не прогресуватиму.

Удача – це важіль. Важливіше за удачу – це здатність її помітити та схопити, адже 0 помножити на 10000 все одно буде 0. Я мушу докладати надзвичайних зусиль, щоб збільшити цей важіль, щоб удача сама мене знаходила. Опанування важеля – це ключ до керування власною долею, це не пасивне прийняття, а активна зміна.

Якщо ймовірність успіху в якійсь справі становить 10%, і припустити, що її виконання не вимагає значних витрат, то ймовірність успіху хоча б один раз із 10 послідовних спроб становить 65.13%. Імовірність успіху з 20 послідовних спроб – 87.84%, а з 38 послідовних спроб ймовірність досягти успіху хоча б один раз може сягнути 98%.

Крім того, люди дуже добре вчаться і ростуть на помилках та невдачах, засвоюючи минулий досвід і роблячи наступні спроби. Ви виявите, що швидкість вашого зростання вражаюча, і кожна наступна спроба матиме вищий відсоток успіху з набуттям досвіду. Тому фактична кількість спроб, необхідних для досягнення 98% успіху, буде значно меншою, ніж початкова оцінка.

У цьому полягає сенс наполегливості, а також сенс того, щоб не дозволяти невідомим труднощам здолати себе. Крім того, у світі є багато речей, де вартість послідовних спроб дуже мала. Ключ до успіху – це виявляти та активно шукати справжні можливості, а потім безперервно пробувати та перевіряти.

Життя – це гра для сміливих; лише доклавши всіх зусиль, можна отримати все.

Управління ризиками

Управління ризиками – це не лише концепція у сфері інвестицій. Щоб добре прожити своє життя, управління ризиками слід поставити на перше місце. Робити помилки не страшно, люди неминуче помиляються, але необхідно створити хорошу систему пізнання та виконання, щоб уникнути ситуацій, коли життя може "вибухнути" і людина не зможе піднятися. Події типу «чорний лебідь» обов'язково трапляються, і ймовірність їх виникнення набагато вища, ніж люди собі уявляють. Те, що відбувається раз на сто років, не означає, що це трапляється лише раз на 100 років, а що ймовірність цього становить 1% щороку.

Зі зростанням мого розуміння я поступово усвідомила, що багато речей, які я завжди робила, насправді були частиною управління ризиками. Тому що я завжди прагнула свободи, але насправді свобода та управління ризиками – це схожі речі. Низький ризик, що відповідає високій прибутковості, – це свобода; низька ціна, але висока віддача – це свобода; низький ризик, низька вартість помилок і висока толерантність до них – це свобода. Гарний настрій – це висока толерантність до себе та інших, що є емоційною свободою. Це свобода робити те, що хочеш, і свобода не робити те, чого не хочеш.

Раніше я згадувала, що з точки зору ймовірності наполегливість має сенс, але азартні ігри – це виняток. Наприклад, ймовірність виграшу в лотерею набагато менша за 1% і не збільшується з досвідом. Це гра з негативним очікуванням, і якщо грати достатньо часто, банкрутство неминуче.

Управління особистими ризиками, сімейними ризиками та ризиками для нащадків – це насправді прояв любові. Управляти ризиками для членів сім'ї – це не означає тримати їх у тепличних умовах, а радше впроваджувати системну профілактику. Вона включає регулярні медичні огляди, часте спілкування в повсякденному житті, управління ризиками та розумний розподіл майна. Проблеми слід виявляти вчасно та якомога раніше, а не чекати, доки вже нічого не можна буде змінити, і лише тоді шкодувати.

Про інтимні стосунки та справжнє кохання

Сучасні люди, ймовірно, переоцінили цінність кохання, але недооцінили силу та цілющий ефект, які може дати справжнє кохання.

На мою думку, сила/цілющий ефект/відчуття щастя, які можуть принести різні стани стосунків, розташовуються так:

Особливо хороше кохання > Самодостатній стан самотності >> Звичайні інтимні стосунки >> Погані інтимні стосунки

Я не можу дати точного визначення коханню, але я впевнена, що справжнє кохання – це точно не шаблон чи стереотип, не список із десятків пунктів, і задоволення цього списку не означає справжнього кохання.

Справжнє кохання має бути чимось таким, що до того, як ти його зустрінеш, ти абсолютно не можеш уявити, як воно виглядає, яку форму має, і який досвід воно тобі принесе. Лише коли ти його зустрічаєш, ти розумієш, що це щось особливе, але, перегорнувши всі словники та книги, переглянувши всі інтерв'ю на цю тему, ти не можеш добре описати свій досвід. Тобі залишається лише з трепетом тимчасово визначити його як «кохання». З часом твоє ставлення до цього визначення змінюється від тривожного неспокою до поступової впевненості, і нарешті стає непохитним.

Добре кохання має не тільки викликати емоції, але й бути чудовим духовним заспокійливим засобом. Тому я, мабуть, також дуже люблю читати, думати, досліджувати, малювати та фотографувати.

Хоча "відкриті стосунки" (Open Relationship) здаються цікавими, я все ж найбільше прагну до моногамних, довгострокових стосунків один на один. Таких, де після багатьох років разом, коли дивишся на тебе, в очах все ще блищать зірки, а коли згадуєш тебе іншим, не можеш стримати посмішки. Хоча, можливо, ти не найдосконаліший у світському розумінні, але ти, безумовно, найкраща людина, і в моїх очах – найособливіша істота. На небі так багато зірок, але моє серце належить лише одній.

Крім того, я вважаю, що лише невелика кількість людей у світі з надзвичайно високим рівнем інтелекту та емоційного інтелекту здатні кохати багатьох одночасно і вільно почуватися у стосунках. Будь то "відкриті стосунки" чи поліаморні стосунки, це надзвичайно складні речі. Всі інші, швидше за все, під виглядом цього просто зустрічаються, щоб обдурити, а якщо в середині шлюбу пропонують "відкритість", то, ймовірно, вже зрадили.

Найцінніше у світі – це щире серце, а найрідкісніше серед щирих сердець – це чиста, дитяча душа, що здатна бачити душу іншого.

Чому справжнє кохання таке рідкісне? Велика частина причини полягає в тому, що щире серце важко знайти. Спочатку має бути щирість, а потім кохання. Деякі люди мають лише щирість, але не мають кохання; інші мають кохання, але недостатньо щирості. Лише коли обидва поєднуються, можна досягти царства справжнього кохання. Ти маєш бути щирим і милим, тому ти справді милий.

Чим я найбільше захоплююся

Мене не приваблюють люди зі слабким внутрішнім світом. Мені подобаються сильні особистості з незламною життєвою силою, гарним естетичним смаком, без зарозумілості чи самоприниження, видатні, але не схильні до демонстрації переваги, добрі та неагресивні. А також ті, хто має особливі, незвичайні риси: невтомну цікавість, велике бачення та серйозне ставлення до справи, яку вони люблять.

І ще дуже важливий момент: чесність до себе та інших.

Найбільше я захоплююся своїм «ідеальним Я». Вважаю, що можу відповідати цьому на 85%, що також свідчить про те, що я дійсно люблю себе. Незалежно від того, оцінюють мене інші чи ні, і як саме, це не похитне моєї позиції у моєму власному серці. Це не стосується правильності чи неправильності конкретної речі; можна сказати, що це фундамент особистісної впевненості, на якому будуються всі інші способи та стилі діяльності.

Людина бачить лише те, що хоче бачити, а не реальний світ; кожен підпадає під вплив власних упереджень.

Але я лише хочу бути милою людиною, бо милі люди бачать і світ милим.

Людські якості, які я ціную найбільше: мужність, доброта, щирість.

Я вважаю, що важливою ознакою особистісного зростання людини є здатність справді усвідомити існування інших. Усвідомити, що ти не є центром світу, що ніхто не зобов'язаний постійно задовольняти твої потреби, і ніхто не зобов'язаний тебе любити чи визнавати. Я дбаю про людей навколо себе не для того, щоб отримати їхню прихильність, а тому, що вони є важливими для мене людьми. Мені важливо, чи є у них турботи, і я хочу, щоб вони були щасливі.

Моя основна мета вчитися і зростати, щоб стати кращою та досконалішою версією себе, полягає не в тому, щоб отримати захоплення та визнання інших, а тому, що навчання та зростання приносять радість. Навіть якщо людина є надзвичайно талановитою, сильною і має мінімум недоліків, інші все одно мають право її не любити, інакше це створить пасивний контроль. Необхідно усвідомити існування інших; всі рівні, і кожен має свої власні потреби. Кожен проходить цей етап у своєму зростанні, і тоді більшість проблем зникає.

Цінності як естетичний стандарт

Естетична узгодженість важливіша за збіг інтересів, і вона краще розділяє людей; люди групуються за естетичним смаком. У широкому сенсі естетика включає як погляд на те, чи є «конкретний твір красивим», так і погляд на абстрактні речі, цінності тощо, що проявляється в тому, чи погоджуєшся ти з цими поглядами.

Порівняно зі збігом «трьох поглядів» (світогляд, цінності, погляд на життя), естетична узгодженість є вищим рівнем абстракції. Можливо, людина ще не ознайомлена з певним об'єктом, але якщо вона вже має свої естетичні стандарти, то, вперше дізнавшись про цей об'єкт, вона сформує власне ціннісне судження. Люди з однаковим естетичним смаком отримають досить схожі результати в подібних ціннісних судженнях.

Збіг інтересів може не зробити людей друзями, тому що у них може бути багато конфліктів, і рано чи пізно їхні шляхи розійдуться.

А ось при естетичній узгодженості, якщо А ділиться з Б тим, що вважає красивим, Б також певною мірою може відчути та зрозуміти красу цього, не маючи однакових інтересів. Насправді, вони вже зустрілися на роздоріжжі і йдуть однією дорогою.

Стиль мови людини також може відображати її естетичний смак. Дехто пише, як художник чи поет, висловлюючись щиро та мило, тоді як інші використовують брудну мову, змушуючи сумніватися, чи це взагалі людська мова. Якщо стиль висловлювання онлайн анонімно та офлайн є відносно послідовним, це можна вважати відповідністю слів і справ, і така людина є відносно надійною. Якщо ж анонімне висловлювання та поведінка онлайн є брудною та огидною, незалежно від того, як ця людина поводиться офлайн, від неї хочеться лише триматися подалі.

На мій погляд, найважливішою рисою, якою повинен володіти видатний творець, є надзвичайна чутливість і серце, здатне знаходити істину, добро і красу. Інші якості, такі як бажання висловлюватися, креативність чи естетичний смак, не є чимось містичним; це все навички, які можна вивчити та розвинути. Однак перше не досягається лише зусиллями. Якщо ви вважаєте творчість містикою, то це лише тому, що ви не розумієте, що таке творчість насправді.

Я відчуваю, що моє життя – це подорож у пошуках краси: чудові остаточні теорії, прекрасні особистості, чудові пейзажі, смачна їжа... Краса, що міститься в миттєвості та вічності, у буденності та величі, у реальності та ілюзії, у добрі та злі, у покорі та опорі. Якщо я тимчасово не знаходжу її, то я сама буду шліфувати себе і створювати власні твори. Я спостерігач, цінувальник, а також творець.

Згодом я випадково прочитала схожі слова, написані Чжу Гуанцяном:

Життя саме по собі є мистецтвом у ширшому сенсі. Історія життя кожної людини — це її власний твір. Цей твір може бути мистецьким, а може й не бути, так само як звичайний камінь: одна людина може висікти з нього велику статую, а інша не зможе зробити з нього нічого путнього. Різниця полягає лише в природі та самовдосконаленні. Той, хто знає, як жити, є митцем, і його життя є твором мистецтва. — Чжу Гуанцян, «Про красу»

Я — дерево

Стан «марності» є найвільнішим: я нікого не вимагаю і ніхто не вимагає від мене. Я дуже люблю «Вільну подорож» Чжуан-цзи. Я завжди казала, що хочу бути деревом, і насправді це саме таке дерево: марне дерево, вільне та безтурботне дерево, дерево, що росте вільно, як йому заманеться, ніким не турбоване.

«Зараз у тебе є велике дерево, і ти турбуєшся про його марність. Чому б не посадити його в безлюдному краю, у широкому пустельному полі, блукати безтурботно поруч з ним, спокійно лежати під ним? Його не згубить сокира, ніщо не зашкодить йому, і оскільки воно ні на що не придатне, звідки ж йому взятися труднощам?»

Звісно, на фізичному рівні я, безумовно, споріднена з рослинами: у сонячні дні мій настрій сяє, а без сонця легко впадаю в меланхолію.

Мені також дуже подобається цей кипарис з «Волдена»:

Я прочитала в «Гюлістані» (Трояндовому саду) стародавнього перського поета Сааді: «Вони запитали мудреця: «Всевишній Аллах створив багато чудових дерев, всі вони високі та пишні, але лише кипарис, який ніколи не приносить плодів, називають деревом свободи. У чому тут секрет?»

Мудрець відповів: «Кожне дерево має свій відповідний і фіксований сезон цвітіння та плодоношення, під час якого воно густо гіллясте і пишнолисте, а потім в'яне і опадає; кипарис не має нічого спільного з цими двома станами, він завжди пишний та зелений, і саме це є особливістю вільної людини, або людини, не обмеженої релігійними зобов'язаннями. Не дозволяйте своєму серцю прив'язуватися до минущих і мінливих речей; бо навіть якщо рід халіфів зникне, річка Тигр все одно тектиме через Багдад: якщо ви маєте достаток, будьте щедрими, як фінікова пальма; якщо у вас немає зайвих коштів, які можна віддати, будьте вільними, як кипарис». — «Волден, або Життя в лісах»

Мій світогляд

На завершення, повертаючись до головної теми: Ейнштейн у своїй книзі «Мій світогляд» писав:

«Прагнення до Істини, Добра і Краси завжди освітлювало мій шлях, постійно давало мені мужність і дозволяло радісно зустрічати життя. Якби не дружба однодумців, якби не зосередженість на дослідженні об'єктивного світу, того світу, що завжди залишається недосяжним у галузі мистецтва та наукових досліджень, життя для мене втратило б сенс. З дитинства я зневажав ті вульгарні цілі, до яких прагнуть люди – власність, зовнішній успіх та розкішні задоволення».

Я також хочу зробити це своїм дороговказним кредо.

Коли бідний, вдосконалюй себе; коли багатий, допомагай світові.

Я знаю, що не можу всебічно висловити «Мій світогляд», і можливо, в майбутньому буду вносити доповнення, але нинішня велика структура не зміниться. Це також буде моєю духовною основою, що освітлюватиме мій шлях уперед. Я знаю, що з цими думками, які супроводжують мене, незалежно від того, чи є поруч однодумці, я ніколи не буду по-справжньому самотньою.

Післямова

Коли я писала цю статтю, мій годинник кілька разів попереджав про аномально високий пульс. Я завжди така: коли занурююся в якусь справу, повністю забуваю про себе, про час і місце. Удень Різдва, за сонячним столом, я писала цей текст від світанку до сутінків. Сонце заходило з боку гори Фудзі, наставала ніч, і поступово з'являлися вогні у будинках великих житлових районів. Небо темнішало, а полум'я в моїй душі горіло рівно, випромінюючи стійке, м'яке, нерізке світло.

Поїздка на острів Ламма

Thu, 19 Sep 2024 11:19:46 GMT

Ця подорож, що не була запланована, несподівано подарувала мені безліч незабутніх спогадів.

Покинувши галасливий центр Гонконгу, я на деякий час втік від натовпів, розпеченого повітря та гнітючих хмарочосів, що щільно обступають з усіх боків. Завдяки пораді Aqua, я сів на старенький двопалубний пором, що відправлявся з пірсу Абердін, і це стало надзвичайно приємним досвідом. Відчуття прохолоди завдяки вентиляції з усіх боків та необмежений краєвид на морські простори – це було щось особливе, зовсім не те, що дивитися крізь тьмяні вікна сучасних суден.

Висадившись на особливому острові Ламма, я, дотримуючись детальних вказівок, дістався до будинку Aqua. Це була чарівна, елегантна, унікальна двоповерхова будівля синьо-білого кольору, оточена приємною зеленню біля входу. Всередині виявився дуже затишний дім, повністю мебльований, з великою кількістю книг (хоча не зовсім у моєму смаку), а також безліччю цікавих дрібничок та предметів меблів. Було очевидно, що господиня вміє насолоджуватися життям. Aqua виявилася дуже гостинною, уважною та дбайливою, розповіла про чимало цікавих маршрутів для прогулянок островом. Я також привітався з її сусідкою, француженкою, і трохи погрався з її великим собакою.

Від Сок Кву Ван (Sok Kwu Wan) двадцять хвилин пішки – і ви на пляжі Ло Со Шинг (Lo So Shing), звідки відкривається ідеальний краєвид на захід сонця. Тут майже немає людей, пляж дуже чистий, а краєвиди просто захоплюючі. Можна сказати, це був перший раз, коли я бачив настільки прекрасний пляж.

Наступного дня я вирушив у майже двогодинний похід островом, витративши годину на підйом до вершини. Було справді дуже виснажливо через прямі промені літнього сонця, але я швидко забув про втому, побачивши найкращий краєвид, який доводилося бачити у моєму короткому житті. Справді, ідеальний острів!

А ще, перед тим як ми вирушили в гори опівдні, Aqua годину займалася йогою у вітальні, а потім сиділа на балконі біля входу, пила чай, мріяла і грілася на сонці в компанії сусідського великого собаки, оточена зеленню. Які ж це були чудові та безтурботні вихідні! Мені спало на думку, що людина, яка так вміє насолоджуватися життям, напевно, сама по собі є надзвичайно прекрасною особистістю.

Увечері ми з Aqua знову вирушили на пляж Ло Со Шинг, не припиняючи розмов. Дорогою вона майстерно спілкувалася з давніми знайомими кантонською та англійською мовами, і навіть знала імена кожного собаки, що зустрічався нам на шляху. Ми розмовляли, бавилися у воді та спостерігали захід сонця на пляжі, дізнаючись одне про одного все більше. Вона виявилася дуже вражаючою та цікавою дівчиною: проводить літературні дослідження в університеті Гонконгу, три роки тому переїхала на острів з центру міста, а минулого місяця навіть місяць жила в Парижі, дивлячись Олімпійські ігри. Пізніше ми разом готували: я приготував свою фірмову страву – тушковане курча з рисом, а вона посмажила яйця з цибулею-пореєм. Це був ще один дуже смачний та ситний обід. Ми багато про що говорили, чудово провели час і були дуже раді познайомитися з такою чудовою новою подругою.

Увесь досвід подорожі був просто чудовим, кожна дрібниця – продуманою та турботливою. Краса і спокій острова, а також затишок будинку Aqua, створюють ідеальні умови для того, щоб відчути себе як удома, далеко від міської метушні. Це місце підходить не лише для мандрівок, а й для тих, хто прагне деякий час пожити у спокої, відпочити душею, помедитувати, повчитися, почитати, дослідити щось або зайнятися письмом. Це справді чудове місце для повного розслаблення. Сама Aqua — чудова людина, і їй можна довіряти.

Підсумовуючи, це була надзвичайно незабутня подорож. Краєвиди, люди, з якими я познайомився, погода та смачна їжа – усе це було невід'ємною частиною цієї подорожі. Я надзвичайно радий, що мав змогу отримати такий досвід.

Роздуми про успіх і невдачу

Wed, 18 Sep 2024 15:02:52 GMT

Відхід від успіхоцентричного мислення

У моєму словнику немає слів «успіх» і «невдача», і я не використовую їх для оцінки ані себе, ані інших. Для мене люди бувають лише гарними або негарними (в естетичному сенсі).

Мені ніколи не були важливі мої оцінки на іспитах. Незалежно від того, наскільки добре чи погано я їх складав, це ніколи не викликало в мене ні шаленої радості, ні глибокого смутку. Я не вірю, що якийсь там бал може мене визначити. Мені байдуже, чи краща робота в інших людей або чи заробляють вони більше за мене. Чи хвалять мене, чи принижують інші, це практично не впливає на мою самооцінку. Власне, скільки себе пам’ятаю, моя внутрішня сутність, моє почуття власної гідності, завжди були досить стабільними, не залежними від зовнішніх оцінок.

Ще з дитинства в мене була звичка час від часу запитувати в однокласників і друзів, яке в них враження про мене і яка їхня думка. Але це було не задля того, щоб похитнути мою самооцінку, а просто для збору інформації: щоб побачити, який слід я залишаю в цьому світі, які відлуння викликаю, і порівняти це зі своїм внутрішнім баченням себе. Якщо зовнішні оцінки та моя внутрішня оцінка суттєво відрізняються, то це, безумовно, означає, що щось не так. Це може бути наслідком надмірної самовпевненості або, навпаки, глибокого комплексу неповноцінності, і тоді потрібно щось змінювати. Якщо ж розбіжності між зовнішніми оцінками та самооцінкою незначні, то такий стан є дуже здоровим, це ознака внутрішнього спокою та самодостатності.

Більшу частину свого життя я перебував саме в такому досить здоровому та спокійному стані. Щодо того, чи є якась справа успішною чи провальною, я не схильний так думати чи визначати. Якщо постійно використовувати такі терміни, людина лише застрягає в пастці успіхоцентричного мислення і мусить постійно доводити свою цінність. Я хочу відійти від таких критеріїв оцінки, вибудувати власну систему вимірювання, яка дозволить мені спостерігати й розуміти себе, а також бачити інших з багатогранного ракурсу.

Ставити питання та вирішувати проблеми

Як діяти, відійшовши від успіхоцентричного мислення?

Для мене важливо ставити питання та вирішувати їх. Самі ж «проблеми» я поділяю на два види: ті, що варто вирішувати, і ті, що не варто. А «вирішення проблем» також буває двох типів: коли проблема вже вирішена і коли вона ще чекає на своє рішення. Насамперед, потрібно чітко визначити, які проблеми є найважливішими для мене, ті, що варті мого часу та зусиль для їх вирішення.

Потім настає етап вирішення проблеми. Якщо проблема дійсно важлива і варта мого вирішення, тоді варто просто діяти. І мета дії лише одна — вирішити проблему. Усе інше, що не стосується вирішення проблеми, не має значення. Наприклад, якщо я хочу вирішити питання свободи, то оцінки на іспитах, робота у великій корпорації, шлюб, діти, життя на батьківщині тощо — жодним чином не допоможуть вирішити це питання. Тоді ці речі для мене абсолютно неважливі. Якщо я витрачу хоча б секунду часу або крихту емоцій на них, це буде марнуванням мого життя. Тому я взагалі цього не робитиму, навіть не думатиму про це.

Одна й та сама проблема має безліч рішень. Ключ до успіху — знайти рішення, яке справді вирішить проблему і підійде саме вам.

Ставити правильні питання

Якщо проблему ніяк не вдається вирішити, то вам потрібно переглянути її: а. Чи справді цю проблему можна вирішити? Або вона в принципі нерозв'язна? б. Чи справді варто витрачати стільки часу, зусиль та емоцій на її вирішення? Чи, можливо, краще повернутися до початку, змінити питання і продовжити?

Якщо це пункт «а»: Багато людей страждають, чіпляючись за нерозв'язні проблеми. Вони хочуть їх вирішити, але насправді рішення не існує. Наприклад, завжди є ті, хто прагне «вирішити» проблему смерті, не приймаючи неминучого факту, що люди вмирають. Також завжди є ті, хто хоче змусити інших прийняти їхню точку зору, не погоджуючись, що кожна людина може мати різні думки та ідеї. І завжди є ті, хто хоче змусити людей, яким вони не подобаються, полюбити себе, інакше вони зазнаватимуть невимовних страждань.

Такі люди надто переоцінюють власну значущість. Хоч би якими здібними ви не були, все одно мусите поважати найфундаментальніші об'єктивні закони світу та основні закони фізики.

Якщо це пункт «б»: Є ще багато людей, які хочуть вирішити проблеми, але завжди ставлять неправильні питання. Усе, що вони роблять, обертається стражданнями, вони не в ладу із собою, а їхня самооцінка та зовнішні оцінки ніколи не співпадають. Такі люди або надзвичайно невпевнені в собі, або надзвичайно зарозумілі, або ж коливаються між цими двома крайнощами.

Самовідчуття цих людей сильно залежить від зовнішніх оцінок, а також від таких стандартів об'єктивного світу, як багатство, матеріальні блага тощо. Тому ви можете бачити, як деякі люди, добре склавши іспити, заробивши багато грошей або обійнявши невелику посаду, стають надзвичайно зарозумілими та зневажливими до інших, але, зустрівши когось сильнішого, готові плазувати перед ним. Коливання між крайньою невпевненістю в собі та зарозумілістю, постійне порівняння — ніколи не приносить справжнього внутрішнього спокою. Або ж вони завжди слідують системам оцінок суспільства та інших людей, прагнучи бути досконалими в кожній із них. Вони хочуть бути ідеальною, всебічно успішною дитиною, мати ідеальну роботу, бути ідеальною дружиною/чоловіком, виховувати ідеальних дітей, бути абсолютно шанобливими дітьми, і водночас хочуть, щоб наступне покоління повторило такий «ідеальний» процес. Але вони рідко мають час і енергію, щоб зазирнути всередину себе і зрозуміти, чого вони насправді потребують і чого прагнуть. Такі люди часто дуже страждають, а їхні внутрішні та зовнішні оцінки сильно розбалансовані, тому вони не можуть досягти внутрішньої гармонії та спокою.

Як ставити запитання — це також наука. Багато хто просто не вміє цього робити, адже в школах цьому спеціально не навчають. Хоча й існує книга під назвою «Як ставити запитання», але, ймовірно, люди, прочитавши її, все одно не навчаться. Цією практичною дисципліною потрібно оволодівати на практиці.

Звісно, для досягнення стану, коли ваші власні цінності стабільні, ви в гармонії із собою, не схильні до зарозумілості чи надмірної невпевненості, і зовнішні спокуси не можуть легко похитнути ваш внутрішній компас — цього стану внутрішнього спокою, безперечно, потрібні постійні духовні практики та невпинне прагнення до нього.

Це схоже на здоров'я: це не ціль, а стан. Ви ж не скажете: «Я досяг усіх показників здоров'я, тепер можна розслабитися і ні про що не дбати». Навпаки, потрібно довгостроково підтримувати здоровий спосіб життя, і тоді людина природним чином підтримуватиме стан здоров'я. Іноді трапляються відхилення, але тоді потрібно просто повернутися до цього. Те саме стосується й почуття власної гідності.

Життя стає простішим, цілі — зрозумілішими, і діяти вже не так складно. Внутрішнє виснаження зменшується. Життя сповнене злетів і падінь, стосунки мають зустрічі та розлуки. Навіть попри це, у взаємодії із собою більше залишається внутрішнього спокою та щастя.

Про творчість

Людині, особливо творчій особистості, вкрай необхідно мати достатньо часу для самотності, для життя наодинці. У тривалій самотності людина може досягти глибшого самоспостереження, самоаналізу, займатися більш глибоким мисленням та творчістю. Якщо довго спілкуватися з людьми, які вам не подобаються, то більша частина енергії буде витрачатися на внутрішнє виснаження, і не залишиться часу на роздуми. Якщо ж цілий день проводити з людьми, які вам подобаються, то завжди буде спокуса висловлювати ще не сформовані думки, і глибокі роздуми розчиняться в повітрі.

Можливо, дехто охоче перетворює себе на посміховисько, називаючи це принесенням радості іншим. Але задоволення від гри та розваг і задоволення від глузування, від того, щоб когось топтати ногами, — це небо і земля. Однак, жодного з цих варіантів я не хочу. Якщо вже світові й судилося мене пізнати під якоюсь ідентичністю, я сподіваюся, що мене пізнають як серйозного творця, можливо, як вченого чи митця.

Я не хочу, щоб моє існування розчинялося в жартах. Не потребую, щоб мене підносили, тим паче не хочу, щоб мене топтали, і не бажаю бути для когось тлом. Я просто є я. Я просто існую. Мене просто бачать. Не обов'язково, щоб мене бачило багато людей, бо я не вірю, що це справжнє «бачення». І не наполягаю, щоб ті, хто бачить мене, були моїми сучасниками. Це можуть бути й люди наступної епохи, і ті, що прийдуть після них.

Короткий посібник зі створення блогу на Hexo з нуля (видання 2024 року)

Thu, 11 Apr 2024 00:25:20 GMT

Вам вже давно набридли нецікаві інтерфейси більшості блогів, ви втомилися від нескінченних сповіщень та реклами, і мрієте про власний простір в інтернеті? Можливо, ви вже намагалися створити його, але складні інструкції та купа незрозумілого коду відлякували вас? Тоді вітаю! Ця стаття допоможе вам крок за кроком, у найдоступнішій формі, створити власний блог. Все, що вам потрібно, — це трохи терпіння та уважно слідувати інструкціям.

Hexo — це швидкий, простий та ефективний фреймворк для блогів, справжня знахідка для початківців! А завдяки GitHub нам не потрібно турбуватися про оренду та розгортання додаткових серверів. Саме тому в цьому посібнику ми будемо створювати блог за допомогою Hexo та GitHub.

У 2018 році я вже писав короткий посібник зі створення блогу з нуля. Однак через оновлення плагінів деякі деталі потребують змін, тому я вирішив оновити цей посібник до версії 2024 року.

Підготовка

Завантажте та встановіть node.js (завантажити та встановити з офіційного сайту)
Завантажте та встановіть git (завантажити та встановити з офіційного сайту)

Налаштування статичного блогу Hexo локально

Встановлення фреймворку Hexo: Відкрийте командний рядок (CMD) та виконайте:

$ npm install -g hexo-cli

Створіть нову папку, наприклад, MyBlog. Перейдіть до цієї папки, клацніть правою кнопкою миші та запустіть Git Bash, потім введіть:

$ hexo init

Після створення шаблону Hexo встановіть npm, виконавши:

$ npm install

Так, основна частина блогу вже готова! Давайте подивимося на результат. Виконайте:

$ hexo server

Тепер відкрийте браузер і введіть localhost:4000, щоб побачити, як виглядає ваш блог. Трохи порадійте, а потім натисніть Ctrl + C, щоб продовжити.

Персоналізація (початкова)

Зміна теми

Завантаження нової теми (на прикладі теми NexT): У кореневій директорії виконайте:

$ git clone https://github.com/theme-next/hexo-theme-next themes/next

Відкрийте файл _config.yml у кореневій директорії та змініть поле theme на:

theme: next

Вибір зовнішнього вигляду: Відкрийте /themes/next/_config.yml, знайдіть поле scheme (можна швидко знайти за допомогою Ctrl + F). NexT пропонує три різні варіанти оформлення. Виберіть той, що вам подобається, і видаліть символ # перед ним (надалі ви будете працювати переважно з цими двома файлами: конфігураційним файлом сайту та конфігураційним файлом теми).

# Schemes
#scheme: Muse
scheme: Mist
#scheme: Pisces
#scheme: Gemini

Щоб переглянути результат, виконайте такі команди (цей крок можна повторювати щоразу, коли захочете побачити зміни):

hexo g #або hexo generate
hexo server

Налаштування сайту

Відкрийте конфігураційний файл сайту _config.yml у кореневій директорії за допомогою текстового редактора (у Windows не використовуйте Блокнот, оскільки можуть виникнути проблеми з кодуванням для кириличних заголовків). Змініть поля Site, зверніть увагу, що після двокрапки має бути пробіл:

# Site
title: Невідомий світ                // Назва блогу
subtitle:
description:  Do something cool // Слоган або підпис
author: LulalaP                 // Автор
language: zh-Hans               // Мова сайту
timezone:

Налаштування аватара на бічній панелі

У директорії /source створіть нову папку та назвіть її uploads. Помістіть файл аватара (наприклад, avatar.jpg) у цю папку.
Відкрийте /themes/next/_config.yml, знайдіть поле avatar та змініть його на:

avatar:
    url: /uploads/avatar.jpg

Доопрацювання сторінок блогу

Додавання пунктів меню

Відкрийте /themes/next/_config.yml, знайдіть поле menu і розкоментуйте (видаліть символ #) ті пункти, які ви хочете додати. Якщо потрібно додати інші пункти меню, зробіть це відповідно до ваших потреб (зверніть увагу на відступи):

menu:
  home: / || fa fa-home
  about: /about/ || fa fa-user
  tags: /tags/ || fa fa-tags
  categories: /categories/ || fa fa-th
  archives: /archives/ || fa fa-archive

Створення сторінки категорій

Створіть нову сторінку з назвою categories, виконавши команду:

$ hexo new page categories

Відредагуйте щойно створену сторінку /source/categories/index.md. Встановіть тип сторінки на categories, і тема автоматично відобразить усі категорії на цій сторінці (зверніть увагу на пробіл після двокрапки).

   title: Categories
   date: 2024-04-10 23:40:31
   type: "categories"
   comments: false
 ---

Створення сторінки з хмарою тегів

Створіть нову сторінку з назвою tags, виконавши команду:

$ hexo new page "tags"

Відредагуйте щойно створену сторінку. Встановіть тип сторінки на tags, і тема автоматично відобразить хмару тегів на цій сторінці.

---
   title: Tags
   date: 2024-04-10 23:41:25
   type: "tags"
   comments: false
---

Створення сторінки "Про мене"

Створіть нову сторінку about:

$ hexo new page "about"

Відредагуйте щойно створену сторінку. Основний текст можна написати у форматі Markdown.

   title: About
   date: 2024-04-10 23:41:56
   comments: false
---

Налаштування посилань на соцмережі в бічній панелі

Відредагуйте файл _config.yml вашого сайту, знайдіть поле social і додайте назви та адреси ваших соціальних мереж. Формат ключ-значення: Назва для відображення: адреса посилання, наприклад:

# Social links
social:
 GitHub: https://github.com/your-user-name || fab fa-github
 E-Mail: mailto:yourname@gmail.com || fa fa-envelope
 #Weibo: https://weibo.com/yourname || fab fa-weibo
 #Google: https://plus.google.com/yourname || fab fa-google
 Twitter: https://x.com/your-user-name || fab fa-twitter

Відкрийте /themes/next/_config.yml і в полі social_icons додайте назви соціальних мереж (зверніть увагу на регістр) та (іконки)[http://fontawesome.io/icons/]. Опція enable контролює відображення іконок. Можете встановити false, щоб їх приховати. Наприклад:

social_icons:
  enable: true
  GitHub: github
  Twitter: twitter

Підключення блогу до GitHub

Реєстрація облікового запису GitHub: Якщо у вас ще немає облікового запису GitHub, спочатку потрібно його створити.
На GitHub створіть новий репозиторій з назвою XXX.github.io, де XXX — це ваше ім'я користувача GitHub.
Відкрийте конфігураційний файл _config.yml у папці вашого локального проєкту MyBlog і змініть поле type на git:

deploy:
  type: git
  repository: https://github.com/your-name/your-name.github.io.git
  branch: main

Виконайте:

npm install hexo-deployer-git --save

Генеруємо статичні файли локально та завантажуємо їх на GitHub:

hexo g
hexo d

Тепер відкрийте браузер і перейдіть за адресою http://your-name.github.io. Вітаю, ваш блог повністю налаштований!

Прив'язка доменного імені

На цьому етапі блог повністю налаштований і доступний через домен GitHub. Однак, щоб зробити його ще кращим, можна прив'язати власне коротке доменне ім'я.

Купівля доменного імені

Купіть доменне ім'я. Рекомендую namesilo.com — це надійний провайдер з хорошими цінами та якісним сервісом. Якщо ви скористаєтеся моїм промокодом PhiloArt.io, отримаєте знижку 1 долар. Пропозиція дійсна до 31.12.2025.

Налаштування DNS домену

Налаштування DNS у провайдера доменів
Додайте 4 A-записи, які вказуватимуть на GitHub Pages:

185.199.108.153 185.199.109.153 185.199.110.153 185.199.111.153

Додайте один запис CNAME, де name буде www, а content — your-name.github.io (вказує на адресу ваших GitHub Pages):

CNAME —> philo-li.github.io

Детальніші налаштування дивіться в документації GitHub Pages.
Додавання файлу CNAME до директорії блогу

Після налаштування DNS перейдіть до директорії блогу, у папці source створіть новий файл з назвою CNAME (зверніть увагу на великі літери, без розширення). Відкрийте його у текстовому редакторі та впишіть придбане доменне ім'я, наприклад: www.philoli.com.

Виконайте:

hexo g
hexo d

Тепер відкрийте браузер, введіть своє доменне ім'я та натисніть Enter. Вітаю, ви щойно отримали власний блог з незалежним доменом!

Публікація нових статей

У кореневій директорії блогу виконайте команду: hexo new “Моя перша стаття”. Це створить файл .md у папці source/_posts.
Відредагуйте цей файл, змінивши початкові поля на:

title Заголовок статті
date Дата створення (дата створення файлу)
updated Дата оновлення (дата останньої зміни файлу)
comments Чи дозволені коментарі true
tags Теги
categories Категорії
permalink Ім'я в URL (ім'я файлу)

Напишіть основний текст (дотримуючись правил Markdown).
Генеруємо статичні файли локально та завантажуємо їх на GitHub:

hexo g
hexo d

Персоналізація (розширена)

Нижче наведено кілька розширених налаштувань стилю блогу. Новачки можуть пропустити цей розділ.

Додавання RSS

Встановіть плагін у кореневій директорії:

$ npm install hexo-generator-feed --save

В кінці файлу _config.yml у кореневій директорії додайте: (Зверніть увагу, що після двокрапки має бути пробіл, інакше виникне помилка!)

# Extensions
## Plugins: http://hexo.io/plugins/
plugins: hexo-generate-feed

Відкрийте /themes/next/_config.yml та змініть rss (зверніть увагу, що після двокрапки має бути пробіл):

rss: /atom.xml || fa fa-rss

Обрізання статей на головній сторінці

Під час написання кожної статті просто додавайте `` у файлі .md там, де ви хочете, щоб стаття обрізалася:

Відкрийте /themes/next/_config.yml та встановіть для опції scroll_to_more значення false.

Вирівнювання цитат по центру в статтях

Оптимізовано стандартний стиль цитат Markdown:

{% centerquote %}
Текст цитати
{% endcenterquote %}

{% centerquote %} Текст цитати {% endcenterquote %}

Зміна стилю блоків коду

Відредагуйте /themes/next/_config.yml та змініть конфігурацію codeblock наступним чином:

codeblock:
  # Code Highlight theme
  # Available values: normal | night | night eighties | night blue | night bright | solarized | solarized dark | galactic
  # See: https://github.com/chriskempson/tomorrow-theme
  highlight_theme: night eighties
  # Add copy button on codeblock
  copy_button:
    enable: true
    # Show text copy result.
    show_result: true
    # Available values: default | flat | mac
    style:

Встановлення дати створення сайту

Відредагуйте файл _config.yml вашого сайту, додавши нове поле since.

since: 2024

Покращення стилю посилань у статтях

Відредагуйте файл themes\next\source\css\_common\components\post\post.styl та додайте наступні CSS-стилі в кінці файлу:

// link style
.post-body p a{
  color: #0593d3;
  border-bottom: none;
  border-bottom: 1px solid #0593d3;
  &:hover {
    color: #fc6423;
    border-bottom: none;
    border-bottom: 1px solid #fc6423;
  }
}

Додавання фонового зображення до блогу

У папці source в кореневій директорії створіть папку _data. Створіть файл styles.styl і відкрийте його (source/_data/styles.styl), додайте наступний вміст:

body {
    background:url(/uploads/background.jpg);
    background-repeat: no-repeat;   // Чи повторювати зображення, якщо воно не заповнює весь екран, і як саме
    background-attachment:fixed;    // Чи прокручувати зображення разом зі сторінкою
    background-size: cover;         // Покриття
    background-position:50% 50%;    // Позиція зображення
}

URL може бути посиланням на зображення або шляхом до зображення. Можна назвати зображення background.jpg і помістити його в папку source/uploads.

Налаштування напівпрозорого фону для вмісту блогу

Відкрийте файл source/_data/styles.styl, який ви редагували на попередньому кроці, і додайте наступний вміст:


// Налаштування прозорості вмісту статті
if (hexo-config('motion.transition.post_block')) {
  .post-block {
    background: rgba(255,255,255,0.9);
    opacity: 0.9;
    radius: 10px;
    margin-top: 15px;
    margin-bottom: 20px;
    padding: 40px;
    -webkit-box-shadow: 0 0 5px rgba(202, 203, 203, .5);
    -moz-box-shadow: 0 0 5px rgba(202, 203, 204, .5);
  }
  .pagination, .comments {
    opacity: 0;
  }

  +tablet() {
    margin: 20px;
    padding: 10px;
  }

  +mobile() {
    margin: 15px;
    padding: 15px;
  }
}


// Налаштування прозорості бічної панелі
.sidebar {
  opacity: 0.9;
}

// Налаштування прозорості меню
.header-inner {
  background: rgba(255,255,255,0.9);
}

// Налаштування прозорості вікна пошуку (local-search)
.popup {
  opacity: 0.9;
}

Оптимізація стилю вбудованих блоків коду

Відкрийте файл source/_data/styles.styl, який ви редагували на попередньому кроці, і додайте наступний вміст:

// Покращення вигляду тегу `<code>` для коду
code {
  padding: 2px 4px;
  word-wrap: break-word;
  color: #c7254e;
  background: #f9f2f4;
  border-radius: 3px;
  font-size: 18px;
}

Додавання лічильника відвідувачів у нижній частині сайту

Відредагуйте файл:

# Знайдіть тег copyright і додайте код всередину нього

<div class="copyright">
# ......тут вже є деякі налаштування
# Додайте новий код тут
</div>

# Після додавання виглядатиме так:
<div class="copyright">
  # ......тут вже є деякі налаштування
  # Додайте новий код тут
  {%- if true %}
    <span class="post-meta-divider">|</span>
    <span class="post-meta-item-icon">
      <i class="fa fa-user-md"></i>
    </span>
    Visitors: <span id="busuanzi_value_site_uv"></span>
  {%- endif %}
</div>

Перегенеруйте, щоб переглянути зміни, і якщо все гаразд, опублікуйте:

hexo g
hexo s
# Опублікувати після підтвердження
hexo d

Додавання файлу README.md до репозиторію

Зазвичай кожен проєкт має файл README.md. Однак, коли ви розгортаєте блог за допомогою Hexo, файл README.md у репозиторії може бути перезаписаний. Тому потрібно налаштувати конфігурацію, щоб уникнути цього.

У кореневій директорії source вашого проєкту Hexo додайте файл README.md. Відредагуйте конфігураційний файл сайту _config.yml і встановіть значення параметра skip_render на:

skip_render: README.md

Збережіть та вийдіть. Наступного разу, коли ви розгорнете блог за допомогою команди hexo d, файл README.md не буде рендеритися.

Кілька корисних плагінів

Hexo Filter MathJax: рендеринг математичних формул
- Встановлення: npm install hexo-filter-mathjax
- Детальні налаштування: hexo-filter-mathjax
Hexo Word Counter: підрахунок слів у статті
- Встановлення: npm install hexo-word-counter
- Детальні налаштування: hexo-word-counter
Hexo Optimize: оптимізація швидкості завантаження блогу
- Встановлення: npm install hexo-optimize
- Детальні налаштування: hexo-optimize
Більше плагінів: https://theme-next.js.org/plugins/

Резервне копіювання вихідних файлів

Обов'язково робіть резервні копії локальних вихідних файлів, особливо файлів Markdown. Якщо інші налаштування будуть втрачені, ви не зможете нормально писати блог, і доведеться налаштовувати все з нуля.
Рекомендується використовувати той самий репозиторій GitHub для резервного копіювання.
Бажано робити резервні копії після кожної значної зміни або щодня.
Докладніше про використання дивіться в документації Git.

# Додайте адресу репозиторію блогу, яку ви налаштували раніше
git remote add origin https://github.com/your-name/your-name.github.io.git

# Додайте та збережіть поточні зміни, а також додайте коментар
git add .
git commit -m "Оновлення вихідних файлів"

# Створіть та переключіться на нову гілку
git checkout -b source

# Завантажте весь вміст локальної гілки `source` у гілку `source` віддаленого репозиторію
git push origin source:source

Написання блогів з різних комп'ютерів

Коли ви пишете блог з іншого комп'ютера, вам потрібно встановити базове програмне забезпечення, а потім завантажити резервний репозиторій GitHub на локальний комп'ютер, щоб оновити блог.

Завантажте та встановіть node.js (завантажити та встановити з офіційного сайту)
Завантажте та встановіть git (завантажити та встановити з офіційного сайту)
Встановлення фреймворку Hexo: Відкрийте командний рядок (CMD) та виконайте:

npm install -g hexo-cli

Локальне оновлення:

# Клонуйте репозиторій на локальний комп'ютер
git clone https://github.com/your-name/your-name.github.io.git

# Якщо репозиторій вже клоновано локально, перед кожним оновленням блогу потрібно завантажувати найновіший вміст гілки
git pull origin

# Переключіться на відповідну гілку
git checkout source

# Після встановлення всіх плагінів, налаштованих у Hexo, можна починати оновлювати та редагувати вміст блогу.
npm install

# Після внесення змін не забувайте своєчасно робити повне резервне копіювання
git add .
git commit -m "Оновлення блогу xxx"
git push origin source:source

# Публікація та завантаження найновішого вмісту блогу на доменний сайт
hexo clean
hexo g  # Генерує статичні файли
hexo s  # Локальне розгортання та тестування
hexo d  # Публікує найновіший вміст блогу

Зведення основних команд

hexo g
# або hexo generate, генерує статичні веб-сторінки з вихідних файлів
hexo d
# або hexo deploy, публікує та завантажує на GitHub Pages
hexo s
# або hexo server, локальне розгортання та тестування
hexo clean
# очищує кеш статичних сторінок, а потім hexo d для повторної генерації

Вічне Творення (кілька твітів)

Sun, 11 Sep 2022 20:53:13 GMT

Роздуми про творчість.

1

Самотність – це звичний стан для людини, і я ніколи не покладав надії на те, що хтось інший зможе мені в цьому допомогти, адже знаю: по-ссправжньому ніхто не зможе. Бувши самотнім понад двадцять років, я давно навчився розважати себе сам, і всю необхідну енергію здатен генерувати самостійно. Найвільніша й наймогутніша людина – це, безперечно, не та, хто ніколи не відчуває самотності, а та, хто приймає її, хто здатен подружитися з нею.

Звісно, існує ще один вид самотності – та, що йде з глибин космосу, і її я не хотів би відчути знову ніколи у своєму житті. Достатньо було лише одного разу, і відтоді я прагнув лише одного: бути якомога ближче до людей, ще ближче. На щастя, я знаю, що більше ніколи не зустрінуся з тим моментом. Той час назавжди застиг на певній світовій лінії, і для мене це також стало частиною вічності.

2

Напівправда, напіввигадка, мов сон, мов марево. Електричні сигнали мандрують складними, переплетеними нервовими шляхами. Щоразу, коли людина згадує минуле, вона часто несвідомо змінює певні спогади, і мозок поступово перебудовується. Ми фактично використовуємо пам'ять, щоб відчувати своє минуле існування. Тож чи справді наші минулі «я» назавжди застигли в історії? Мабуть, ні. Вони, так само як і ми зараз, дихають разом у всіх просторах і вимірах.

3

Боротьба – вічна, опір – вічний, труднощі також існують вічно, тому повторення станів – цілком нормальне явище. Зростання також означає локальне руйнування та переродження. Лише смерть і відмова від зростання можуть принести довготривалий спокій.

4

Я вважаю, що моє життя – це подорож у пошуках краси: чудових кінцевих теорій, прекрасної особистості, чудових краєвидів, смачної їжі... Краса, що прихована в миттєвості та вічності, у буденності та величі, у реальності та ілюзіях, у добрі та злі, у підкоренні та опорі. Якщо я тимчасово не знаходжу її, то сам відшліфовую себе, створюю власні твори. Я – спостерігач, поціновувач, а також творець.

5

Велика група людей прагне передати своє біологічне ДНК нащадкам, тоді як інша, менша група, бажає передати своє духовне ДНК. Творчість – це шлях до досягнення безсмертя. Твори мистецтва вічніші за тіло.

Незвані слова кохання

Sat, 27 Aug 2022 20:53:13 GMT

Це любовні зізнання, написані для невідомого, і водночас — уламки моєї душі.

《Якщо》

Якщо краса — це миловидність, то я буду милим. Якщо краса — це щирість, то я буду щирим. Якщо краса — це відвага, то я буду відважним. Якщо краса — це доброта, то я буду добрим. Якщо краса — це мудрість, то я прагнутиму знань. Якщо краса — це вірність, то я буду вірним. Якщо ти і є краса, тоді я кохатиму тебе безкорисливо. А якщо ти прекрасна від народження, то я кохатиму тебе так само природно, від щирого серця.

《Як споглядати картину》

Я не бажаю судити інших, і сам не хочу бути судженим. Я лише прагну споглядати людей, немов витвори мистецтва. Адже для мене картина не має ні високої, ні низької вартості — вона або прекрасна, або ні.

Як картину, я хочу милуватися твоєю структурою і кольорами, твоєю фактурою і текстурою — чи ти типовий зразок, чи щось абсолютно унікальне. Як картину, я хочу бачити твої переваги та недоліки, шляхи, якими ти йшов, краєвиди, які бачив. Твою радість і печаль, а також те, скільки зусиль ти доклав, як ретельно й терпляче вибудовував свою особистість. Усе це може бути надзвичайно прекрасним.

Раптом усвідомив: я кохаю не людину, не річ, а лише красу. Красу в естетичному розумінні.

《Найромантичніше зізнання》 (2020)

«Малювати тебе таємно» — мабуть, це найромантичніше та найзворушливіше зізнання, яке може вимовити художник.

《Я — однопоточна істота》 (2019)

Я — однопоточна істота. Хіба ж можна одночасно захоплюватися кількома дівчатами? Лише один процес — «любити тебе» — вже повністю завантажив увесь мій мозок.

《Без назви》

Кожен смайлик, кожне слово, кожне «добраніч», що я тобі надсилаю, і кожен мій погляд у твій бік — усе це промовляє: «Я тебе кохаю». (2019)

У мене фобія близьких стосунків, я завжди уникаю фізичного контакту з людьми. Але тебе я хочу поцілувати, від щирого серця. (2019)

І я все одно не здамся в пошуках найчистішого і найпалкішого кохання! Де немає взаємного володіння, жодних домішок, образ чи упереджень, а є лише абсолютна, повна довіра одне до одного — обійми двох душ. Воно може здаватися буденним, як вода, але в душі буде абсолютно палким. Я вірю, що таке існує. (2019)

《Так зване справжнє кохання》

Найцінніше у світі — це справжнє серце. А серед справжніх сердець найрідкісніше те, що здатне бачити душу іншого — чисте, невинне серце.

Чому ж справжнє кохання таке рідкісне? Переважно тому, що щире серце знайти складно. Спочатку має бути щирість, а вже потім — кохання. Буває, що є щирість, але немає кохання; буває, що є кохання, але бракує щирості. Лише коли ці дві складові поєднуються, можна досягти істинного кохання. Ти маєш бути щирим і водночас чарівним. Ось чому ти — справді чарівний.

Як розкрити свою безмежну уяву

Sat, 19 Mar 2022 20:53:13 GMT

Уява є у кожної людини, але більшість не знає, як її ефективно використовувати. Насправді, я хочу відповісти не на питання «як отримати уяву», а на «як розкрити свою уяву». Тому тут ми зосередимося на так званій безмежній, дивовижній уяві.

Уяву можна розділити на два типи. Простіший – це «асоціації до певного образу», а складніший – «розповідь історії», тобто асоціації з початком, кінцем та логікою.

Про асоціації

Безмежна уява не виникає з нічого. Їй потрібен каталізатор. Таким каталізатором може бути фрагмент пам'яті, природа, людина, звук, книга, твір мистецтва – будь-що у світі. Це також може бути інша, вже завершена уява. Асоціації можуть бути візуальними, або ж пов'язаними з відчуттями, запахами та атмосферою.

Прості асоціації за подібністю

Встановлення зв'язку між образом 1 та іншим, здавалося б, непов'язаним образом 2. Найпростіший і найпоширеніший спосіб – це візуальна схожість.

Приклад: уява може бути пов'язана з людьми/антропоморфними істотами, маленькими тваринами, певним пейзажем – будь-чим у світі.

Чим більш поширеним і зрозумілим є асоційований образ, тим ширший резонанс він викликає. Наприклад, використання образів, які зрозумілі навіть дітям у дитячому садку – тварини, хмари, зірки, море – передасть дитячу безпосередність. Якщо ж для розуміння асоційованого образу потрібні певні знання, наприклад, асоціація з певним персонажем, знаменитістю, відомою картиною, фактом чи мемом, це виглядатиме «хардкорно».

Створення шляхом комбінування

Створення абсолютно нових речей шляхом зміни частини назви, локальної форми, матеріалу, функції та інших аспектів каталізатора.

Приклад: кінь

Різні форми: Кінь + людина: кентавр, людина з кінським обличчям; Кінь + птах: крилатий пегас; Кінь + ріг: єдиноріг тощо.

Різні матеріали: Кінь + лід/вода: прозорий крижаний/водяний кінь; Кінь + вогонь: вогняний кінь; Кінь + вогонь + птах: вогняний пегас; Кінь + дерево: дерев'яний кінь;

Кінь + механізм: механічний кінь; Кінь + хмара: хмарний кінь/Ма Юнь (китайський бізнесмен, співзвучно з "хмарний кінь"); Кінь + вітер: вітряний кінь тощо.

Різні функції: Кінь + різні надздібності: різні коні з надздібностями, наприклад, ті, що можуть змінювати форму, колір, літати, провалюватися під землю, подорожувати в часі, говорити тощо.

Зміна та контраст, створення антиінтуїтивних/антифізичних ефектів

Велике та мале: гігантські люті монстри та крихітні безпорадні люди, ніжні гіганти/величезні коти та діти.

Сильне та слабке: донька з надздібностями та батько-магл, закляті вороги, що стали друзями, кіт, якого постійно ображають миші.

Тверде та м'яке: те, що здавалося твердим, насправді м'яке / те, що здавалося м'яким, насправді тверде; робот із твердою оболонкою, але м'яким серцем; людина або тварина з м'якою зовнішністю, але холодною та безсердечною вдачею.

Реальне та ілюзорне: речі, що здаються реальними, насправді є проекціями; зірки та хмари, до яких можна дотягнутися рукою; сни, які можна їсти; дерева, що мають ноги і можуть бігати…

Візьмемо хмари як приклад: що було б, якби хмара стала домашнім улюбленцем? Можна було б водити її на повідку, як повітряну кульку, прикрашати; колір хмари-улюбленця в реальному часі відображав би настрій господаря; хмара виявилася твердою, і при стуканні вона гучно б дзеленчала; хмари мають характери, а ще існує імперія хмар, схожа на людське суспільство; серед людей є мисливці на хмари, які ловлять їх, приручають і перетворюють на домашніх улюбленців, верхових тварин, рабів…

Якщо так безперервно генерувати ідеї, це може тривати нескінченно, адже правила уяви такі прості. Після того, як ви опануєте вищезгадані правила, ви зможете свідомо «масово виробляти» здавалося б, безмежні ідеї. Існує також стан, коли ці безмежні фантазії шалено розростаються в мозку, стаючи менш контрольованими та виснажливими, що схоже на вхід у стан чистого денного сновидіння.

На основі вищезгаданих асоціацій, додавши логіку та структуру, можна створювати дивовижні історії. Однак, якими б безмежними не були історії, вони невіддільні від людини і завжди розповідають про любов – любов до людей, істини чи свободи. Розповідь історій – це дуже велика тема, що виходить за межі моїх можливостей, тому я не буду її тут детально висвітлювати.

Що таке видатні асоціації?

Щоб мати багату уяву, потрібно лише засвоїти вищезгадані правила та багато практикувати. Інновації – це вміння застосовувати вже відоме до нових ситуацій, і безмежна уява є одним із видів інновацій. Принципи схожі, головне – чи зможете ви зламати стереотипи мислення та застосувати їх у своєму повсякденному житті.

Просто робити прості асоціації дуже легко. Складніше – це вибирати видатні асоціації, що вимагає певного естетичного смаку, а також тематичного, цілеспрямованого та стратегічного вибору. Наприклад, фотографи переважно вибирають красиві кадри в реальності, художники – красиві образи в голові/реальності, а композитори – красиві мелодії.

Можливо, за допомогою комп'ютерного перебору та вищезгаданих базових правил можна створити незліченну кількість робіт шляхом комбінування. Але чи можна сказати, що ці невідфільтровані роботи є красивими? Чи мають вони цінність? Чи містять емоції? Чи можна їх назвати великим мистецтвом? Швидше за все, ні. Можливо, з купи сміття можна вигребти щось цінне, але більш імовірно, що навіть коли Сонячна система зникне, а Всесвіт закінчиться, нашого часу буде недостатньо, щоб вибрати твір Шекспіра з купи випадкових чисел. То чому б не освоїти закономірності самостійно, і не почати уявляти та творити?

Видатні асоціації повинні бути цікавими, викликати відгук у людей, зворушувати та бути красивими. Цікаві асоціації повинні дарувати «ага-моменти», здаватися простими, але незвичайними, бути несподіваними, але логічними. Хороші асоціації, або твори, також повинні містити більше простору для уяви, викликати у глядачів більше фантазій та різних інтерпретацій. Асоціації, що зворушують, повинні бути щирими, добрими, містити загальнолюдські інстинктивні емоції, або викликати приємні відчуття, змушуючи людей мимоволі занурюватися в них, або пробуджувати якісь далекі спогади, викликати піднесені та священні переживання, так що, коли людина оговтається, її очі вже сповнені сліз.

Вправність в уяві може зробити людину лише мрійником. Найскладніший крок – перетворити ці уяви на реальні твори, створити їх. Це вимагає потужної виконавської сили та терпіння, і саме цим займаються всілякі художники. Ідеї дешеві, цінними є лише дія та виконавська сила. Мріяти легко, майже кожен фантазував про політ у небо, але мало хто насправді будуватиме літак, а ще складніше – дійсно побудувати літак або ракету, яка безпечно перевозитиме людей.

Натхнення, безумовно, важливе, але після подолання вершини натхнення є ще безліч небезпечних і стрімких вершин, які потрібно перетнути, докласти решти 99% зусиль. Це битва, що перевіряє витривалість, здібності та якості, це справжнє протистояння майстрів, битва богів.

Уява, можливо, є особливою здатністю, притаманною лише людині. Бажаю, щоб ми всі сміливіше уявляли, дозволяючи безмежній уяві збагачувати наше життя, вдихати життєву силу в наші твори, збагачувати наш емоційний досвід і приносити нам більше радості.

Вищевикладений зміст ґрунтується на моїх тривалих спостереженнях, роздумах та особистому досвіді, головним чином на записах мозкового штурму однієї ночі два роки тому. Це також моє власне розуміння уяви, і я сподіваюся, що воно принесе вам трохи натхнення.

Життя як гра

Sat, 19 Mar 2022 20:53:13 GMT

Сприймати життя як гру

Деякі люди, немов на тонкій кризі, сприймають життя як поле битви, вважаючи себе невдахами за найменшого відхилення від плану. Інші, не встигнувши розібратися у своїх справжніх інтересах та талантах, надто рано обирають загальноприйнятий, «безпечний» шлях. Є й ті, хто вічно займається нелюбою справою, не в змозі щось змінити, і лише нарікає на долю. Хтось знову й знову грузне в трясовині емоцій, звідки не може вийти. А дехто, женучись за миттєвою вигодою, жертвує довгостроковими цілями, приймаючи одне вкрай нерозумне рішення за іншим…

Чому б не відкинути всі шаблони й не поглянути на життя як на масштабну багатокористувацьку онлайн-рольову гру, де не можна зберегтись і завантажитись, і грати в неї з максимальною серйозністю?

Зміни на банківському рахунку – це ігрова валюта. Результати медогляду показують твій рівень здоров'я / запас життів. Книги та інтернет містять усілякі ігрові гайди. WikiHow – це посібник для новачків. Wikipedia – це ігровий довідник. У книгах заховані просунуті техніки проходження. ……

Дехто прагне зібрати якомога більше ігрової валюти, хтось мріє потрапити в рейтинг, інші шукають кохання і хочуть бути коханими. Дехто долає гори та річки, щоб на власні очі побачити всі куточки світу. Є ті, хто готовий кинути виклик найвищим труднощам, щоб реалізувати себе. Хтось сміливо піднімається на вершини мудрості. Ще інші блукають світом за покликом серця та інтересів, бажаючи спробувати і побачити все. Хтось обирає серфінг на морських хвилях, а хтось просто хоче затишно оселитися в куточку і відчути справжню красу буденності…

Хто ти, чого прагнеш, яка твоя мета в цій грі, які твої основні та побічні квести? Що з того, що живеш лише одне життя? Якби ти мав десять життів, чи прожив би їх так само, як зараз?

Сучасні люди надто тривожні. Здається, для всіх існує лише один шлях під назвою «успіх». Не встигнувши повною мірою відчути дари життя, вони занадто рано втрачають ігровий настрій. Життя ж може мати стільки різних проявів, стільки цікавих і вартих уваги шляхів.

Якщо прагнеш свободи – прямуй до неї, якщо щастя – шукай щастя, якщо мудрості – здобувай мудрість. Невпинно вдосконалюй себе тілом і духом. Якщо можливо, чому б не поставити цілі вище? Як казали мудрі, якщо прагнеш найвищого, досягнеш середнього; якщо прагнеш середнього, досягнеш лише найнижчого.

Для мене життя – це гра, і в ній ще стільки всього вартого дослідження. Треба осягати правила світу, досліджуючи й практикуючись. Що принесе такий авантюрний спосіб існування? Хто знає? У будь-якому разі, треба завжди дивитися вгору, не озиратися назад, відмовлятися від нудьги, постійно вчитися і прагнути стати найяскравішою зіркою у власних очах.

Коли твердо стоїш на землі, не забувай піднімати голову до зоряного неба. Якщо є можливість, намагайся бути цікавою людиною. Це моя вимога до себе.

Ще кілька слів

В умовах пандемії, з великою ймовірністю, нинішній стан справ – це нова нормальність. Для нас, хто народився і виріс у мирний час, ці кілька років, мабуть, були найпохмурішими днями, які ми пережили за все своє життя. Але навіть найхолодніша зима мине, навіть найдовша ніч закінчиться. Лід розтане, прийде весна, і завтрашнє сонце знову зійде, як завжди. Як пройти крізь цю довгу ніч – ось питання, над яким має замислитись кожен з нас.

Мені боляче дивитися, як безліч людей живуть у стражданнях. Чи єдиний мій вибір – замкнутися, не дивитися і не думати? Чи можу я щось зробити? Навіть будучи незначною істотою, я все одно розмірковую, що саме в моїх силах. Я хочу запалити багаття, наскільки це в моїх силах, щоб допомогти людям створити зв'язки, подарувати трохи товариства. Щоб ти знав, що ти не самотній, і тут є багато інших людей, які поруч.

Бажаю нам у цій довгій ночі мати зоряних супутників, вогники надії та серця, що б'ються.

Збірка коротких віршів (2019)

Thu, 02 Jan 2020 20:53:13 GMT

Є тут і фантазії, і реальність, і дитяча безпосередність – все це шматочки душі.

Нехай це буде збіркою коротких віршів.

Фантазії

《Місяць》

Місяць чхнув, і розсипав по небу безліч зірок.

《Унітаз》

Нервові закінчення океану.

《Без назви》

Птахи плавають у небі, а риби літають у морі.

《Сонце знає》

Сонце знає, що ми боїмося темряви, тому щоночі воно запалює для нас ліхтар-місяць.

Сонце знає, що ми боїмося самотності, тому щоразу, коли з'являється, воно приносить нам тінь у супутники.

《Ліжко》

Ліжко – це машина часу. Заплющ очі, і ти перенесешся в майбутнє.

《Смак сонця》

Кожен шматочок їжі, що потрапляє до нас у рот, насправді є смаком сонця.

《Ліжко》

Відкрита труна.

《Гострота》

БДСМ світу їжі.

《Їжа》

Кат апетиту.

Дитяча безпосередність

《Дитячі забавки》 (Частина перша)

Пам'ятаю, коли був дитиною, міг дивитися прямо на сонце, а потім осліп.

《Дитячі забавки》 (Частина друга)

Я часто біля нерівностей земляних стін, серед заростей дрібної трави на клумбах, присідав, пильно вдивлявся, занурюючись у мрії, а потім підіймався і падав.

《Дитячі забавки》 (Частина третя)

Літні комарі гуділи, наче грім, тисячами чи сотнями, і тоді я божеволів.

《Без назви》

Такій людині, як я, яка іноді навіть себе забуває погодувати, не підходить тримати домашніх тварин. Скоріше вже домашні тварини тримали б мене.

《Пригода》 (Коротка історія, далі буде)

За спиною – меч, в кишені – кілька цукерок, і за маленьким песиком, що безперервно махає хвостом, можна вирушати в пригоду!

Зголоднів – з'їж цукерку, захотів пити – випий джерельної води. Коли настане ніч, знайди величезне-величезне дерево, розведи під ним багаття і ляж поруч з ним разом із песиком. Дивлячись на безліч зірок, слухаючи потріскування дров і тихе хропіння песика, незабаром заснеш.

Реальність

《Початок завжди найважчий》

Початок завжди найважчий, окрім народження дитини.

《Соціофобія》

Алергія на людей.

《Робота》

Легальний продаж крові.

《Пенсія》

Кров молодих.

《Соціалізм》

Обов'язкове донорство крові.

Збірка шалених ідей Філо (2019)

Thu, 02 Jan 2020 10:53:13 GMT

Ви часто замислюєтеся? Про що ви думаєте, коли витаєте у хмарах?

Що було б, якби люди впадали в сплячку? Як досягти безсмертя? Як стати щасливим? Що було б, якби у людей теж були хлоропласти? Чи існують інопланетяни? Навіщо людям спати? Що таке пам'ять? Що таке стать? Чи народжуються люди з умінням ходити? Чому деякі люди люблять бігати марафони?..

Ці думки та питання завжди несподівано з'являються в моїй голові. Під час спілкування з користувачами мережі я отримав багато задоволення та дуже цікавих відповідей, тому й створив цю річну збірку.

Бажаю собі завжди залишатися таким, як дитина, зберігати цікавість та уяву.

Найцікавіше в Твіттері полягає в тому, що коли я питаю, чи можна використовувати ракові клітини для виробництва штучного м'яса, хтось відповідає: «Куштував, не дуже смачно». Коли я запитую, чи можуть ракові клітини забезпечити безсмертя, люди рекомендують відповідні романи та комікси. Коли я згадую про структурний гніт за ознакою статі, в обговоренні з'являються більш професійні аргументи. Ця здатність відкритої платформи до колективного мислення просто чудова. Мені також дуже приємно отримувати надзвичайно цінні відповіді з різних галузей на, здавалося б, звичайні запитання. Дякую активним користувачам Твіттера!

Що було б, якби люди впадали в сплячку?

Люди, еволюціонувавши сотні тисяч років, так і не розвинули здатність до сплячки – це ж так відстало!

Погляньте на сплячку: вона економить величезну кількість енергії, що витрачається на опалення, значну кількість їжі, а також запобігає втраті ресурсів через низьку ефективність роботи та навчання людей в умовах низьких температур. Крім того, всі галузі промисловості зупиняються, глобальні викиди вуглецю падають до мінімуму, і біосфера починає відновлюватися.

Коли ми прокинемося, буде весна, квіти цвістимуть, якість повітря скрізь буде чудовою, і всі почнуть новий рік роботи, навчання та життя в найкомфортнішому стані.

Кожна країна може встановлювати дати сплячки відповідно до своєї широти, наприклад, Північна півкуля спить, коли Південна півкуля працює. Деякі завдання, що вимагають передачі, можна додати до списку справ тих, хто спить, дозволяючи їм прокидатися на годину щодня або на день щотижня, щоб виконати деякі термінові та необхідні справи.

Коли всі впадуть у сплячку, уряд залишить невелику кількість людей для підтримки повсякденної безпеки в містах, захисту людського життя та майна, а також реагування на окремі надзвичайні ситуації. Інші повсякденні справи, такі як прибирання доріг, можна доручити численним роботам; збір новинних записів може здійснюватися автоматично за допомогою дронів для зйомки та систематизації, а також для читання людьми після пробудження.

У разі вторгнення інопланетян, війн між державами чи великих природних катастроф буде розбуджено більше спеціалізованих військ для вирішення цих проблем. Протягом встановленого часу сплячки люди зможуть замовляти індивідуальні програми. Наприклад, вас розбудять, щоб ви з друзями погралися в сніжки, коли випаде сніг; вас розбудять, щоб ви насолодилися краєвидами, коли погода буде чудовою або станеться щось незвичайне; домовившись про одночасне пробудження з кимось, ви щоразу матимете компанію для розваг.

Існують також безпечні та здорові програми сплячки для схуднення: шляхом регулювання тривалості сплячки та дози поживних речовин ви прокинетеся з красивою та здоровою фігурою. Для забезпечення здоров'я тих, хто перебуває у сплячці, інтенсивність програм схуднення буде обмежена…

Якщо людство почне впадати в сплячку, важко сказати, чи буде це добре для людей, але для Землі це точно буде благом.

Коли шкіра людини матиме хлоропласти

Якби за допомогою генної інженерії всі клітини людської шкіри мали хлоропласти, то людям не потрібно було б їсти чи готувати. Достатньо було б випити трохи неорганічного поживного розчину, погрітися на сонці — і ти ситий. Єдиний побічний ефект — це те, що ти весь станеш зеленим.

@yourcountry64: Ні. Рослини отримують достатньо світла завдяки численним розгалуженням та великій площі листя. Співвідношення площі поверхні до об'єму людського тіла дуже низьке, що не забезпечує достатньої ефективності фотосинтезу, тоді як люди мають дуже активний метаболізм та величезні потреби в енергії. Навіть якщо б люди могли фотосинтезувати, у сонячний день це забезпечило б менше одного відсотка від загальної потреби організму в енергії.

Використання ракових клітин для досягнення безсмертя?

Ракові клітини не обмежені механізмом апоптозу; за наявності достатньої кількості поживних речовин вони можуть нескінченно рости та ділитися, не старіючи та не вмираючи. Якщо знайти механізм, який перетворить усі клітини людського організму на ракові, і при цьому певним чином обмежити їхній поділ, чи зможе тоді людство досягти безсмертя?

Можна дослідити, як ракові клітини долають обмеження механізму апоптозу, і застосувати це до нормальних клітин. Оскільки наразі лише ракові клітини досягають необмеженого росту, можна також вивчати, як відновити їхні інші нормальні функції, щоб нормальні клітини не старіли.

@EndlessNull: Тоді це вже не називатиметься раковими клітинами (клітини HeLa).

Використання ракових клітин для виробництва штучного м'яса?

Чи можна використовувати нескінченний поділ ракових клітин для виробництва штучного м'яса? Якщо так, то чи матимемо ми тоді дешеве та необмежене постачання м'ясних продуктів?

@Reno_Lam: Для розмноження все ще потрібні поживні речовини, а виробництво поживних розчинів саме по собі є вузьким місцем. Звісно, якщо говорити про штучно вирощені тканини, то вже зараз є способи зняти обмеження клітинного поділу, щоб вони швидко (відносно) розмножувалися. Оскільки поживні розчини для тваринних клітин зазвичай отримують від тварин (наприклад, корів), вирощене в лабораторії м'ясо поки що не вважається веганською їжею (навіть якщо джерело клітин може бути надано для вирощування м'яса).

@hg4867: Це теж клітинний поділ, але розведення свиней все одно дешевше та ефективніше.

@shijiejilupian: Є науково-фантастичний роман під назвою «Людина-рак», досить цікавий.

@dizzzzziness: Ракова тканина на смак як земля, дуже несмачна.

@eGUAbe2Vj26GHw: Пане, це ваша тушкована ракова пухлина простати… Хто це їстиме?..

Соціалізоване виховання дітей

Якби держава централізовано виховувала всіх новонароджених, надаючи найкращих нянь та послуги з догляду за дітьми, забезпечуючи достатньо любові та уваги, гарантуючи повноцінний психічний та фізичний розвиток. Пропаганда б забезпечувала якісне народження та виховання. Біологічні батьки повинні були б пройти оцінку та процедуру усиновлення, щоб забрати дитину. Згодом за ними б спостерігали, і якщо вони не відповідали б стандартам, дитину б забирали; якщо оцінка не пройдена, дитина залишалася б на вихованні держави. Чи можна таким чином максимально захистити інтереси дитини та виростити найздоровіших дітей?

Централізоване виховання – це не конвеєрне виробництво. Любов та турботу, крім доглядачів, можуть надавати й інші люди, наприклад, у рамках громадської чи сімейної системи, де одна пара призначених батьків одночасно піклується про п'ять-шість дітей, а інші бажаючі усиновити батьки, якщо мають можливість, можуть усиновити більше. Частина витрат покривається за рахунок податків, частина – за рахунок обов'язкових аліментів від біологічних батьків, а ті, хто не може сплатити аліменти, фінансуються державою.

Батьки, які бажають і можуть виховувати дитину самостійно, можуть пройти процедуру усиновлення, щоб забрати її додому. Ті, хто не забирає, як правило, не можуть або не здатні виховувати дітей. Держава ж може забезпечити все те, що забезпечують добрі батьки. Спосіб життя буде ідентичним життю у великій родині з п'ятьма-шістьма дітьми, це не шкільне управління чи централізоване проживання. Єдина відмінність полягає в тому, що між ними та дітьми немає кровних зв'язків.

Наводжу відповідь викладача Лі Іна. Я вважаю, що цей погляд дуже вдалий: найбільше значення різноманітних малих сімей полягає в їхній багатоманітності та свободі. Вони мають набагато більшу стійкість до ризиків у мінливому середовищі, ніж централізована влада. (Моя ідея виникла з думки «коли батькам не потрібно складати іспити», і я подумав, що було б, якби іспит додали. У звичайних умовах більшість батьків пройшли б його, але люди впадають у крайнощі, коли бачать слово «централізований»).

@LiYing_2015: Рекомендую прочитати «Прекрасний новий світ». Найбільша проблема централізованої влади полягає у відсутності місцевої інформації; бюрократичне управління абсолютно не може впоратися з мінливим мікросередовищем. В економіці централізація призводить до колективної бідності, а в догляді за дітьми – до мільйонів разів зниженої здатності протистояти ризикам. Як тільки виникає непередбачена ситуація, вона стає некерованою, що призводить до повного вимирання. Складність людського суспільства та природи значно перевищує здатність людини до проектування, тому такі «несподіванки» неминучі. Ось у чому сенс свободи: кожна людина знає свої, відмінні від інших, конкретні інтереси і реагує на них по-своєму. Економічна свобода приносить гнучкість та процвітання, подібно до різноманітних біологічних мутацій, що є єдиним способом виживання. Соціальна та політична свобода також має не менш важливе значення, ніж економічна. Зміни у світі часто відрізняються від історичних, тому не існує прецедентів, знань для посилання, неможливо передбачити чи спланувати. Отже, лише вільні системи призводять до нескінченних варіацій, і тоді з'являється можливість залишити насіння виживших у майбутніх змінах.

Ще одна чудова ідея. Соціалізоване виховання не обов'язково означає деспотію, навпаки, воно може звільнити молодь, позбавивши її тиску патріархату та сім'ї, і дати їм більше свободи вибору.

@Searl_Scarlet: Троцький під час першої п'ятирічки в СРСР розробив перехідний план: передати домашні справи, виховання дітей, їдальні тощо на аутсорсинг державним установам соціального забезпечення. Це мало остаточно знищити економічну функцію сім'ї, а отже, і саму сім'ю. Однак через брак коштів ця програма соціального забезпечення була реалізована лише в околицях Москви і скасована за часів Сталіна. (Детальніше див. у «Зрадженій революції»).

@postmodernbrute: Змініть хід думок. Соціалізоване виховання не означає, що уряд має надавати «послуги нянь та вихователів». Наприклад, місцеві громади можуть створити організації взаємодопомоги з виховання дітей, розподіляючи обов'язки з виховання на всю громаду. Це дозволить уникнути багатьох проблем.

Хоча інститут сім'ї має давню історію, зі зростанням суспільного прогресу, підвищенням громадянської свідомості, зниженням народжуваності, держава та громади беруть на себе все більше відповідальності за виховання дітей (зверніть увагу на різні політики заохочення народжуваності в розвинених країнах), а народження дітей самотніми батьками стає все більш популярним. Можливо, одного дня інститут сім'ї повністю розпадеться. Вплив батьків на дітей стає все слабшим і наближається до моделі, про яку я говорив. Високорозвинене цивілізоване суспільство все ще має надію досягти цього.

Реальний приклад, дуже близький до цієї ідеї: Дитячі селища SOS.

Бабка-робот для ловлі комарів

Як щодо використання біонічних бабок для ловлі комарів у кімнаті? Вони б літали по кімнаті, були б безшумними та могли б зависати. На їхній голові був би міні-лазерний гармат, потужності якого недостатньо, щоб пошкодити меблі, але достатньо, щоб збити комара. Після падіння комара бабка б його підбирала і викидала у смітник. Якщо це негуманно, лазерну гармату можна замінити на пневматичну, яка лише оглушувала б комарів, а потім викидала їх за вікно. В інший час бабки зупинялися б на бездротовій зарядній панелі для зарядки, одночасно стежачи за рухом у кімнаті.

@asaaoiokaeri: Можна вдосконалити: за допомогою виділення чарівного феромону, який приваблюватиме комарів до бабки для їх знищення, а також за допомогою інтелектуального розпізнавання комарів (смілива заява).

@MapleYu_Neko: Ось приблизний перелік компонентів, необхідних для біонічної бабки:

Імітатор м'язів, високоміцний двигун (або щось подібне) Ультратонкі, міцні біонічні крила Суперконденсатор з швидкою зарядкою/розрядкою Мікролазерна система або потужний повітряний компресор Система позиціонування в приміщенні Система розпізнавання «свій-чужий» Пристрій для захоплення об'єктів Бездротова зарядна панель не обов'язкова, достатньо контактів.

Машина для створення снів

Чи можна використовувати «машину для створення снів» для вирішення психологічних проблем пацієнтів у період паліативної допомоги? Машина для створення снів могла б безпосередньо втручатися в свідомість людини, дозволяючи їй перебувати уві сні будь-коли та будь-де, допомагаючи реалізувати нездійснені мрії, наприклад, відновити здоров'я уві сні, повернутися до певного сумного спогаду, щоб переобрати, подорожувати світом тощо. Все одно це люди, що помирають, тому навіть якщо вони не розрізнятимуть реальність і ілюзію, це не буде великою проблемою.

@Qiolin_: Це ж сюжет To the Moon! Я тоді плакав, коли грав.

Інтернет-подорожі в часі та просторі

Через 100 років, якщо ці кілька основних соціальних мереж ще не зникнуть, в Інтернеті з'явиться величезна кількість цифрових могил. Кожен обліковий запис, що несе фрагменти життя та спогадів свого колишнього власника, буде занурюватися все глибше і глибше в чергових хвилях Інтернету.

Тоді, можливо, хтось розробить проект «Столітня цифрова подорож у часі та просторі», створивши спеціальний вебсайт або інші канали перегляду, де будуть перераховані цифрові могили, які варто розкопати за століття, і вказуватиме шлях до них.

Тут будуть знаменитості в центрі уваги, а також безліч звичайних людей. Це найкраще вікно для спостереження за людством. Тут ви зможете побачити в найдрібніших деталях, як дитина з моменту народження повільно старіє, а останнім записом буде опублікований некролог. Подивіться, наскільки схожі радощі та смутки людей столітньої давнини з сьогоднішніми. Кожна з цих колись жваво пульсуючих особистостей справді цікава.

Вона/він жила/жив дуже серйозно. Вона/він дуже старалася/старався померти.

Вони ще й у заторах стояли? Просто не віриться. Ця штука в їхніх руках, хіба це не «мобільний телефон»? Я бачив такий у діда вдома. Що таке швидкість інтернету?

Навіщо людям спати?

У чому необхідність сну? Чи може людство розвинутися до такого стану, коли воно зможе добре відпочивати, не сплячи?

Відновлення фізичних сил можна досягти, сидячи або лежачи в стані неспання; у стані сну мозок все ще активний, він лише систематизує інформацію. Чи можна тоді розвинутися до систематизації у стані неспання? Чи сформувалася щоденна звичка тварин спати через те, що в темряві не було чим зайнятися? Чи бачать полярні ведмеді вночі, чи вони щодня сплять під час полярної ночі, чи виходять на пошуки їжі?

Я знаю, що наразі сон має свою необхідність, але якщо поглянути на тривалий часовий проміжок, чи зможе людство еволюціонувати до індивідів, які можуть добре відпочивати без сну? Мені також дуже цікаво, чи з еволюційної точки зору такі особливості, як висока ефективність відновлення ДНК та систематизація пам'яті під час сну, не є результатом того, що тварини спочатку мали звичку спати (і не мали чим зайнятися уві сні), а мозок потім навмисно переніс час виконання цих завдань з будь-якого моменту на стан сну.

@ZenithFZH: Ймовірно, спочатку виникла потреба в очищенні, що призвело до розвитку діяльності, схожої на сон (стан, коли більшість фізіологічних функцій вимкнені), і згодом це закріпилося в процесі еволюції. Кожен внутрішній орган людини потребує очищення, але мене більше цікавить іонний баланс. Наприклад, якщо ви п'єте занадто багато міцного чаю, серце може відчувати дискомфорт – це схоже на наслідки надлишку натрію, подібні до дефіциту сну. Мозок також потребує відновлення натрієво-калієвого балансу, а енергетична система має повернутися до початкової точки. (@philo2018: Але чи обов'язково вимикати більшість фізіологічних функцій для очищення? Чому б не еволюціонувати так, щоб очищатися в стані неспання?) Інші органи теж мають свої потреби, наприклад, печінка та нирки також мають свою роботу, і вони підпадають під вплив симпатичної/парасимпатичної нервової системи/висхідних збуджуючих шляхів тощо. Якщо підтримувати стан напруги, то це неможливо реалізувати.

@yourcountry64: Полярна ніч – це зима, і полярні ведмеді, звісно, впадають у сплячку на кілька місяців взимку.

@sumail666 Відновлення енергії. Я бачив такий погляд: сон – це вхід у космос (величезне споживання), а робота в стані неспання лише накопичує енергію для нього.

@googollee: Навпаки, зростання складності мозку вимагало зупинки для обслуговування, що призвело до еволюції сну. Книга: «Навіщо спати?»

Багатовимірний світ

Чи може бути так, що ми живемо в одному просторі з п'яти-, шести-… одинадцятивимірними істотами, дихаємо одним повітрям з ними, але через обмеженість наших спостережних здібностей бачимо лише себе?

Вони є істотами, яких ми не можемо уявити, так само як паперова людина не може уявити тривимірний світ. Всесвіт, який ми спостерігаємо зараз, вже неймовірно великий, але кожне додавання нового виміру дорівнює додаванню незліченних всесвітів 🤔…

Чи може вплив вимірів бути впливом причинності? (Припущення) Як проявляється здатність спостереження? Дві лінії різних напрямків утворюють площину, дві площини різних напрямків утворюють простір, тоді два простори різних напрямків утворюють чотиривимірний простір, і так далі. Різні вибори можна розглядати як перехід з одного простору в інший (що впливає на світ), а чи можуть високорозвинені істоти все ще бути нами?

@asaaoiokaeri: Чи може вплив вимірів бути впливом причинності? (Припущення) Як проявляється здатність спостереження? Дві лінії різних напрямків утворюють площину, дві площини різних напрямків утворюють простір, тоді два простори різних напрямків утворюють чотиривимірний простір, і так далі. Різні вибори можна розглядати як перехід з одного простору в інший (що впливає на світ), а чи можуть високорозвинені істоти все ще бути нами? (@philo2018: Можливо. Ми насправді живемо в інших вимірах, просто через обмеження мислення можемо бачити лише себе у тривимірному світі (проекцію)). Вау, слово «проекція» таке образне. Захоплююче!!!!!!!!!!! Саме так, оскільки ми не можемо спостерігати це безпосередньо, ми вважаємо, що наше життя лінійне.

@muzi_ii: Рекомендую французький науково-популярний документальний фільм «Виміри: Математична прогулянка». На Bilibili є версія з двомовними субтитрами.

Чи народжуються люди з умінням ходити?

Ходьба – це навичка, яку людина набуває виключно після народження, чи вона закладена в генах?

Багато тварин народжуються і відразу бігають, чому ж люди не тільки не вміють ходити при народженні, але їх ще й треба вчити? Якщо не вчити немовля ходити, чи зможе воно навчитися самостійно? Якщо дитина виросте в ізольованому просторі, ніколи не бачивши, як ходять люди, чи стане вона інвалідом, чи раптом почне ходити?

@gloriousgobid: Діти народжуються не тільки нездатними ходити, але й сидіти чи перевертатися, тому що їхня м'язово-скелетна та нервова системи ще не розвинені до такого ступеня. Дитина проходить кілька етапів: перевертання, сидіння, повзання, стояння, ходьба без підтримки. Ці процеси насправді не потрібно вчити, дитина сама зробить це, коли прийде час.

Про пам'ять

Людина складається зі спогадів, а не з поглядів. Можливо, ви знайдете на Землі когось, хто погоджується з вами в кожній дрібниці, але вона/він не зможе замінити вас, і ви не зможете замінити її/його, тому що кожен з вас має різні спогади.

Якщо одного дня ви втратите пам'ять (безповоротно), продовжувати минулі стосунки вже не буде необхідності, тому що ви отримали нове народження і вважаєтеся іншою людиною.

Ваші спогади формують вас. Якщо у вашій пам'яті лише ненависть, то ви – ненависть; якщо у вашій пам'яті лише радість, то ви – радість; якщо у вашій пам'яті лише любов, то ви – сама любов.

@stoneyshow: Це повністю збігається з теорією «хто має кращу історію» від Тиріона Ланністера, великого майстра над монетою.

Про стать

Трансгендерні люди (MtF/FtM) – чи не можуть вони прийняти своє тіло (статеві органи), чи не можуть прийняти низку наслідків, які несе стать, наприклад, очікування суспільства та обмеження для різних статей?

Якби суспільство повністю не дискримінувало жодну стать, усі могли б вільно розвиватися відповідно до своїх інтересів, робота оцінювалася б однаково, і жодні гендерні прояви не дискримінувалися б, чи тоді існували б трансгендери?

@tianna0026: Трансгендерні люди вирішують змінити стать, тому що їхня гендерна ідентичність, яку вони усвідомлюють, відрізняється від їхньої біологічної статі. Я думаю, що соціальні норми або впливи суспільства певною мірою впливають на їхні думки, але це не основна причина. Основна причина все ж таки походить від тіла.

@h121040: На своєму прикладі: у мене була ідея стати футанаркою, мати жіночу зовнішність, голос, а також статеві органи обох статей. Зрештою, я відчував чоловічу стимуляцію і водночас мені було цікаво, які відчуття дає жіноча. Можливо, я виріс у досить відкритому середовищі, і мої друзі ставилися до цього з розумінням: «будь собою». Загалом, я хотів би бути футанаркою від народження, але оскільки зараз я чоловік, то просто пливу за течією.

Тема облисіння

Тема облисіння стала особливо популярною лише в останні два роки, чи вона була такою ж (завжди) популярною десять років тому?

@asaaoiokaeri: Десять років тому комп'ютерні технології не були такими розвиненими, і навіть якщо хтось і облисів через це, інформація не поширювалася. Так само, як і розбіжності між півноччю та півднем, вони стали популярними лише в останні роки, але ці проблеми існували завжди. Чи почали ми звертати увагу на ці проблеми лише зараз? Можливо, це тому, що раніше транспорт не був дуже розвинений, і північних жителів, які їхали вчитися на південь, було мало, так само як і південних, які їхали на північ, тому не було такої спільності.

@SamuelsLilin: Щоб тема залишалася актуальною протягом тривалого часу, потрібно спостерігати за її своєчасністю, актуальністю, соціальними тенденціями та точками фокусу. Пошук в Magi показує, що варто відзначити шампунь BaWang. Чому це поступово стало тенденцією, ймовірно, пов'язано з жартами про безсонні ночі та перевантаження мозку у програмістів в останні роки, що перетворилося на ринковий попит та властивість інтернет-терміна. Значущість генів облисіння також є однією з умов, що формують його поточні основні характеристики. Між 10 роками тому і зараз все ще є відмінності. (@philo2018: Чи можна також розуміти, що, хоча проблема облисіння завжди існувала, останніми роками вона дійсно має тенденцію до погіршення? Через розвиток мобільного Інтернету, нічне життя надало більше можливостей для розваг, а поширеність робочої моделі 996 призвела до значного збільшення кількості людей, які не сплять вночі, порівняно з минулим. Крім того, збільшення кількості програмістів, які активно працюють в Інтернеті, робить проблеми (облисіння), з якими вони стикаються, більш ймовірними для того, щоб стати інтернет-трендом.) Насправді, я не вважаю, що фізіологічне облисіння посилилося в останні роки, а скоріше, що голоси груп можуть обмінюватися та знаходити спільні точки дотику. Їхні голоси та потреби створили ринок і встановили зв'язки. Інтернет у цьому процесі надав облисінню та зменшенню кількості волосся більше значень, а соціальний тиск та фактори навколишнього середовища змушують людей спостерігати, чи дійсно у них або їхніх близьких виникають проблеми з випадінням волосся або облисінням через певні причини.

Навіщо людина живе? (Пояснення з песимістичної точки зору)

Людина живе, щоб проводити час.

Так зване добре функціонуюче суспільство – це коли, забезпечивши себе від голоду через роботу, люди мають ще й сили розвивати хобі, щоб проводити час; так звана зміна світу – це або відкриття нового способу проведення часу, або допомога багатьом людям проводити час щасливіше; так зване дослідження невідомого – це коли, наївшись досита, хочеться знайти щось, чим ще ніхто не грався, щоб провести час.

Так званий розвиток хобі – це зробити процес проведення часу менш нудним; так звана любов – це знайти когось, хто проводитиме час з тобою; так зване спілкування з друзями – це знайти групу людей, які проводитимуть час з тобою.

Так зване вимірювання цінності людини – це підрахунок того, скільки людей і скільки часу витратили на вас особисто або на те, що ви створили. Чим довший загальний час, тим більшою можна вважати цінність, яку внесла ця людина. Наприклад, ті, хто відкрив нові галузі для вивчення незліченними нащадками, ті, хто написав класичні твори, які незліченна кількість нащадків неодноразово читає та вивчає, ті, хто створив YouTube, Twitter, ті, хто створив iPhone тощо.

Чому все уві сні здається неймовірно реальним?

Речі, сцени, декорації, що з'являються уві сні, якими б химерними чи абсурдними вони не були, коли ви перебуваєте всередині них, ви ніколи не сумніваєтеся в їхній логіці та обґрунтованості, а беззаперечно вірите в них і пасивно переживаєте розвиток сюжету.

Я думаю, можливо, це тому, що сон і реальність мають свої власні повноцінні світогляди. Все, що з'являється уві сні, відповідає тому новому світогляду, який ви вже інтерналізували, тому ви відчуваєте, що все логічно та розумно, і це здається неймовірно реальним.

Когнітивне упередження

Чому в серіалах лиходій, що став добрим, може зібрати купу фанатів, а добрий, що став лиходієм, легко викликає презирство? Але якщо оцінювати за фактично скоєними злими вчинками, то лиходії роблять значно більше зла, ніж добрі люди. Чи не є це прикладом того, як люди слідують емоціям?

@softlips1024: На ринку капіталу також є схожа ситуація: якщо акції, які раніше постійно зростали, раптом трохи впали, хоча в цілому інвестор все ще в плюсі, він дуже шкодуватиме; якщо ж акції раніше постійно падали, а тепер раптом трохи зросли, хоча в цілому інвестор все ще в мінусі, він буде дуже радий. У поведінковій фінансовій теорії це явище називається ментальним обліком (Mental accounting), що означає ірраціональне розділення людьми прибутків і збитків. (@philo2018: О, я згадав про відразу до втрат! Це, мабуть, те саме.) Так, люди мають значно різні ступені схильності до ризику, коли стикаються з прибутками та збитками. Наприклад, людина, яка виграла в карти чи маджонг, вважатиме, що на сьогодні досить, а той, хто програв, завжди хоче продовжити, бо думає, що, можливо, відіграється. Ця нова дисципліна досить цікава, зараз вона ще вдосконалюється, і в академічних колах тривають суперечки.

@EoyWVGbVYr1NXuP: Якщо говорити лише про створення історій, моє відчуття таке, що лиходіям легше співчувати, і вони викликають у глядачів нарцисичний синдром рятівника; аналогічно, (за однакових творчих здібностей) добрих персонажів складніше створити, і часто це відбувається тому, що вони недостатньо добре прописані. Соціологічні аспекти – це інша справа.

@Yvonne520: Згадав ще одне висловлювання. Добрій людині потрібно пройти вісімдесят одну біду, щоб стати Буддою, а лиходію достатньо просто відкинути меч, щоб стати Буддою.

Чому словам чоловіків не можна довіряти?

Як кажуть, «чоловічі вуста – брехливий дух». Чи справді слова чоловіків настільки ненадійні порівняно з жінками? Якщо це так, то з точки зору еволюції та передачі генів, чи не чоловіки максимізують свою вигоду за допомогою обману? І чи не тому жінки, як основні суб'єкти розмноження, не потребують високих навичок у цьому?

Чому деякі люди люблять бігати марафони?

Що думають люди, які люблять бігати марафони? Якщо це для здоров'я, то немає абсолютної необхідності спеціально бігати марафони, є багато легших і простіших способів підтримувати форму. Якщо це любов до змагань і конкуренції, то це зрозуміло. Окрім любові до змагань, чи може марафон дати щось особливе (переважно емоційно)?

@milachatu: З поширенням марафонів у великих, середніх та малих містах, участь у них стала модною розвагою. Медіа, що їх пропагують, говорять лише про фітнес та перемогу через наполегливість, але рідко згадують, що при поганому самопочутті слід негайно зупинитися, інакше це може призвести до небезпечних для життя симптомів, таких як рабдоміоліз. У цьому процесі медіа та міста здобувають вплив, а учасники заповнюють порожнечу у своєму житті.

@yourcountry64: Так само як і з гострою їжею, регулярний біг може призвести до ендорфінової залежності.

@godfatherincape: Насправді, це дія дофаміну, плюс трохи почуття досягнення, а решта – це можливість насолоджуватися самотністю.

@GuogySakura: Це чудовий спосіб розширити широту та глибину життя. Для звичайної людини збільшити дистанцію з 5 кілометрів до 42 кілометрів – це надзвичайно складна системна робота, і це може бути навіть смертельно.

@wu_xiaoshun: Отримати почуття духовної переваги. Як своєрідне паломництво, внутрішнє очищення, завершення змагання має важливе значення для себе. Марафон може стати для людей духовною опорою, способом втекти від реальності.

Великий онлайн-проект співпраці: Давайте напишемо роман разом

Привіт 2020

Wed, 01 Jan 2020 20:53:13 GMT

Завершення року завжди навіює легкий смуток, тоді як початок нового сповнює надією та енергією. Саме тому я завжди називаю свої щорічні підсумки «Привіт XXXX». Це вже другий допис у цій серії блогів.

У житті багатьох людей неминуче настає момент, коли хочеться від чогось втекти. Хтось тікає від батьків чи сім’ї, хтось — від школи, хтось — від друзів… А ось минулого року я переважно займався одним: втікав від часу.

Що я робив цього року? Коротко кажучи: нічого.

Ця «втеча від часу», якщо говорити гарно, означає небажання плисти за течією, а якщо чесно — це неробство, життя вільної людини без конкретних обов’язків. Я не хотів дотримуватися логіки «після випуску треба йти на роботу». Мені необхідно відчувати контроль над власним життям, знаходити у роботі інші сенси, окрім заробітку. Інакше, якщо дозволити потоку часу силоміць нести мене вперед, це лише згасить мій запал до життя.

Цього року я переїхав до Ханчжоу і розпочав справжнє самостійне життя. У мене з’явилося багато часу для усамітнення, коли ніхто не заважав, і можливість зазирнути всередину себе.

За цей час мені пощастило знайти віддалену роботу на неповний робочий день. Хоча я все ще живу від зарплати до зарплати (переважно через те, що моє бажання працювати не дуже сильне), це стало для мене своєрідною «подушкою безпеки», що дозволяла спокійно і без докорів сумління насолоджуватися життям, навіть коли доходу майже не було. (Але по-справжньому не давали мені померти з голоду, звісно ж, Alipay та JD Gold Bar, ха-ха.)

Дні самотності нагадували пенсіонерське життя: усе сповільнилося до неймовірності. Щодня я годинами блукав у власних думках, читав, писав, малював, гуляв, розмовляв сам із собою у Twitter. Багато часу присвячував переосмисленню минулого життя, іноді зустрічався з друзями, домовлявся про фотосесії з незнайомцями. Відчував зміни пір року, холод зими та спеку літа, щоденні примхи погоди.

Під час самоаналізу я дійшов дуже важливого висновку: я завжди думав, що мені бракує любові, і тривалий час вважав, що не гідний її. Але насправді це не так. Те, що я виріс таким хорошим, оптимістичним, впевненим у собі та сповненим радості, — це, безперечно, результат любові, яка мене живила. Я отримував любов від сім’ї, друзів, однокласників, вчителів, а також від багатьох незнайомців. Хоча я контактував не з такою вже й великою кількістю людей, ті, кого я зустрічав, завжди були добрими та милими. Вважаю себе надзвичайно щасливим і щомиті відчуваю вдячність за все це.

Я відчуваю, що сповнений сил.

Як зазначив у своєму твіті мій друг з Twitter @wjianjvn: «Отже, найважливіше завдання в житті – це переосмислити попередній досвід, знайти в ньому докази любові від батьків і родини, відчути вдячність за турботу та допомогу інших. Такий досвід може відновити ваш зв’язок із життям, сповненим любові, допомогти знову відчути впевненість та безпеку, а потім без вагань вирушити назустріч пошуку сенсу та непередбачуваності життя.»

Гадаю, я готовий перейти до наступного етапу.

Що я хочу робити? Протягом цього року я час від часу запитував себе: чого я насправді хочу, що я насправді хочу робити? І принаймні кілька місяців моя відповідь була одна: я не хочу працювати (сміється).

Моя кінцева мета – не працювати взагалі. Наступна за нею – бути фрилансером, потім – працювати віддалено, і вже в останню чергу – сидіти в офісі з дев’ятої до п’ятої. Я сподіваюся, що колись зможу утримувати себе, навіть якщо це не буде «справжня» робота.

Насправді, цього року я ще й наполегливо робив одну річ: щодня публікував цікаві факти. За винятком цього місяця, коли я трохи розслабився і публікував у середньому один факт раз на два дні, до цього оновлення були щоденними, без перерв, і на сьогодні їх накопичилося понад 300. Інші акаунти з цікавими фактами потребують дописів від підписників для щоденного оновлення, а я з цим впорався самостійно, адже цікавість до всього навколо – це моя повсякденність.

Те, що я хочу робити, – це постійно досліджувати, вивчати всілякі корисні й некорисні знання та навички. Зберігати таку нескінченну допитливість, дізнаватися більше про світ, у якому я живу, вчитися любити більше людей, більше речей. Це, до речі, і є значенням імені Philo. А якщо це попутно принесе радість та енергію іншим, то це буде моєю найбільшою удачею.

Я також сподіваюся допомагати іншим, закохати більше людей у читання, дати їм відчути насолоду від пізнання. Хочу розпалювати в людях цікавість до невідомого, допомагати їм знаходити те, що вони люблять усім серцем, запалювати їхню пристрасть до життя. Хочу, щоб вони знали: у цьому світі все ще стільки всього цікавого!

Що я можу робити? Я чітко усвідомлюю, що не хочу бути гвинтиком у системі. Мені потрібно знаходити задоволення та відчуття цінності у своїй роботі. Я хочу стати творцем контенту.

Занадто розпливчасті цілі не мають сенсу. На цьому етапі для мене реальною метою є стати відеоблогером, що популяризує науку, використовуючи анімацію для поширення знань з гуманітарних, соціальних, природничих наук та інших галузей. Це відповідає моєму інтересу до популяризації знань, а також дозволить розкрити мою нескінченну цікавість та перевагу широкого кругозору. Я все ще зможу займатися улюбленою справою, і це саме той фриланс, про який я мрію. Гадаю, така робота підходить мені якнайкраще.

Будучи хронічним прокрастинатором, я не знаю, коли саме з’явиться офіційний результат моєї праці. Зрештою, я прагну створювати дуже якісний контент, орієнтуючись на найкращих ютуберів. Зараз я ще на стадії доопрацювання деталей плану, але загальний напрямок уже визначений, період розгубленості минув, тож я вірю, що майбутнє обіцяє багато цікавого.

Ще одним величезним здобутком цього року стало те, що читання з простого способу проведення часу перетворилося на моє справжнє хобі.

Цього року я прочитав 65 книжок, переважно з соціальних наук. Сподіваюся й надалі продовжувати в тому ж дусі та охопити ще більше різних дисциплін.

Слова, сказані торік, цьогоріч знову адресую собі.

Прощавай, 2019, Привіт, 2020! У новому році я також сподіваюся й надалі жити так, як мені подобається (і торік мені це вдалося!).

{% centerquote %} Не прив’язуй своє серце до швидкоплинних речей: бо після вимирання халіфських племен Тигр все одно продовжуватиме протікати через Багдад. Якщо ти багатий, будь щедрим, як фінікова пальма; а якщо нічого дати, то будь вільною людиною, як кипарис. «Волден, або Життя в лісах» {% endcenterquote %}

Пов'язані матеріали: Hello 2019

П'ять років зволікань: нарешті дочитав «Психологію прокрастинації»

Sat, 14 Sep 2019 00:25:20 GMT

Книгу, що пролежала в мене майже п'ять років, я нарешті прочитав одним махом.

Щоб полегшити читання та розуміння, я підготував стислий виклад змісту книги, а підзаголовки переважно переформульовані. У книзі досить багато матеріалу та прикладів, тож я виокремив лише найціннішу та найважливішу інформацію, щоб зробити її структуру чіткішою і заощадити час тим, хто не хоче читати оригінал.

Коло прокрастинації

Коло прокрастинації, яке переживає кожен прокрастинатор: (Надто правдиво!)

1. «Цього разу я хочу почати раніше» Коли ти щойно отримуєш завдання, ти завжди сповнений впевненості й думаєш, що цього разу точно зможеш виконати його організовано та послідовно.

2. «Я мушу почати негайно» Оптимальний час для початку вже минув, тиск зростає, але до дедлайну ще далеко, тому ти все ще оптимістичний.

3. «А що, якщо я не почну?» Минув ще якийсь час, а ти так і не почав діяти. У голові починається боротьба:

a. «Мені варто було почати раніше» Ти усвідомлюєш, що змарнував занадто багато часу, і поринаєш у каяття та самозвинувачення. b. «Я можу робити будь-що, окрім цього…» На цьому етапі ти готовий робити будь-що, наприклад, прибирати кімнату, але тільки не те, що треба зробити в першу чергу. Ти залишаєшся зайнятим, створюючи собі ілюзію, що серйозно просуваєшся в роботі. c. «Я не можу нічим насолоджуватися» Ти намагаєшся відволіктися приємними заняттями, такими як перегляд фільмів чи спілкування, але ця коротка розвага швидко змінюється почуттям провини та занепокоєнням. d. «Я сподіваюся, що ніхто не дізнається» Минуло багато часу, а справи зовсім не просунулися. Ти починаєш відчувати сором і демонструєш свою зайнятість, щоб ніхто не дізнався про твоє скрутне становище.

4. «Ще є час» До останнього моменту ти все ще намагаєшся залишатися оптимістичним, сподіваючись на диво відстрочки.

5. «Зі мною щось не так» Дива не сталося, і ти впадаєш у відчай. Ти вважаєш, що тобі, можливо, бракує чогось, що є в інших — самодисципліни, сміливості, розуму чи везіння.

6. «Останній вибір: робити чи не робити, боротися чи тікати»

Варіант перший: не робити a. «Я більше не можу цього терпіти» Завершити завдання за час, що залишився, вже неможливо, і ти відчуваєш величезний біль та муки, тому ти тікаєш. b. «Не варто й намагатися» За такий короткий час все одно не вдасться зробити добре, а робити — лише марнувати час, тож краще не робити взагалі.

Варіант другий: робити a. «Я більше не можу сидіти й чекати» Просто сидіти й чекати смерті занадто болісно, краще щось зробити. b. «Все не так вже й погано, чому я не почав раніше?» Почавши, ти розумієш, що початкове зволікання та страждання були зайвими. c. «Просто закінчити це» Ти мчишся наввипередки з часом, лише б закінчити справу.

7. «Я більше ніколи не буду прокрастинувати» Незалежно від того, чи було завдання виконано, після пережитих мук ти знову приймаєш рішення наступного разу не вступати в це коло, аж до появи наступного завдання…

Чому ти прокрастинуєш?

1. Чому прокрастинуєш: страх невдачі

«Вони бояться бути засудженими іншими або самими собою, бояться, що їхні недоліки будуть виявлені, і бояться, що навіть доклавши максимум зусиль, вони все одно не впораються.»

«Вони вважають успішність єдиним критерієм оцінки своїх здібностей: якщо вони працюють добре, то їхні здібності високі, і самооцінка зростає; а якщо погано — це доводить їхню нездатність.»

Прокрастинатори вірять: Самооцінка = Здібності = Результативність

Прокрастинація розриває другу рівність у цьому рівнянні. Незалежно від результатів, вони можуть заспокоїти себе, кажучи, що невдачі виникли через зволікання, а не через брак здібностей.

«Деякі люди воліють терпіти болісні наслідки прокрастинації, ніж пережити приниження від того, що вони доклали зусиль, але не досягли бажаного результату.»

Рішення: як ставитися до невдач Зазвичай люди стикаються з невдачами з двома основними типами мислення: фіксованим і зростаючим.

Фіксоване мислення передбачає, що здібності та інтелект є вродженими, і всі виклики існують лише для того, щоб довести твої виняткові здібності. Прокрастинація ж є формою самозахисту, яка допомагає уникнути такого доведення, тобто уникнути доведення власної нездатності.

Зростаюче мислення, навпаки, вважає, що здібності не є фіксованими, а можуть змінюватися та розвиватися, і завдяки зусиллям можна стати кращим. Тобі не обов'язково бути вправним у чомусь одразу, і навіть більше — робити те, в чому ти не сильний, може бути цікавіше, адже це дає можливість навчатися та розвиватися. Твої результати не відображають твоєї особистої цінності; тобі слід більше зосереджуватися на тому, що ти вивчив. Успіх чи невдача не визначають рівень твоїх здібностей; невдача є причиною для того, щоб докласти подвійних зусиль, а не для того, щоб відступати, здаватися та прокрастинувати.

Тут варто пропагувати саме зростаюче мислення.

Як сказала Двек: «Успіх — це заради навчання та прогресу, чи заради доведення своєї розумності?»

2. Чому прокрастинуєш: перфекціонізм

Прокрастинатори часто мають такі прояви перфекціонізму:

a. «Завищені, нереалістичні очікування від себе» Часто встановлюють для себе завищені, нереалістичні стандарти, яких не можуть досягти.

b. «Нетерпимість до посередності» Не терплять посередності, прагнучи, щоб кожна їхня справа була винятковою. Прокрастинація дозволяє приписати звичайний результат поспіху, а не відсутності здібностей.

c. «Вважають, що досконалість не вимагає зусиль» Перфекціоністи вірять, що для справді виняткової людини навіть найскладніші справи повинні даватися легко. Як тільки вони не можуть цього досягти, їхні зусилля миттєво припиняються.

d. «Відмова від допомоги» Вони вважають будь-яке звернення за допомогою проявом слабкості, і навіть якщо допомога підвищить ефективність, вони все одно обирають робити все самостійно, поки тягар не стане нестерпним.

e. «0 або 100» Якщо проєкт не завершений, для них це означає, що нічого не зроблено, тому відмовитися до досягнення кінцевої мети стає цілком природним.

Для більшості перфекціоністів досягнення — це значно більше, ніж просто виконання цілей або видатні здібності. У багатьох сім'ях високі результати здаються найнадійнішим способом заслужити визнання та любов. Цінність досягнень стоїть над усім, а будь-які інші результати, що поступаються, вважаються незначними та безцінними.

Інша категорія перфекціоністів, які постійно зазнавали критики та недооцінки і ніколи не отримували схвалення, бачать єдину надію завоювати повагу через ідеальні результати.

Рішення: не варто прагнути досконалості у всьому

Слід змінити своє мислення: немає потреби прагнути досконалості у всьому, дозвольте собі помилятися і не перебільшуйте дрібні помилки. Помилятися — це нормально, і все не так вже й погано.

Перетворіть своє фіксоване мислення на зростаюче і подивіться на недосконалості під новим кутом. Це не смертельний удар, а найкращий стимул для самовдосконалення, навчання та зростання.

3. Чому прокрастинуєш: страх успіху

Вони бояться, що досягнення успіху вимагатиме надто багато зусиль, що значно перевищить їхні можливості, і вважають, що не зможуть відповідати таким вимогам, тому обирають прокрастинацію як спосіб уникнення.

Вони бояться, що після успіху опиняться в центрі уваги, і люди підвищать свої очікування щодо них. Щоб відповідати цим очікуванням, їм доведеться постійно тиснути на себе, перетворюючись на трудоголіків і втрачаючи контроль над власним життям, наприклад, позбавляючись можливості проводити час із сім'єю та друзями. Прокрастинація знижує шанси на успіх, дозволяючи їм залишатися непоміченими й мати більше свободи.

Бояться, що успіх може зашкодити іншим через неминучу конкуренцію. (Насправді люди не такі вже й тендітні.)

Рішення: не варто хвилюватися

Успіх не приходить миттєво, він вимагає послідовних кроків і ґрунтовних дій. Коли ти чіткіше розумієш свою мету і усвідомлюєш, що досягнення її не є недосяжним, тоді й перестане боятися успіху.

Досягнення успіху та втрата контролю над життям не є взаємовиключними поняттями. Твої рідні та друзі зрозуміють тебе і будуть радіти твоєму зростанню та прогресу. Багато побоювань є лише суб'єктивними припущеннями і насправді не збуваються.

4. Чому прокрастинуєш: опір правилам, боротьба за контроль

Прокрастинація часто стає декларацією незалежності людини, яка намагається через зволікання сказати іншим: «Я — особистість, що має власну волю. Я дію відповідно до свого вибору. Мені не обов'язково робити те, що ти наказуєш або вимагаєш.»

Вони використовують прокрастинацію, щоб уникнути контролю, протистояти авторитетам і бунтувати проти правил, які доводиться дотримуватися. Вони прагнуть жити за власними правилами, зберігаючи незалежність та автономію. Вони посилюють свою самооцінку ступенем своєї неспівпраці: чим більше зволікають, тим незалежнішими та неконтрольованішими себе відчувають, і тим вищою стає їхня самооцінка.

Підсвідомо вони сприймають світ як поле бою і кожну людину як потенційного супротивника, що прагне контролю. Можливо, з дитинства їх суворо контролювали, надмірно втручалися в їхні особисті звички, сильна цікавість інших змушувала їх почуватися скривдженими, постійна критика підривала їхню впевненість, а надто багато обмежень пригнічувало їхню спонтанність та креативність.

Вони вважають, що співпраця означає капітуляцію, а співпраця — це компроміс, зроблений під примусом, всупереч власній волі. Перешкоджати опоненту стає важливішим, ніж отримати бажане; це стає головним пріоритетом, перевершуючи всі інші міркування.

Прокрастинація також використовується для відмови на певне прохання.

Деякі шукають гострих відчуттів, працюючи в останній момент перед дедлайном.

Рішення: не всі правила потрібно заперечувати

Коли виникає імпульс чинити опір, варто замислитися, чи справді така реакція необхідна. Іноді ваш опір виправданий — дійсно, хтось намагається вас обмежити або контролювати. Але часто ваше бажання чинити опір походить від власного страху, тобто ніхто насправді не намагається вас контролювати.

Прохання не завжди означає контроль, правило не обов'язково є непереборною в'язницею, а співпраця з іншими може бути приємною справою.

5. Чому прокрастинуєш: регулювання близькості у стосунках

a. Страх відчуження Залежні від інших, нездатні діяти самостійно, вони завжди сподіваються на того, хто вкаже їм шлях. За допомогою прокрастинації вони посилюють близькість, сподіваючись, що хтось прийде їх рятувати в останній момент і матимуть причину звернутися по допомогу.

b. Страх близькості Відмовляють через зволікання, щоб уникнути надмірної близькості з іншими, зберігаючи дистанцію та особисті межі. Також щоб уникнути того, що інші присвоять собі їхні заслуги або скористаються ними.

Рішення:

Можливо, прокрастинація тимчасово й може регулювати рівень близькості з іншими, але це лише тимчасове рішення, а не усунення першопричини; зволікання лише позбавляє вас можливості для духовного зростання.

З проблемами та конфліктами в міжособистісних стосунках слід сміливо стикатися, активно спілкуючись. Підтримувати хороші стосунки, зберігаючи баланс між залежністю та незалежністю, цілком можливо і дуже важливо.

6. Чому прокрастинуєш: проблеми зі сприйняттям часу

a. Конфлікт об'єктивного та суб'єктивного часу Нездатність гармонійно поєднувати суб'єктивний та об'єктивний час, слабке відчуття часу, відчуття, що майбутнє завжди десь далеко, і життя лише сьогоденням. Відмінності у сприйнятті часу між людьми також легко призводять до конфліктів. Надмірна зосередженість на сьогоденні та ігнорування майбутнього впливають на встановлення та реалізацію довгострокових планів.

Не варто жити лише в суб'єктивному часі, навчіться приймати об'єктивний час і гармонійно співіснувати з ним.

b. Опір часу, відмова дорослішати, відмова старіти

Життя завжди підштовхує тебе вперед: випускний, робота, шлюб, діти, пенсія. Ти хочеш через зволікання повернути собі відчуття контролю та ініціативи над часом. Ти не хочеш визнавати, що вже виріс, не хочеш визнавати, що старієш, і здається, що якщо продовжувати зволікати, то й смерть відкладеться.

Рішення: прийняти реальність

Але ти все одно виростеш, час завжди плине, смерті не уникнути. Ти мусиш навчитися приймати цей жорстокий факт.

7. Чому прокрастинуєш: звичка стає другою натурою

Один раз обпікшись на молоці, дмеш і на воду. Можливо, у дитинстві тобі бракувало заохочення або ти пережив травму, і чим більше разів це відбувалося, тим сильніше зміцнювалися відповідні нейронні шляхи в мозку. Пізніше, стикаючись з подібними ситуаціями, твій страх підсвідомо активується, і ти починаєш уникати їх за допомогою прокрастинації.

Рішення: створити та зміцнити нові нейронні шляхи

Мозок є пластичним, тож ти повинен ідентифікувати джерело свого дискомфорту, зіткнутися з ним, і створити та зміцнити нові нейронні шляхи.

8. Чому прокрастинуєш: патологічний рівень

Дисфункція виконавчих функцій, синдром дефіциту уваги (ADD/ADHD), депресія, тривожність, проблеми зі сном тощо.

Рішення:

Якщо є хвороба, її треба лікувати.

Проблеми зі сном: важливо усвідомити, чи є ви «жайворонком» чи «совою». Деякі люди ефективніші вранці, інші — вночі. Слід дотримуватися свого біологічного ритму і складати розумний план, щоб досягти більшого з меншими зусиллями.

Як подолати прокрастинацію?

Ключ до подолання прокрастинації — це виявлення її першопричини та зіткнення з нею. Основні підходи до цього вже були згадані вище.

Конкретні рішення, по суті, зводяться до управління часом та енергією — це вже давно відомі речі (друга половина книги присвячена цьому, там багато зайвого):

Не ставте надто високих цілей
Розбийте великі проєкти на декілька дрібних, здійсненних завдань
Використовуйте вільні хвилини
Зберігайте впевненість
Не варто прагнути досконалості у всьому
Навчіться відмовляти
Делегуйте неважливі завдання іншим
Адекватно винагороджуйте себе
Змініть робоче середовище
Більше рухайтеся
Достатньо спіть
Залишайтеся щасливими

Бажаю всім якнайшвидше подолати прокрастинацію!

Досить звеличувати професію вчителя

Tue, 10 Sep 2019 20:53:13 GMT

У День вчителя, коли майже весь Китай зайнятий подарунками та похвалою на адресу вчителів, дозвольте мені висловити свою незгоду.

Скажу щось політично некоректне: вчитель – це всього лише ще одна професія. Вони так само отримують гроші за свою роботу, то чому ж вони заслуговують на особливу повагу?

Я бачив і хороших вчителів, які чудово викладають, і жахливих. Але жодного такого вчителя, який би сильно вплинув на мене чи навіть змінив моє життя, я не зустрічав. Викладання — це обов'язок вчителя. Якщо він викладає добре, це можна назвати професіоналізмом. Але професіонали є в кожній галузі, то чому саме вчителі заслуговують на особливу вдячність?

Сьогодні поріг для вступу до педагогічних вишів досить низький. Я згадую студентів із сусідньої групи, які списували домашні завдання, часто пропускали заняття, а деякі навіть не могли зв'язати двох слів. Мені страшно уявити, що одного дня вони теж стануть вчителями. Здебільшого вчителі працюють з незрілими учнями. Сучасні вчителі вже майже не займаються вихованням — головне, щоб могли навчати. Ба більше, багато хто з них навіть цього не може зробити як слід, а поганий вчитель взагалі може зламати дитині життя.

Як би вчителі не наголошували на іншому, фаворитизм неминучий. Серед багатьох учнів особливу увагу вчителя отримують або відмінники, або відстаючі. І саме тут найлегше процвітає корупція. Батьків, які дарують вчителям подарунки, дають конверти з грошима чи наймають їх як репетиторів, просто не злічити. Я навіть чув, що в деяких школах вчителі відкрито беруть гроші від батьків і розподіляють свою увагу до учнів залежно від суми "подяки". Це вже переходить усі межі!

До яких ще проблем призводить таке бездумне звеличення та ідеалізація вчителів? Воно може змусити незрілих дітей або їхніх батьків надмірно довіряти незнайомцям. В очах таких дітей вчителі стають святішими за батьків: батьків можна не слухати, а вчителів — обов'язково. Але хто взагалі рахував, скільки педофілів ховається серед вчителів? У Китаї, де бракує статевого виховання, скільки трагедій, подібних до історії Фан Сіці, трапляється щодня?

У шостому класі, коли наша вчителька пішла в декрет, до нас прислали чоловіка середнього віку з іншої провінції. Окрім того, що він часто кричав на неслухняних учнів: "Якби це було у нас, я б тебе вже ногою штовхнув!", він також любив гладити маленьких дівчаток по руці, пояснюючи їм завдання. Я не пам'ятаю, чи торкався він мене (я не була його улюбленицею), але тоді ми нічого не розуміли. Максимум, що ми робили, це тихенько обговорювали його поведінку, але ніхто не вважав це серйозним і, звичайно, не асоціював із сексуальним домаганням. Тепер, згадуючи це, мені стає справді огидно.

І це стосується не лише неповнолітніх. Навіть дорослі студенти університетів стикаються з викладачами, які використовують службове становище для сексуальних домагань, тиснуть оцінками чи дипломами, або змушують студентів безкоштовно працювати на себе. Проте така безконтрольна влада притаманна не лише вчителям. Зловживання владою можна побачити практично в будь-якій структурі, де є влада в Китаї — це спільна хвороба.

Ви можете хвалити та дякувати конкретній людині, яка вам допомогла, але така бездумна ідеалізація та звеличення цілої професії — це справді зайве.

Так, можуть бути особистості, які зробили великий внесок (хоча "великі особистості" не зовсім підходить, бо це може призвести до створення культу особистості), але не повинно бути "великих професій".

Мої роздуми щодо блокування «Devotion»

Tue, 26 Feb 2019 20:53:13 GMT

Дисклеймер: Прошу дотримуватися раціонального обговорення. Команда Red Candle Games уже вибачилася за цей скандал, а я ж спробую обговорити саму подію та поділитися своїми роздумами.

Отже, що сталося?

«Devotion» – це найновіша гра від тайванської студії Red Candle Games. За два дні після виходу розгорівся скандал: виявилося, що в грі є печатка, яка нібито ображає державного лідера. Команда негайно вибачилася та замінила спірний елемент. Однак громадська думка швидко розгорілася, і від звичайної печатки люди почали додумувати, що вся гра містить образи на адресу Китаю. Це спровокувало тотальний бойкот: багато покупців кинулися повертати гроші в Steam і масово ставити негативні відгуки. Зрештою, за один день гру заблокували по всьому китайському інтернету, а Steam видалив її зі свого китайського регіону.

Чи несе команда Red Candle Games відповідальність за цей скандал?

Відповідальність, безумовно, є. Адже якби не той елемент графіки, нічого б і не сталося.

Чи винна команда Red Candle Games?

Я вважаю, що ні. Висміювання державних лідерів дозволено в будь-якій демократичній країні, і люди щодня жартують з цього приводу, це вже стало звичним явищем. Той, хто додав цей елемент, не мав жодних злих намірів. У політичному середовищі п'ятирічної давності, якби люди побачили таку пасхалку, вони б просто посміхнулися, вважаючи це кумедним, і не надали б цьому жодного значення. Навіть сьогодні в інтернеті існує безліч мемів, статей, коментарів тощо, які мають висміювальний характер. Наші «червоні лінії» стають все жорсткішими з кожним днем, і Red Candle Games не зобов'язана знати, де саме пролягають ці межі. Ми повинні замислитися над системними проблемами, а не миттєво перекидати вину на розробників.

Що означає «додавати прихований зміст»?

Вперше я почув цей вислів, коли йшлося про переклад творів інших авторів. Він означає, що перекладач навмисно додає власне тлумачення, а іноді навіть спотворює оригінальний зміст тексту. Проте «Devotion» – це повністю оригінальний твір команди Red Candle Games, і він весь складається з їхнього «власного бачення». Тож як тут можна говорити про «додавання прихованого змісту»?

Чи є тут образа Китаю?

У грі максимум, що з'явилося, – це пасхалка з печаткою. Припущення про образу Китаю – це суто домисли, розробники вже дали пояснення та вибачилися. Якщо є бажання звинуватити, то причина завжди знайдеться. Схожі сценарії вже траплялися під час Культурної революції – це була справжня літературна інквізиція.

Ті, хто домислював образи Китаю в грі, стверджували наступне: Ду Мейсінь = серце, що тягнеться до Америки Лу Гунмін = громадянин Лу (натяк на громадянина материкового Китаю) Лу Сінь Ше = «Серце материка» — це культ Оцінка 89 натякає на відому подію Свічки 49 символізують 1949 рік 1987/10/1~1987/10/7 натякає на Національний день (КНР)

Насправді, багато користувачів мережі домислювали це так: Ду Мейсінь = dmx = велика зірка Мейсінь = вимова тайванською мовою слова «забобон» Лу Гунмін = вимова тайванською мовою фрази «світлий шлях» Лу Сінь Ше = назви типу X-сердечне товариство, X-сердечна спілка, X-сердечний культ дуже поширені на Тайвані Двозначні числа, такі як 89, 49, на Тайвані зазвичай позначають роки Республіки Китай, а не роки за григоріанським календарем. Оскільки ритуал тривав 7 днів, а 7 жовтня 1987 року був Свято середини осені, до того ж того дня відбулося напівтіньове місячне затемнення. Нездатність зібратися родиною на Свято середини осені, розпад сім'ї – це і є ігровий натяк. Крім того, у релігійних культурах місячне затемнення споконвіку символізує велике зло, коли виходять злі духи. Вибір цього дня як останнього для ритуалу також посилює атмосферу жаху в грі.

Отже, так звані образливі висловлювання на адресу Китаю – це суто надмірні домисли.

Чи дорівнює висміювання державних лідерів висміюванню всієї країни?

Абсолютно ні. Люди щодня лають Трампа; іноземці глузують з американців, та й самі американці не цураються самоіронії. Проте американці зовсім не вважають, що це образа всієї Америки. Одна людина не повинна бути символом цілої країни. Це явище, якого слід всіляко уникати під час побудови сучасної демократичної держави. Однак під час цього скандалу я помітив, що значна частина людей дотримувалася саме такої позиції: після спрацювання певного тригера вони переходили в режим шаленства.

Свобода слова нині обмежується. Просто ніхто не очікував, що ситуація може стати настільки критичною. За три дні після виходу гра отримала масу позитивних відгуків. Потім хтось викрив історію з печаткою, і натовпи людей почали домислювати різні натяки, відчуваючи себе ображеними, а потім, піднявши це до національного рівня, заявили, що гра ображає Китай. Миттєво розпочалася масштабна «кампанія бойкоту»: люди публікували прокльони, спамили під відповідними відео, закликаючи видалити гру, кидалися в Steam, щоб повернути гроші, а потім ставили негативні оцінки, і зрештою, за півдня гру заблокували по всьому китайському інтернету.

Або, можливо, ситуація не настільки погана, але рівень самоцензури під тиском досяг такого жахливого рівня.

Чи повинно мистецтво змішуватися з політикою?

Завжди знаходяться ті, хто стверджує, що ігри/література/кіно/музика мають бути «чистими» і не повинні містити політичного змісту. Проте, вибачте, мистецтво ніколи не було далеким від політики, і дуже багато видатних творів мистецтва тісно пов'язані з політичними питаннями. Мистецтво повинно мати максимальну свободу для повного самовираження, включно з розкриттям людської природи та політичною критикою. З одного боку, кажуть, що мистецтво не повинно говорити про політику, а з іншого, політика вільно втручається в мистецтво (цензура телесеріалів, книг, ігор тощо). Це вже досить суперечлива поведінка. Мистецтво може і повинно говорити про політику. Мистецький спосіб критики проникає в серця людей глибше, ніж звичайні повчання. Мистецтво має намагатися власними силами руйнувати накладені на нього обмеження.

Інші думки

Форум обговорень «Devotion» у Steam щойно пережив два дні спаму, зібравши тисячі шалених дописів, і поступово почав охолоджуватися. З заголовків також чітко видно, що більшість нових дописів – це раціональні обговорення. Люди почали замислюватися над глибинними причинами, а користувачі мережі з обох берегів протоки почали обговорювати відмінності в політичних поглядах тощо. Багато тайванців, у свою чергу, заявляють, що не вважають глузування з лідерів чимось серйозним. Наприклад, те, що користувачі мережі або ЗМІ лають Цай Інвень, є для них буденністю, до якої вони давно звикли. І навпаки, їм здається трохи смішним, як жителі материка так бурхливо реагують на дрібниці.

Крім того, якщо вам не подобається гра, ви можете особисто повернути гроші або поставити негативну оцінку – у цьому немає жодних проблем. Однак ви не можете через свої особисті вподобання «викрадати» думку всіх інших і забороняти іншим грати. Чи є нормальним це явище тотального шаленого бойкоту та спаму? Чи не зайшли ми надто далеко? Якщо це ненормально, то в чому ж криється причина цього шаленства?

Ми повинні передусім замислитися над системою та освітою.

Ви кажете, що політика далека від вас, і ви її не любите, тому не хочете про неї чути. Насправді, політика тісно пов'язана з вашим життям. Ви виявляєте, що серіал, який ви дивилися, раптом зник з ефіру; виявляєте, що улюблений BL-роман заборонили; виявляєте, що ваш щойно опублікований допис на Weibo видалили; виявляєте, що акаунт блогера, за яким ви довго стежили, раптом зник; шукаючи інформацію, бачите повідомлення «недоступно згідно з відповідними законами та правилами»; виявляєте, що ваша шляхетна допомога може обернутися тюремним ув'язненням; виявляєте, що в дитячому молоці, купленому для дитини, є меламін; виявляєте, що в дитячому садку вашої дитини три кольори; виявляєте, що щойно зроблене щеплення прострочене; виявляєте, що батьки купили купу БАДів Quanjian; виявляєте, що потрапили у фінансову аферу і не можете нікуди поскаржитися; хочете подати скаргу, але виявляєте, що вас внесли до чорного списку, який обмежує поїздки на швидкісному поїзді; виявляєте, що світ, який ви бачите, повний хаосу, але вмикаєте телевізор, а там панує спокій і всюди звучать хвалебні оди… Політика, по суті, – це ваше повсякденне життя: одяг, їжа, житло, пересування. Ви не можете уникнути політики. Політика – це не лише уряд, а й система верховенства права, система нагляду, а також усі громадяни. Вам також слід усвідомити, що політична освіта, яку ми отримуємо в класах, є неповною, а то й спотвореною. Ті нудні уривки, які вимагають зазубрювання, не заслуговують називатися політикою. Мета цього абзацу – заохотити вас не сприймати політику як щось диявольське. Політика дуже близька до вас. Що ми можемо зробити, це навчитися здійснювати нагляд і використовувати свої громадянські права. Бо люди, які згодом стануть керівниками в різних галузях, можуть бути вашими однокласниками. І щоб покращити ситуацію, крім контролю над іншими, потрібно також контролювати й себе.

Вище викладені лише мої незрілі думки. Якщо у вас є що сказати, запрошую до раціональних коментарів, незалежно від того, погоджуєтеся ви чи ні.

Післямова: Я чотири рази намагався опублікувати скріншот тексту у WeChat Moments, але не зміг. Навіть після цензури слів «還願» (Devotion) результат був той самий. Тож я просто здався. Краще просто розмістити посилання на блог, це набагато приємніше.

Рекомендовано для прочитання: Двоїста невизначеність у суперечці навколо «Devotion»: значення ігрового вираження та «ображений» суб'єкт (Лист читача з «The Initium», для читання потрібен VPN)

Привіт, 2019

Tue, 01 Jan 2019 20:53:13 GMT

На Weibo я натрапив/натрапила на чиїсь милі, сповнені уяви вірші й подумав/подумала: «Як же це круто!» Виявляється, вірші можна писати й так. Хочу навчитися!

У Twitter я побачив/побачила роботи молодого японського художника. І візуальне виконання, і глибина емоцій, і фантазія — все просто блискуче! Мені теж хочеться спробувати висловити те, що малюється в моїй уяві!

Днями дивився/дивилася «Зоряний шлях» і дізнався/дізналася про клінгонську мову. Її створили спеціально для інопланетян у серіалі, і навіть субтитри до нього є клінгонською! Клінгонських словників продано вже понад 250 тисяч примірників, у Google є версія пошуковика клінгонською, а Duolingo навіть пропонує курси цієї мови. Я подумав/подумала: «Розвинути наукову фантастику до такого рівня — це ж просто неймовірно круто!» Хочу вивчити!

Ось днями дивився/дивилася «Мою геніальну подругу», мене зачарував характер Ліли, я захоплювався/захоплювалася їхньою тонкою дружбою, а ще подумав/подумала, що італійська така милозвучна. Хочу вивчити її!

І таких прикладів багато. Це моє повсякденне життя: кожні кілька місяців я відкриваю для себе двері в якийсь новий світ.

Хоча більшу частину часу я проводжу наодинці, але я зовсім не відчуваю нудьги чи самотності, адже навколо так багато цікавого. Мене цікавить усе невідоме, я хочу спробувати, пізнати, хочу навчитися всього, що вважаю крутим.

Звісно, моє визначення «крутості» відрізняється від загальноприйнятого. Я вважаю крутим усе, що мені цікаво. Наприклад, я вважаю крутими тих, хто багато читає, хто пише вірші, хто вміє гарно малювати, хто робить чудові фотографії, хто знімає гарні фільми та серіали, хто створює багато якісних програм, хто висловлює нові ідеї, хто вільно висловлює свої думки, і тих, хто не боїться кидати виклик авторитетам. Можливо, інші думають інакше, але я вважаю, що я теж крутий/крута.

Коли я тільки вступив/вступила до університету, я теж був/була сповнений/сповнена ентузіазму. Однак згодом, під впливом атмосфери, шаблонних лекцій викладачів та безглуздих, розрізнених правил, мій запал поступово згас.

Можу з повною відповідальністю сказати: звичайні китайські університети – це місця, де вбивають студентську допитливість та жагу до знань. Це не освіта, а лише зміна місця для подальшого контролю. Коли я бачу, як так звані провідні університети Китаю поводяться після таких подій, як Шеньянський інцидент на початку року, як Пекінський університет придушує студентів, що наважуються захищати права робітників, і забороняє марксистські гуртки, я розумію, що, ха, ці «престижні» заклади не кращі, такі ж прогнилі. Коли в університетських кампусах, які мали б бути осередками свободи та справедливості, саму свободу забороняють, я вже повністю розчарований/розчарована в таких закладах.

За ці кілька місяців після випуску, маючи вдосталь часу, щоб розібратися в собі, я поступово знову знайшов/знайшла себе, повернув/повернула собі ту допитливість, яка завжди була моєю, той запал до невідомого, бажання досліджувати, мотивацію пробувати нове. Я хочу побачити ширший світ і хочу виражати себе.

Час від часу я щось пишу. На 80% — це для самовираження, на 20% — для спілкування. Не для того, щоб виділятися чи бути оригінальним/оригінальною, просто іноді, якщо не записати якісь думки, вони продовжують крутитися в голові — день, два, тиждень, два — і довго не відпускають. Хочеться спілкуватися, але водночас страшно, бо боюся, що не знатиму, як відповісти.

Я вважаю, що самовираження не обов'язково має обмежуватися якоюсь однією формою. Іноді я використовую текст, іноді — малювання, також фотографію. Спробую писати вірші та код. У майбутньому, можливо, зніматиму кількахвилинні відео. Просто хочу виражати себе найвідповіднішим способом, тим, що найкраще передає мої внутрішні думки. Не обов'язково, щоб це бачили тисячі, але все ж сподіваюся, що хоча б кілька глядачів знайдуться.

У школі я ніколи не отримував/отримувала високих оцінок за твори. Не навчався/навчалася малювати. Тільки почав/почала бавитися з фотографією. Але я анітрохи не боюся пробувати, не боюся, що мене висміють. Бо моя мета — виразити себе, а не показати. Чесно кажучи, я — людина, яку ніхто не помічає, якщо я мовчу, людина з надзвичайно низькою присутністю, тому вже саме те, що мене бачать, є великим досягненням. Саме через цю малопомітність, відсутність видатних талантів чи зовнішнього вигляду, через відсутність купи друзів і невідкладних зустрічей, через брак зайвої уваги, я отримав/отримала більше свободи, ніж інші, — свободу діяти й мислити.

Я сам/сама купив/купила VPS і налаштував/налаштувала VPN, щоб бачити більший і цікавіший світ. Я вивчаю туторіали, щоб створити блог, додавати до нього невеликі функції та розміщувати зображення. Так я можу писати, що завгодно, не думаючи про «чутливі» слова, не боячись, що пост видалять або заблокують акаунт. Я вивчаю науку про дані, машинне навчання, готуюся стати програмістом у сфері даних. Комп'ютер — це універсальний інструмент, з ним я можу робити багато речей, які раніше були неможливими.

Я хочу знати, як працює світ, чому світ, який ми бачимо, саме такий. Хочу знати, чи існують прибульці, чи справді Маск переселиться на Марс. Хочу знати, як формуються різні культури, як еволюціонують різні системи, яку роль відіграє торгівля між країнами, чому виникають війни, як формується чорний ринок, чому в більшості історичних періодів жінки перебували в невигідному становищі та часто зазнавали утисків. Хочу знати, чому люди відчувають радість, гнів, смуток і веселощі, чи характер більше визначається вродженими факторами, чи набутими, які таємниці приховують гени, чому існує шлюб і чи є шлюбний інститут розумним, чому існує так багато сексуальних орієнтацій, і що ж насправді писав Фуко у своїх книгах…

Ця цікавість, це бажання знати — це моя рушійна сила для життя. Тому я хочу жити якомога довше, щоб дізнатися якомога більше.

Я в розпачі від суспільства. Щодня читаючи соціальні новини, крім смутку й гніву, я не знаю, що ще можу зробити. Чому так багато людей досі зазнають несправедливих утисків? Чому їхня справедливість досі не настала? Чому людська природа може бути настільки злою? Чому вони можуть пити людську кров, вважаючи це належним? Чому ті, чию кров п'ють, проклинають тих, хто не хоче пити кров і закликає інших не робити цього? Чому ті, ким керують, навчені завжди мислити з позиції правителів?

Мені дуже сумно, я дуже злий/зла. І я все ще хочу знати відповіді на ці питання.

Люди — це сукупність суперечностей. Я в розпачі від суспільства, але все одно можу бути сповнений/сповнена ентузіазму до життя й світу. Це мій спосіб не дати своїй душі померти в цьому безнадійному середовищі.

Інтернет — це мої очі, і мої ноги. Він може перенести мене туди, куди я поки що не можу дістатися, дозволяє побачити людей, що сяють у різних куточках світу, допомагає пізнати різні культури та відчути зіткнення різних точок зору.

Прощавай, 2018, Привіт, 2019! У новому році я також сподіваюся продовжувати жити так, як мені подобається.

{% centerquote %} Ми боїмося лише невідомого. Чим більше ми знаємо, тим менше боїмося. Ліла, «Моя геніальна подруга» {% endcenterquote %}

Поширений синтаксис Python у науці про дані (просунутий рівень)

Wed, 07 Nov 2018 23:53:13 GMT

Останніми днями я читав книгу Data Science from Scratch (PDF), і це чудова, легкодоступна книга для початківців у науці про дані. Один з розділів присвячений базовому синтаксису Python та його розширеним можливостям, що часто використовуються в науці про дані. Мені сподобалося, як чітко та лаконічно це було представлено, тому я вирішив перекласти цю інформацію та розмістити тут для швидкого довідника. Поширений синтаксис Python у науці про дані (базовий рівень) Поширений синтаксис Python у науці про дані (просунутий рівень)

Цей розділ зосереджений на просунутому синтаксисі та функціях Python (на базі Python 2.7), які надзвичайно корисні для обробки даних.

Сортування (Sorting)

Якщо ви хочете відсортувати список у Python, можете використати метод sort для списку. Якщо ж ви не хочете змінювати оригінальний список, скористайтеся функцією sorted, яка поверне новий, відсортований список:

x = [4,1,2,3]
y = sorted(x)       # y = [1,2,3,4], x не змінюється
x.sort()            # тепер x = [1,2,3,4]
# За замовчуванням `sort` або `sorted` сортують список у порядку зростання.

Якщо ви хочете відсортувати його у порядку спадання, вкажіть параметр reverse = True.

Також можна налаштувати функцію сортування, щоб список сортувався за вказаним ключем:

# Сортування за абсолютним значенням у порядку спадання
x = sorted([-4,1,-2,3], key=abs, reverse=True) # is [-4,3,-2,1]
# Сортування за кількістю входжень слова у порядку спадання
wc = sorted(word_counts.items(),
key=lambda (word, count): count,
reverse=True)

Спискові включення (List Comprehensions)

Часто виникають ситуації, коли потрібно витягти певні елементи зі списку, щоб створити новий, або змінити значення деяких елементів, або й те, й інше. Ідіоматичний підхід у Python для цього — це спискові включення (List Comprehensions):

even_numbers = [x for x in range(5) if x % 2 == 0]  # [0, 2, 4]
squares = [x * x for x in range(5)]                 # [0, 1, 4, 9, 16]
even_squares = [x * x for x in even_numbers]        # [0, 4, 16]

Подібним чином ви можете перетворити список на словник або множину:

square_dict = { x : x * x for x in range(5) }       # { 0:0, 1:1, 2:4, 3:9, 4:16 }
square_set = { x * x for x in [1, -1] }             # { 1 }

Якщо вам не потрібні елементи зі списку, ви можете використовувати підкреслення як змінну:

zeroes = [0 for _ in even_numbers] # Має таку ж довжину, як список even_numbers

Спискові включення підтримують багаторазові цикли for:

pairs = [(x, y)
    for x in range(10)
    for y in range(10)]    # Всього 100 пар: (0,0) (0,1) ... (9,8), (9,9)

Наступний цикл for може використовувати результати попереднього циклу for:

increasing_pairs = [(x, y)                      # Містить лише пари, де x < y
                    for x in range(10)          # range(lo, hi) equals
                    for y in range(x + 1, 10)]  # [lo, lo + 1, ..., hi - 1]

Ми будемо часто використовувати спискові включення в майбутньому.

Генератори та ітератори (Generators and Iterators)

Одна з проблем зі списками полягає в тому, що вони можуть стати дуже великими. Наприклад, range(1000000) створить список з мільйоном елементів. Якщо обробляти дані по одному, це може зайняти надто багато часу (або вичерпати пам'ять). А насправді, вам, можливо, знадобляться лише перші кілька елементів, роблячи інші обчислення зайвими.

Натомість, генератори дозволяють вам перебирати лише ті дані, які вам потрібні. Ви можете створити генератор, використовуючи функцію та вираз yield:

def lazy_range(n):
    """ледача версія range"""
    i = 0
    while i < n:
        yield i
        i += 1

Доповнення від перекладача: Генератори — це також особливий вид ітераторів, а yield є ключовим елементом для реалізації ітерації генераторами. Він слугує точкою призупинення та відновлення виконання генератора, дозволяючи як присвоювати значення виразу yield, так і повертати його значення. Будь-яка функція, що містить оператор yield, називається генератором. При виході з генератора він зберігає поточний стан виконання і відновлює його під час наступного виклику, щоб отримати наступне ітераційне значення. Використання ітерації списків може займати багато адресного простору, тоді як використання генераторів займає приблизно один адресний простір, таким чином економлячи пам'ять.

Наступний цикл буде споживати значення з yield по одному, доки вони не вичерпаються:

for i in lazy_range(10):
    do_something_with(i)

(Насправді, Python має вбудовану функцію, яка реалізує ефект, подібний до _lazy_range_, і називається xrange в Python 2 та range в Python 3.) Це означає, що ви можете створити нескінченну послідовність:

def natural_numbers():
    """повертає 1, 2, 3, ..."""
    n = 1
    while True:
        yield n
        n += 1

Однак не рекомендується використовувати такі оператори без логіки виходу з циклу.

ПОРАДА

Одним з недоліків ітерації за допомогою генераторів є те, що елементи можна перебрати лише один раз від початку до кінця. Якщо ви хочете виконати кілька ітерацій, вам доведеться щоразу створювати новий генератор або використовувати список.

Другий спосіб створення генератора: використання виразу включення у дужках:

lazy_evens_below_20 = (i for i in lazy_range(20) if i % 2 == 0)

Ми знаємо, що метод items() словника повертає список усіх пар ключ-значення у словнику, але частіше ми використовуємо метод генератора iteritems() для ітерації, який щоразу генерує та повертає лише одну пару ключ-значення.

Випадковість (Randomness)

Вивчаючи науку про дані, ми часто потребуватимемо генерації випадкових чисел, тому достатньо імпортувати модуль random і використовувати його:

import random
four_uniform_randoms = [random.random() for _ in range(4)]
# [0.8444218515250481,        # random.random() генерує випадкове число
# 0.7579544029403025,         # Випадкове число нормалізоване і знаходиться в діапазоні від 0 до 1
# 0.420571580830845,          # Ця функція є найпоширенішою для генерації випадкових чисел
# 0.25891675029296335]

Якщо ви хочете отримати відтворювані результати, можете змусити модуль random генерувати псевдовипадкові (тобто детерміновані) числа на основі внутрішнього стану, встановленого за допомогою random.seed:

random.seed(10)           # встановлює початкове значення на 10
print random.random()     # 0.57140259469
random.seed(10)           # скидає початкове значення на 10
print random.random()     # 0.57140259469 знову

Іноді ми також використовуємо функцію random.randrange для генерації випадкового числа в заданому діапазоні:

random.randrange(10)      # Випадково вибирає число з range(10) = [0, 1, ..., 9]
random.randrange(3, 6)    # Випадково вибирає число з range(3, 6) = [3, 4, 5]

Існують також інші корисні методи. Наприклад, random.shuffle перемішує порядок елементів у списку, створюючи новий, випадково впорядкований список:

up_to_ten = range(10)
random.shuffle(up_to_ten)
print up_to_ten
# [2, 5, 1, 9, 7, 3, 8, 6, 4, 0] (ваш результат може відрізнятися)

Якщо ви хочете випадково вибрати один елемент зі списку, скористайтеся методом random.choice:

my_best_friend = random.choice(["Alice", "Bob", "Charlie"]) # Я отримав "Bob"

Якщо ви хочете згенерувати випадкову послідовність, не перемішуючи оригінальний список, можете використати метод random.sample:

lottery_numbers = range(60)
winning_numbers = random.sample(lottery_numbers, 6) # [16, 36, 10, 6, 25, 9]

Ви можете вибрати кілька випадкових зразків (з повтореннями), викликавши його кілька разів:

four_with_replacement = [random.choice(range(10))
                         for _ in range(4)]
# [9, 4, 4, 2]

Регулярні вирази (Regular Expressions)

Регулярні вирази використовуються для пошуку тексту. Вони дещо складні, але надзвичайно корисні, тому існує безліч книг, присвячених лише їм. Ми розглянемо їх детальніше, коли зіткнемося з ними на практиці. Нижче наведено кілька прикладів використання регулярних виразів у Python:

import re
print all([                                 # Усі наступні твердження повертають True, оскільки
    not re.match("a", "cat"),               # * 'cat' не починається з 'a'
    re.search("a", "cat"),                  # * 'cat' містить літеру 'a'
    not re.search("c", "dog"),              # * 'dog' не містить літери 'c'
    3 == len(re.split("[ab]", "carbs")),    # * Розділяє слово на три частини ['c','r','s'] за 'a' або 'b'
    "R-D-" == re.sub("[0-9]", "-", "R2D2")  # * Замінює цифри дефісами
    ])                                      # Виводить True

Об'єктно-орієнтоване програмування (Object-Oriented Programming)

Як і багато інших мов, Python дозволяє визначати класи, які інкапсулюють дані, та функції, що оперують цими даними. Іноді ми використовуємо їх, щоб зробити наш код зрозумілішим та лаконічнішим. Мабуть, найпростіше пояснити це, побудувавши приклад з великою кількістю коментарів. Припустимо, що в Python немає вбудованих множин, і ми хотіли б створити власний клас Set. Які функції повинен мати цей клас? Наприклад, маючи Set, ми повинні мати можливість додавати до нього елементи, видаляти їх і перевіряти, чи містить він певне значення. Отже, ми створимо всі ці функції як методи-члени цього класу. Таким чином, ми зможемо звертатися до цих методів-членів після об'єкта Set за допомогою крапки:

# За домовленістю, ми називаємо класи у _PascalCase_
class Set:
    # Це методи-члени
    # Кожен метод-член має параметр "self" на першому місці (ще одна домовленість)
    # "self" відповідає конкретному об'єкту Set, що використовується

    def __init__(self, values=None):
        """Це функція-конструктор
        Вона викликається щоразу, коли ви створюєте новий Set
        Можна викликати так:
        s1 = Set() # порожня множина
        s2 = Set([1,2,2,3]) # ініціалізує множину за вказаними значеннями"""
        self.dict = {} # Кожен екземпляр Set має власний атрибут dict
        # Ми використовуємо цей атрибут для відстеження кожного члена
        if values is not None:
            for value in values:
            self.add(value)

    def __repr__(self):
        """Це строкове представлення об'єкта Set
        Ви можете отримати його, набравши ім'я об'єкта у вікні команд Python або передавши об'єкт функції str()"""
        return "Set: " + str(self.dict.keys())

    # Ми будемо позначати членство, роблячи значення ключами в self.dict і встановлюючи їхнє значення True
    def add(self, value):
        self.dict[value] = True

    # Якщо аргумент є ключем у словнику, відповідне значення знаходиться в Set
    def contains(self, value):
        return value in self.dict

    def remove(self, value):
        del self.dict[value]

Тоді ми можемо використовувати Set так:

s = Set([1,2,3])
s.add(4)
print s.contains(4)     # True
s.remove(3)
print s.contains(3)     # False

Функціональні інструменти (Functional Tools)

Часткові функції (partial)

При передачі функцій іноді ми хочемо використати частину функціоналу однієї функції для створення нової. Для простого прикладу, припустимо, у нас є функція з двома змінними:

def exp(base, power):
    return base ** power

Ми хочемо використати її для створення функції, яка приймає одну змінну та повертає результат степеня з основою 2, тобто exp(2, power).

Звісно, ми могли б визначити нову функцію за допомогою def, хоча це може бути не дуже мудро:

def two_to_the(power):
  return exp(2, power)

Розумніший підхід — використати метод functools.partial:

from functools import partial
two_to_the = partial(exp, 2)      # Тепер функція має лише одну змінну
print two_to_the(3)               # 8

Якщо вказано ім'я, метод partial також може заповнювати інші параметри:

square_of = partial(exp, power=2)
print square_of(3)                # 9

Якщо ви спробуєте зловживати параметрами посередині функції, програма швидко стане заплутаною, тому, будь ласка, намагайтеся уникати такої поведінки.

Відображення (map)

Іноді ми також використовуємо функції map, reduce та filter як альтернативу функціоналу спискових включень:

def double(x):
    return 2 * x

xs = [1, 2, 3, 4]
twice_xs = [double(x) for x in xs]      # [2, 4, 6, 8]
twice_xs = map(double, xs)              # Те саме
list_doubler = partial(map, double)     # Функція подвоює список
twice_xs = list_doubler(xs)             # Також [2, 4, 6, 8]

Метод map також можна використовувати для відображення функцій з кількома аргументами на кілька списків:

def multiply(x, y): return x * y

products = map(multiply, [1, 2], [4, 5])  # [1 * 4, 2 * 5] = [4, 10]

Фільтрація (filter)

Аналогічно, фільтр реалізує функціонал if у спискових включеннях:

def is_even(x):
    """Повертає True, якщо x парне, і False, якщо x непарне"""
    return x % 2 == 0

x_evens = [x for x in xs if is_even(x)]   # [2, 4]
x_evens = filter(is_even, xs)             # Те саме
list_evener = partial(filter, is_even)    # Ця функція реалізує фільтрацію
x_evens = list_evener(xs)                 # Також [2, 4]

Згортання (reduce)

Метод reduce послідовно об'єднує перший і другий елементи списку, потім об'єднує результат з третім елементом, і так далі, доки не буде отримано єдиний результат:

x_product = reduce(multiply, xs)          # = 1 * 2 * 3 * 4 = 24
list_product = partial(reduce, multiply)  # Ця функція реалізує згортання списку
x_product = list_product(xs)              # Також 24

Перелік (enumerate)

Іноді виникають ситуації, коли під час ітерації по списку потрібно одночасно використовувати як елемент, так і його індекс:

# Не дуже "пітонічно" (не дуже лаконічно й елегантно)
for i in range(len(documents)):
    document = documents[i]
    do_something(i, document)

# Також не дуже "пітонічно" (не дуже лаконічно й елегантно)
i = 0
for document in documents:
    do_something(i, document)
    i += 1

Найлаконічніший підхід — використовувати метод enumerate, який генерує кортежі (index, element):

for i, document in enumerate(documents):
    do_something(i, document)

Подібним чином, якщо ви хочете використовувати лише індекси:

for i in range(len(documents)): do_something(i)   # Нелаконічно
for i, _ in enumerate(documents): do_something(i) # Лаконічно

Ми будемо часто використовувати цей метод у майбутньому.

Архівація та розпакування аргументів (zip and Argument Unpacking)

Архівація (zip)

Ми часто "архівуємо" два або більше списків. Архівація, по суті, перетворює кілька списків в один список, що складається з відповідних кортежів:

list1 = ['a', 'b', 'c']
list2 = [1, 2, 3]
zip(list1, list2)       # Отримуємо [('a', 1), ('b', 2), ('c', 3)]

Розпакування аргументів (Argument Unpacking)

Якщо довжина кількох списків відрізняється, процес архівації зупиниться на кінці найкоротшого списку. Ви також можете використовувати цікавий трюк "розпакування" для розпакування списків:

pairs = [('a', 1), ('b', 2), ('c', 3)]
letters, numbers = zip(*pairs)

Тут зірочка використовується для розпакування аргументів, вона передає елементи pairs як окремі аргументи для zip. Наступний виклик має той самий ефект:

zip(('a', 1), ('b', 2), ('c', 3))  # Повертає [('a','b','c'), ('1','2','3')]

Розпакування аргументів також можна використовувати з іншими функціями:

def add(a, b): return a + b

add(1, 2)           # Повертає 3
add([1, 2])         # Помилка
add(*[1, 2])        # Повертає 3

Хоча це не завжди практично, це чудовий трюк, щоб зробити код лаконічнішим.

Передача довільної кількості аргументів (args and kwargs)

Припустимо, ми хочемо створити функцію вищого порядку, яка приймає стару функцію і повертає нову функцію, де результат старої функції множиться на 2:

def doubler(f):
    def g(x):
      return 2 * f(x)
    return g

Приклад виконання:

def f1(x):
    return x + 1

g = doubler(f1)
print g(3)        # 8 (== ( 3 + 1) * 2)
print g(-1)       # 0 (== (-1 + 1) * 2)

Однак, якщо кількість переданих аргументів перевищує один, цей метод перестає працювати:

def f2(x, y):
    return x + y

g = doubler(f2)
print g(1, 2) # Помилка TypeError: g() takes exactly 1 argument (2 given)

Тому нам потрібно визначити функцію, яка може приймати довільну кількість аргументів, а потім використати розпакування аргументів для їх передачі. Це може здатися трохи магічним:

def magic(*args, **kwargs):
    print "позиційні аргументи:", args
    print "іменовані аргументи:", kwargs
magic(1, 2, key="word", key2="word2")
# Результат виводу:
# позиційні аргументи: (1, 2)
# іменовані аргументи: {'key2': 'word2', 'key': 'word'}

Коли ми визначаємо функцію таким чином, args (скорочення від arguments) — це кортеж, що містить позиційні аргументи, а kwargs (скорочення від keyword arguments) — це словник, що містить іменовані аргументи.

Їх також можна використовувати, коли передані аргументи є списком (або кортежем) чи масивом:

def other_way_magic(x, y, z):
    return x + y + z

x_y_list = [1, 2]
z_dict = { "z" : 3 }
print other_way_magic(*x_y_list, **z_dict)    # 6

Ви можете використовувати це з різними незвичайними методами, але ми застосовуємо це лише для вирішення проблеми передачі змінної кількості аргументів у функції вищого порядку:

def doubler_correct(f):
    """працює ефективно незалежно від того, що таке f"""
    def g(*args, **kwargs):
        """незалежно від кількості параметрів, ця функція правильно передає їх f"""
        return 2 * f(*args, **kwargs)
    return g

g = doubler_correct(f2)
print g(1, 2) # 6

Ласкаво просимо у світ науки про дані!

Дінь! Вітаємо, ви знову відчинили двері у новий світ! Тепер можете розважатися та експериментувати!

Пов'язані матеріали:

Поширений синтаксис Python у науці про дані (базовий рівень)

Основи синтаксису Python для науки про дані

Wed, 07 Nov 2018 20:53:13 GMT

Останні кілька днів я читав книгу Data Science from Scrach (PDF-версія), яка є чудовим і зрозумілим вступом до науки про дані. Один із розділів присвячений базовому синтаксису Python та його розширеним можливостям, що часто використовуються в науці про дані. Опис був настільки вдалим, лаконічним і зрозумілим, що я вирішив перекласти його та розмістити тут для зручності.

Часто використовувані синтаксичні конструкції Python у науці про дані (основи) Часто використовувані синтаксичні конструкції Python у науці про дані (просунутий рівень)

Цей розділ зосереджений на представленні базових синтаксичних конструкцій та функцій Python (на основі Python 2.7), які є надзвичайно корисними для обробки даних.

Форматування пробілів

Більшість мов програмування використовують дужки для визначення блоків коду, але Python покладається на відступи (індексацію):

for i in [1, 2, 3, 4, 5]:
    print i          # перший рядок циклу "for i"
    for j in [1, 2, 3, 4, 5]:
        print j      # перший рядок циклу "for j"
        print i + j  # останній рядок циклу "for j"
    print i          # останній рядок циклу "for i"
print "done looping"

Це робить код Python надзвичайно читабельним, але також означає, що ви завжди повинні приділяти увагу форматуванню. Пробіли всередині дужок ігноруються, що корисно при написанні довгих виразів:

long_winded_computation = (1 + 2 + 3 + 4 + 5 + 6 + 7 + 8 + 9 + 10 + 11 + 12 + 13 + 14 + 15 + 16 + 17 + 18 + 19 + 20)

Це також покращує читабельність коду:

list_of_lists = [[1, 2, 3], [4, 5, 6], [7, 8, 9]]
easier_to_read_list_of_lists = [ [1, 2, 3],
                                 [4 ,5 ,6 ],
                                 [7 ,8 ,9 ] ]

Багаторядкові інструкції

Можна використовувати зворотний слеш для розділення інструкції на кілька рядків (такий підхід використовується рідко):

two_plus_three = 2 + \
                 3

Модулі

Незалежно від того, чи це вбудовані модулі Python, чи завантажені вами сторонні, їх потрібно імпортувати вручну, перш ніж використовувати.

Простий імпорт всього модуля напряму:

import re
my_regex = re.compile("[0-9]+", re.I)

Модуль _re_ імпортовано для роботи з регулярними виразами. Після імпорту ви можете викликати його функції, використовуючи назву модуля як префікс (наприклад, re.).

Якщо ім'я модуля, який ви хочете імпортувати, вже використовується у вашому коді, ви можете імпортувати його під іншим псевдонімом:

import re as regex
my_regex = regex.compile("[0-9]+", regex.I)

Якщо ви "поганий" програміст, ви можете імпортувати весь модуль у поточний простір імен. Це може випадково перезаписати вже визначені вами змінні:

match = 10
from re import *  # у модулі re є функція match
print match       # виводить функцію match

Оскільки ви хороша людина, я впевнений, що ви так не робитимете.

Арифметичні операції

Python 2.7 за замовчуванням виконує цілочисельне ділення, тому $ 5 / 2 = 2 $. Однак часто нам потрібен не цілий результат, тому можна імпортувати цей модуль:

from __future__ import division

Після імпорту ви отримаєте $5 / 2 = 2.5$. Цілочисельне ділення: $5 // 2 = 2$.

Функції

Визначення функцій

Функція — це правило, яке може приймати нуль або більше вхідних значень і повертати певний результат. У Python ми визначаємо функцію за допомогою def ім'я_функції(параметри):

def double(x):
    """Тут можна написати пояснення щодо призначення функції.
    Наприклад, ця функція множить вхідне значення на 2"""
    # Тут розміщується тіло функції, не забудьте про відступи.
    return x * 2

Використання функцій

У Python функції є об'єктами "першого класу". Це означає, що ми можемо присвоювати їх змінним або передавати як аргументи іншим функціям:

def apply_to_one(f):
    """Викликає функцію f, передаючи 1 як її аргумент"""
    return f(1)
my_double = double          # double посилається на функцію, визначену в попередньому розділі
x = apply_to_one(my_double) # x дорівнює 2

Анонімні функції

Також можна створювати анонімні функції за допомогою lambda:

y = apply_to_one(lambda x: x + 4)     # дорівнює 5

Хоча lambda можна присвоїти змінній, більшість програмістів рекомендують використовувати _def_:

another_double = lambda x: 2 * x      # не рекомендовано
def another_double(x): return 2 * x   # рекомендовано

Додатково:

lambda — це лише вираз, а тіло функції значно простіше, ніж у def.
Тіло lambda є виразом, а не блоком коду. У вираз lambda можна інкапсулювати лише обмежену логіку.

Передача параметрів функції

Параметри функції можуть мати значення за замовчуванням. Якщо аргумент не передано, буде використано значення за замовчуванням; якщо передано — використається вказане значення:

def my_print(message="my default message"):
    print message
my_print("hello")     # виводить "hello"
my_print()            # виводить "my default message"

Іноді зручно вказувати аргументи за їхніми іменами:

def subtract(a=0, b=0):
    return a - b
subtract(10, 5)   # повертає 5
subtract(0, 5)    # повертає -5
subtract(b=5)     # те саме, що й попереднє, повертає -5

Рядки

Для створення рядків можна використовувати одинарні або подвійні лапки (лапки завжди повинні бути парними):

single_quoted_string = 'data science'
double_quoted_string = "data science"

Зворотний слеш використовується для екранування символів, наприклад:

tab_string = "\t"      # означає символ табуляції
len(tab_string)        # дорівнює 1

Якщо ви хочете використовувати сам зворотний слеш (наприклад, для шляхів у Windows або регулярних виразів), його можна визначити за допомогою сирих рядків r"":

not_tab_string = r"\t" # означає символи '\' та 't'
len(not_tab_string)    # дорівнює 2

Для створення багаторядкових рядків використовуйте потрійні подвійні лапки:

multi_line_string = """Це перший рядок
Це другий рядок
Це третій рядок"""

Обробка винятків

Коли програма стикається з помилкою, Python генерує виняток (exception). Якщо ми не обробимо його, програма завершить свою роботу. Обробляти винятки можна за допомогою операторів try та except:

try:
    print 0 / 0
except ZeroDivisionError:
    print "не можна ділити на 0"

Хоча в інших мовах винятки часто розглядаються як небажані явища, у Python обробка винятків може зробити ваш код більш лаконічним і чистим.

Списки

Створення списків

Списки — це прості впорядковані колекції, що є однією з найфундаментальніших структур даних у Python (схожі на масиви в інших мовах, але мають додаткові можливості). Створити список можна так:

integer_list = [1, 2, 3]
heterogeneous_list = ["string", 0.1, True]
list_of_lists = [ integer_list, heterogeneous_list, [] ]
list_length = len(integer_list)   # дорівнює 3
list_sum = sum(integer_list)      # дорівнює 6

Доступ до елементів списку

Ви можете отримати доступ до значень у списку за допомогою індексів у квадратних дужках:

x = range(10)       # x отримує список x = [0, 1, ..., 9]
zero = x[0]         # дорівнює 0, нумерація елементів списку починається з 0
one = x[1]          # дорівнює 1
nine = x[-1]        # дорівнює 9, останній елемент списку
eight = x[-2]       # дорівнює 8, передостанній елемент списку
x[0] = -1           # поточний список x = [-1, 1, 2, 3, ..., 9]

Зрізи списків

Списки можна "нарізати" за допомогою квадратних дужок:

first_three = x[:3]                  # [-1, 1, 2]
three_to_end = x[3:]                 # [3, 4, ..., 9]
one_to_four = x[1:5]                 # [1, 2, 3, 4]
last_three = x[-3:]                  # [7, 8, 9]
without_first_and_last = x[1:-1]     # [1, 2, ..., 8]
copy_of_x = x[:]                     # [-1, 1, 2, ..., 9]

За допомогою in можна перевірити, чи міститься певний елемент у списку:

1 in [1, 2, 3]        # True
0 in [1, 2, 3]        # False

Цей спосіб пошуку елементів є неефективним і слід використовувати лише для дуже малих списків або коли швидкість пошуку не має значення.

Об'єднання списків

У Python дуже легко об'єднувати два списки:

x = [1, 2, 3]
x.extend([4, 5, 6])   # поточний x = [1,2,3,4,5,6]

Якщо ви не хочете змінювати оригінальний список x, можете створити новий список за допомогою оператора додавання:

x = [1, 2, 3]
y = x + [4, 5, 6]     # поточний y = [1, 2, 3, 4, 5, 6]; x не змінився

Часто елементи додають у список по одному таким чином:

x = [1, 2, 3]
x.append(0)           # поточний x = [1, 2, 3, 0]
y = x[-1]             # дорівнює 0
z = len(x)            # дорівнює 4

Розпакування списків

Якщо ви знаєте кількість елементів у списку, ви можете легко його розпакувати:

x, y = [1, 2]         # поточний x = 1, y = 2

Якщо кількість елементів з обох сторін присвоєння не збігається, ви отримаєте помилку ValueError. Тому частіше використовують підкреслення для ігнорування решти елементів списку:

_, y = [1, 2]         # поточний y == 2, перший елемент ігнорується

Кортежі

Списки та кортежі дуже схожі. Єдина відмінність від списків полягає в тому, що елементи кортежу не можуть бути змінені.

Створення кортежів

Кортежі можна створювати за допомогою круглих дужок або взагалі без них:

my_tuple = (1, 2)
other_tuple = 3, 4
my_list[1] = 3        # поточний my_list = [1, 3]
try:
    my_tuple[1] = 3
except TypeError:
    print "неможливо змінити кортеж"

Кортежі дуже зручні для повернення кількох значень з функції:

def sum_and_product(x, y):
    return (x + y),(x * y)
sp = sum_and_product(2, 3)    # дорівнює (5, 6)
s, p = sum_and_product(5, 10) # s = 15, p = 50

Кортежі (і списки) підтримують одночасне присвоєння кількох елементів:

x, y = 1, 2       # поточний x = 1, y = 2
x, y = y, x       # обмін значень двох змінних у Python; поточний x = 2, y = 1

Словники

Створення словників

Ще одна фундаментальна структура даних у Python — це словник. Він дозволяє швидко отримувати значення (value) за їхнім ключем (key):

empty_dict = {}                       # дуже пітонічний спосіб визначення порожнього словника
empty_dict2 = dict()                  # менш пітонічний спосіб визначення порожнього словника
grades = { "Joel" : 80, "Tim" : 95 }  # зберігання словника

Пошук елементів у словнику

Ви можете знайти відповідне значення, використовуючи квадратні дужки та ключ:

joels_grade = grades["Joel"]          # дорівнює 80

Якщо ключ, який ви шукаєте, відсутній у словнику, буде повернуто KeyError:

try:
    kates_grade = grades["Kate"]
except KeyError:
    print "немає оцінки для Кейт!"

За допомогою in можна перевірити, чи існує ключ у словнику:

joel_has_grade = "Joel" in grades     # True
kate_has_grade = "Kate" in grades     # False

Словники мають метод, який дозволяє повертати значення за замовчуванням, якщо шуканий ключ відсутній (замість генерації винятку):

joels_grade = grades.get("Joel", 0)   # дорівнює 80
kates_grade = grades.get("Kate", 0)   # дорівнює 0
no_ones_grade = grades.get("No One")  # повертає значення за замовчуванням None

Модифікація словників

Пари ключ-значення у словнику можна створювати та змінювати за допомогою квадратних дужок:

grades["Tim"] = 99                    # замінює старе значення
grades["Kate"] = 100                  # додає пару ключ-значення
num_students = len(grades)            # дорівнює 3

Ми часто використовуватимемо словники для представлення структур даних, наприклад так:

tweet = {
    "user" : "joelgrus",
    "text" : "Data Science is Awesome",
    "retweet_count" : 100,
    "hashtags" : ["#data", "#science", "#datascience", "#awesome", "#yolo"]
}

Окрім пошуку за конкретним ключем, ми також можемо працювати з усіма ключами наступним чином:

tweet_keys = tweet.keys()             # отримує список ключів
tweet_values = tweet.values()         # отримує список значень
tweet_items = tweet.items()           # отримує кортежі (ключ, значення)
"user" in tweet_keys                  # повертає True, використовується менш ефективний пошук in у списку
"user" in tweet                       # більш пітонічний спосіб, використовується ефективний пошук in у словнику
"joelgrus" in tweet_values            # True

Ключі у словниках є унікальними, і списки не можуть використовуватися як ключі словника. Якщо вам потрібен складений ключ, ви можете використовувати кортежі або перетворити ключ на рядок.

Словники за замовчуванням

Якщо ви намагаєтеся підрахувати частоту кожного слова в документі, очевидний підхід полягає у створенні словника, де слова є ключами, а їхні частоти — значеннями. Потім ви перебираєте документ, збільшуючи значення для вже існуючих слів або додаючи нову пару ключ-значення для нових слів:

word_counts = {}
for word in document:
    if word in word_counts:
        word_counts[word] += 1
    else:
        word_counts[word] = 1

Звичайно, ви також можете використовувати підхід "спершу дія, потім перевірка" для обробки відсутнього ключа, наприклад так:

word_counts = {}
for word in document:
    try:
        word_counts[word] += 1
    except KeyError:
        word_counts[word] = 1

Третій спосіб — використовувати метод get, який чудово справляється з обробкою відсутніх ключів:

word_counts = {}
for word in document:
    previous_count = word_counts.get(word, 0)
    word_counts[word] = previous_count + 1

Словники за замовчуванням (defaultdict) працюють так само, як і звичайні словники, з однією відмінністю: коли ви намагаєтеся отримати доступ до неіснуючого ключа, defaultdict автоматично створює пару ключ-значення, використовуючи наданий вами тип. Щоб використовувати defaultdict, вам потрібно імпортувати бібліотеку collections:

from collections import defaultdict
word_counts = defaultdict(int)        # int() генерує 0
for word in document:
    word_counts[word] += 1

Defaultdict також дуже корисний зі списками, звичайними словниками і навіть власними функціями:

dd_list = defaultdict(list)           # list() генерує порожній список
dd_list[2].append(1)                  # поточний dd_list = {2: [1]}
dd_dict = defaultdict(dict)           # dict() генерує порожній словник
dd_dict["Joel"]["City"] = "Seattle"   # поточний dd_dict містить { "Joel" : { "City" : "Seattle"}}
dd_pair = defaultdict(lambda: [0, 0]) # створює словник, де значеннями є списки
dd_pair[2][1] = 1                     # поточний dd_pair містить {2: [0,1]}

Цей підхід дуже корисний, оскільки в майбутньому, коли ми будемо отримувати значення за певними ключами зі словника, нам більше не потрібно буде перевіряти їхнє існування.

Лічильники Counter

Лічильник (Counter) може безпосередньо перетворити набір значень на об'єкт, схожий на словник, де ключем є елемент набору, а значенням — кількість його появ. Це часто використовується при створенні гістограм:

from collections import Counter
c = Counter([0, 1, 2, 0]) # c (приблизно) дорівнює { 0 : 2, 1 : 1, 2 : 1 }

Таким чином, ми отримуємо дуже зручний спосіб підрахунку частоти слів:

word_counts = Counter(document)

Лічильник також має дуже корисний метод most_common, який дозволяє безпосередньо отримати кілька найчастіше вживаних слів та їхні частоти:

# виводить 10 найчастіше вживаних слів та їхні лічильники
for word, count in word_counts.most_common(10):
    print word, count

Множини

Ще одна структура даних у Python — це множина (set). Множина — це невпорядкована колекція унікальних елементів. Створити множину та додати до неї елементи можна так:

s = set()
s.add(1)          # s дорівнює { 1 }
s.add(2)          # s дорівнює { 1, 2 }
s.add(2)          # s дорівнює { 1, 2 }
x = len(s)        # дорівнює 2
y = 2 in s        # дорівнює True
z = 3 in s        # дорівнює False

Дві головні причини використовувати множини:

По-перше, операція in у множинах надзвичайно ефективна. Коли кількість елементів у наборі даних дуже велика, пошук елементів у вигляді множини значно кращий, ніж у списку:

stopwords_list = ["a","an","at"] + hundreds_of_other_words + ["yet", "you"]
"zip" in stopwords_list               # неефективно, вимагає перевірки кожного елемента
stopwords_set = set(stopwords_list)
"zip" in stopwords_set                # пошук успішний і дуже швидкий

По-друге, множини дуже зручні для отримання унікальних елементів з набору даних:

item_list = [1, 2, 3, 1, 2, 3]
num_items = len(item_list)            # 6
item_set = set(item_list)             # {1, 2, 3}
num_distinct_items = len(item_set)    # 3
distinct_item_list = list(item_set)   # [1, 2, 3]

Однак на практиці множини використовуються не так часто, як словники та списки.

Умовні оператори

У більшості мов програмування ви можете використовувати _if_ для вираження умовних розгалужень, наприклад так:

if 1 > 2:
    message = "якби тільки 1 був більшим за 2…"
elif 1 > 3:
    message = "elif означає 'else if'"
else:
    message = "коли все інше не спрацьовує, використовуйте else (якщо хочете)"

Ви також можете написати умовний оператор в одному рядку, але це використовується рідко:

parity = "even" if x % 2 == 0 else "odd"

Цикли

Цикл `_while_`

Цикл while у Python:

x = 0
while x < 10:
    print x, "менше 10"
    x += 1

Цикл `_for_`

Частіше використовується цикл for-in:

for x in range(10):
    print x, "менше 10"

Для складніших логічних виразів можна використовувати оператори continue та break:

for x in range(10):
    if x == 3:
        continue          # переходить до наступної ітерації циклу
    if x == 5:
        break             # повністю виходить з циклу
    print x

У результаті буде виведено 0, 1, 2 та 4.

Правдивість

Логічні змінні Booleans у Python використовуються приблизно так само, як і в інших мовах, єдина відмінність — перша літера завжди має бути великою:

one_is_less_than_two = 1 < 2      # дорівнює True
true_equals_false = True == False # дорівнює False

Python використовує None для позначення відсутності значення, подібно до null в інших мовах:

x = None
print x == None        # виводить True, не дуже елегантно
print x is None        # виводить True, елегантніше

Python дозволяє використовувати інші значення замість булевих. Наведені нижче є еквівалентними False:

False
None
[] (порожній список)
{} (порожній словник)
“”
set()
0
0.0

Аналогічно існує багато значень, еквівалентних True. Це дозволяє дуже зручно перевіряти порожні списки, рядки, словники тощо.

Звісно, якщо ви не можете передбачити результат, це може призвести до помилок під час використання:

s = some_function_that_returns_a_string()
if s:
    first_char = s[0]
else:
    first_char = ""

Простіший підхід, який дає той самий результат, що й попередній:

first_char = s and s[0]

Якщо перше значення є істинним, повертається друге значення; в іншому випадку — перше.

Аналогічно, якщо x може бути числом або None, то таким чином можна отримати x, яке гарантовано буде числом:

safe_x = x or 0

У Python також є функція all, яка повертає True, якщо всі елементи є істинними. Функція any повертає True, якщо хоча б один елемент є істинним. Наприклад, для списку, де кожен елемент є "істинним", функція all поверне True, інакше — False:

all([True, 1, { 3 }])       # True
all([True, 1, {}])          # False, {} еквівалентно "False"
any([True, 1, {}])          # True
all([])                     # True, немає елемента, еквівалентного "False"
any([])                     # False, немає елемента, еквівалентного "True"

Додатково: Часто використовувані синтаксичні конструкції Python у науці про дані (просунутий рівень)

Я примудрився пропустити офіційну реєстрацію на вступні іспити!

Mon, 05 Nov 2018 20:53:13 GMT

Я уявляв багато способів провалитися, але ніколи б не подумав, що одного дня спіткнуся саме тут.

Та ще більше мене здивувало те, що я зовсім не засмучений, а навіть трохи радий.

Це справжній смак свободи після втечі з університетської в'язниці.

Перша спроба: комп'ютерні науки в Чжецзянському університеті

Минулого року приблизно в цей час я щойно закінчив двомісячний план щоденних п'ятикілометрових пробіжок. Це була спроба дослідити свої межі.

До цього і протягом наступних півтора місяці я все ще спокійно навчався по 6-7 годин на день, а потім бігав або просто байдикував. У цей період у мене навіть вистачало енергії придумувати креативні форми зворотного відліку "сто днів до іспитів", щодня оновлюючи їх і малюючи на дошці в гуртожитку.

Коли залишилося трохи більше 40 днів, я почав відчувати, що часу не вистачає: профільні предмети пройшов лише один раз, окремі розділи взагалі не читав; лінійну алгебру зробив лише наполовину, теорію ймовірностей ще не починав, а пробні тести ще не робив. Політику пройшов лише один раз (1000 питань), великі завдання майже не дивився.

Коли залишився місяць, я, хто ніколи не панікував на іспитах у цьому житті, нарешті почав нервувати. Я знав, що в мене за жодних обставин не буде часу на другий перегляд.

За три тижні до іспитів мій мозок був порожнім, здавалося, що від слідів повторення не залишилося й сліду в пам'яті, і в голові промайнула думка здатися.

Після деяких роздумів, я все ж вирішив поборотися.

Надзвичайно стислі терміни та жахливий стан підготовки стали каталізатором, ніби проламавши той бар'єр і ввівши мене в стан "потоку". Як людина, яка самодіагностувала в себе СДУГ, я вперше відчув, що таке справжня зосередженість.

Звісно, зрештою я безперечно провалився

Результати

Математика I

Підручник з математики I я не пройшов повністю жодного разу. Зрештою, цього року математика I виявилася найскладнішою за останні роки. Я написав усе, що міг. Ціль: як вийде Результат: Математика I 90 / 150 балів.

Політика

На великі завдання з політики я витратив чотири вечори та один день, зазубрюючи "Сяо Си" (популярний посібник для підготовки до іспитів). Використовував методи асоціативного запам'ятовування або розбиття ієрогліфів, щоб запам'ятати кілька сотень слів відповіді, використовуючи близько 40 ієрогліфів. Запам'ятав приблизно сім-вісім питань. На іспиті, коли відповіді були в самому питанні, я не зупинявся протягом 3 годин. Ціль: 65 Результат: Політика 70 / 100 балів.

Англійська I

Читання пробних тестів з англійської зробив двічі, ключові слова заучував і забував, забував і знову забував. Під час читання на іспиті ледь не заснув. Для есе запам'ятав шаблон, але на іспиті дав волю фантазії і почав писати, як заманеться. Ціль: 70 Результат: Англійська I 68 / 100 балів.

Профільний предмет

Профільний предмет: алгоритми та структури даних взагалі не повторював, два великі розділи з архітектури комп'ютера не повторював, "Вандао" (популярний посібник) пройшов лише один раз. На іспиті завдання на 15 балів з алгоритмів не зробив зовсім. Ціль: як вийде Результат: Профільний предмет 408 106 / 150 балів.

Загальний бал: 334 Прохідний бал для перездачі: 361 Кількість зареєстрованих на цю спеціальність: близько 2000

Аналіз причин

Звісно, зрештою я безперечно провалився. Самоаналіз причин.

Об'єктивні причини:

Шалена кількість зареєстрованих на комп'ютерні науки в Чжецзянському університеті
- Позаминулого року кількість зареєстрованих була 1200+, прохідний бал 330+; минулого року кількість зареєстрованих 2000, прохідний бал 361, загальна складність тесту була вищою, ніж попереднього року.
Нульова база, зміна спеціальності, університету та регіону
- Так звані "три переходи" – найскладніший тип вступників.

Суб'єктивні причини:

Я не дуже розумний (був)
Я лінивий (був)
Я навчався менше 7 годин на день
Я пройшов матеріал лише один раз і навіть не до кінця

Детально розповідаючи про минулорічний іспит, окрім простого огляду, я хочу сказати ще дещо:

Вступити до магістратури не так вже й складно

З таким жахливим станом моєї підготовки кінцевий результат виявився не таким вже й поганим, що свідчить про те, що іспити до магістратури не надто складні. Якщо ви не змінюєте спеціальність і не вступаєте до ТОП-2 університетів, то вступити до інших закладів загалом досить легко, є багато прикладів навколо.
Якщо ви змінюєте спеціальність, але не обираєте популярну, і кількість зареєстрованих не перевищує тисячі, то вступити, як правило, також дуже легко. (Зазвичай, якщо на спеціальність подається понад 500 осіб, це вже вважається багато).
Якщо ви змінюєте спеціальність і це популярний напрямок, але ви докладете трохи більше зусиль, ніж я, і не будете щодня байдикувати, думаю, проблем не виникне.
Тим, хто вже вступив, немає потреби щодня вихвалятися і демонструвати свою перевагу.

Рішення про другу спробу

Зрештою, це була зміна спеціальності, нульова база з чотирьох основних предметів комп'ютерних наук, і весь процес підготовки був надто спокійним. Тому, якщо дати собі ще трохи часу, друга спроба неодмінно вдасться, — так я собі казав.

Офіційна підготовка знову розпочалася у липні. І знову це була спокійна підготовка, але цього разу — ґрунтовна. Тут пропущено X слів.

Раптом дізнався, що пропустив офіційну реєстрацію

Моя перша реакція була здивування. Я не знаю, чому цього року я не налаштував нагадування в календарі, як минулого. У будь-якому разі, за кілька хвилин, прийнявши незворотний факт, я повідомив про це друзям і знову задумався, навіщо мені взагалі вступати до магістратури.

Були дві основні причини, які я тепер спростовую:

Зручно для зміни кар'єри Навчання в магістратурі дозволить мені швидко увійти в абсолютно нову сферу.

Спростування:

У комп'ютерній та інтернет-індустрії змінити професію надто легко
- Дехто після кількох місяців курсів вже може писати код; дехто, закінчивши магістратуру чи докторантуру, бажає змінити професію на комп'ютерну, самостійно вивчає відповідні знання та навички програмування протягом кількох місяців і влаштовується на роботу в Google.
- Якщо це лише для зміни професії, немає потреби витрачати три роки на магістратуру.

Підвищення кваліфікації Диплом магістра престижного університету 985 завжди добре мати, і це також підтверджує здібності.

Спростування:

Я не маю сильної прихильності до престижних університетів
- Я не поклоняюся авторитетам. У середовищі іспитного навчання в Китаї багато людей відчувають природну симпатію до відмінників, і, природно, відчувають до них благоговіння. Але я думаю, що це "вовче молоко", яке потрібно виплюнути; по суті, це все ще підсвідоме поклоніння авторитету.
- То чому саме Чжецзянський університет? Тому що комп'ютерні науки в Чжецзянському університеті є одними з найкращих у країні, водночас його повторні іспити відомі своєю справедливістю та відкритістю, а також вільним та відкритим академічним духом.
- Мені байдуже на інших, я найбільше хотів довести свої здібності батькам, хотів сказати їм, що я не гірший за інших. Але довести здібності можна не лише таким способом.
Я не обов'язково люблю займатися дослідженнями, пов'язаними з комп'ютерами
- Дослідження в галузі комп'ютерів — це не що інше, як читання останніх статей, відповідних книг, відвідування лекцій, проведення експериментів (на комп'ютері) та написання статей.
- Але мені подобається в комп'ютерах те, що це універсальний інструмент, інструмент, яким можна керувати. Ви можете реально використовувати його, щоб щось зробити, навіть якщо це дуже маленька частина, але це може змінити ваше життя або життя інших.
Навіть вступивши, не можна вільно обирати напрямок досліджень
- Напрямок досліджень потрібно визначати після співбесіди в лабораторії, а популярні лабораторії та популярні керівники завжди дуже затребувані, тому є велика ймовірність, що ви потрапите в лабораторію, яка не відповідає вашим інтересам.
Ніхто не заважає вам стежити за останніми розробками в галузі, якщо ви не є магістрантом
- Комп'ютери, на відміну від інших дисциплін, не потребують великого та дорогого спеціалізованого лабораторного обладнання, а також не мають суворих умов для експериментів; якщо у вас є комп'ютер з доступом до Інтернету, ви можете зробити багато чого.
- В Інтернеті немає галузевих ресурсів, які б перевершували комп'ютерні: величезна кількість навчальних матеріалів, відкриті, якісно зроблені онлайн-курси, незліченна кількість вихідних кодів чудових проєктів з відкритим вихідним кодом. Ви можете вільно читати останні дослідницькі статті, так само можете реалізувати ідеї з цих статей на своєму комп'ютері та застосувати їх у своїй роботі.
Що важливіше: диплом магістра чи три роки досвіду роботи?
- Знання та технології в комп'ютерній індустрії змінюються щодня; те, що вивчається в магістратурі, переважно не використовується в роботі, все починається з нуля.
- Диплом магістра + відсутність досвіду роботи проти диплома бакалавра + три роки досвіду роботи – насправді останнє є більш конкурентоспроможним щодо зарплати.
Магістратура – це нова рамка
- У магістратурі є тиск через написання дисертацій, так само є дедлайни, і так само вас підштовхують вперед.
- Керівників магістерських робіт зазвичай називають "босами", і, як і на роботі, ви фактично працюєте на свого "боса".
- Щойно втікши з цієї університетської в'язниці, навіщо так швидко входити в нову рамку?
- Ніколи не пізно піти в магістратуру.

Після того, як я все обдумав, мене охопило полегшення.

Тієї ночі я не спав. Думки про те, що можу нарешті дочитати книги, які місяцями лежали в Kindle, що можу зайнятися своїм блогом, піти фотографувати, втілити в життя ідеї для останніх проєктів, витягти давно збережені статті про комп'ютери та добре їх вивчити, поступово розквітли в моєму серці.

Так, це смак свободи, справжньої свободи.

Свобода та щастя

Те, до чого я прагну, насправді зводиться до двох пунктів: 1. Свобода, 2. Щастя. І ці два пункти я використовую як критерій того, чи варто мені щось робити.

Колись я вивчав фізику, бо вважав, що вона дозволить мені краще зрозуміти світ, в якому я живу, і дізнатися, чому все працює саме так. Фізика, отже, є "логікою всього сущого". Це інтелектуальна свобода.

Тепер я вивчаю комп'ютери, бо вважаю їх універсальним інструментом, який можна поєднати з будь-якою сферою, і використовувати для створення справжніх, корисних "речей", інструментом, який може принести зручність собі та іншим, реально покращити якість життя. Інтернет — це вікно у світ, що дозволяє побачити більший світ. Це свобода "дій".

Свобода і щастя взаємодоповнюють одне одного, народжуються і вмирають разом. Для мене щастя без свободи — це не щастя, а свобода без щастя просто не існує.

Дивно, але так вже не раз бувало: хоча в повсякденному житті мене часто супроводжують смуток і темрява, у ключові моменти життя майбутнє, яке я малюю в голові, завжди яскраве та світле. Мабуть, у мене справді "ген оптимізму".

Чи шкодую я? Трохи, мабуть. Адже зараз перше коло повторення майже завершено, математику пройшов півтора рази, і пробні тести стабільно показують 130+; політику не торкався рік, щойно почав розв'язувати 1000 питань, в середньому з 100 питань з вибором відповідей помиляюся в 30, причому помилки переважно в тих частинах, що вимагають чистого зазубрювання без жодної логіки; у серпні пройшов базу алгоритмічних задач PAT; до іспиту залишилося 50 днів.

Чи був цей час витрачений марно? Ні, адже мені дуже не подобається витрачати час на вивчення (на мою думку) абсолютно марних речей. Ті частини, на які я фактично витратив час і зусилля для повторення, більш-менш будуть використані в майбутньому навчанні та роботі: вища математика, лінійна алгебра, теорія ймовірностей — це теоретична основа науки про дані та машинного навчання, алгоритмічні задачі, які я вирішував, використовуються щодня на роботі, а чотири основні професійні предмети, які я вивчив, досягли рівня бакалавра комп'ютерних наук. Інші справді непотрібні речі, як-от політика, я взагалі не починав вивчати. Крім того, у вільний час я підробляв і заробив дев'ять тисяч на камеру, тож не програв.

Звісно, ви можете вважати, що все вищезазначене — це моє самовиправдання після провалу. Ну і що з того? Як ваші думки стосуються мене? Я все одно живу чудово.

Щойно прочитав статтю, в кінці якої є чудовий вислів:

{% centerquote %} Будьте добрішими до себе. Ви не помрете, якщо не закінчите школу в 18, що з того, якщо не отримаєте ступінь доктора в 20 з чимось, що станеться, якщо не станете мільйонером до певного віку. Відкривайте світ, пізнавайте себе, насолоджуйтесь процесом життя. {% endcenterquote %}

Ви ніколи не знаєте, що станеться завтра, і я не міг уявити, що одного дня пропущу великий іспит.

Того дня я прочитав огляд про обробку природної мови, вивчав уроки з веб-скрейпінгу, щоб зібрати словникові статті з енциклопедії, дістав свій блог і знову почав писати дописи. Загалом, коли я вмикав комп'ютер, мені не хотілося користуватися телефоном.

Раніше завжди здавалося, що життя коротке, але в цей момент я вперше відчув, що життя дуже довге. Мені лише 22 роки, і переді мною ще стільки чудових часів.

{% centerquote %} Кінь Се Вона загубився, звідки знати, чи не на щастя це? {% endcenterquote %}